Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є

дгр̣тара̄шт̣ра ува̄ча
дгарма-кшетре куру-кшетре
самавета̄ йуйутсавах̣
ма̄мака̄х̣ па̄н̣д̣ава̄ш́ чаіва
кім акурвата сан̃джайа
Послівний переклад
дгр̣тара̄шт̣рах̣ ува̄ча—цар Дгр̣ітара̄шт̣ра сказав; дгарма-кшетре— на місці поломництва; куру-кшетре—в місцевості під назвою Курукшетра; самавета̄х̣—ті, що зібралися; йуйутсавах̣—ті, що жадають бою; ма̄мака̄х̣—моя партія (сини); па̄н̣д̣ава̄х̣—сини Па̄н̣д̣у; ча—і; ева—неодмінно; кім—що; акурвата—вони зробили; сан̃джайа—о Сан̃джайо.

Дгр̣тара̄шт̣ра сказав: О Сан̃джайо, що роблять мої сини й сини Па̄н̣д̣у, зібравшись в місці прощ на полі Курукшетра з наміром битися?

сан̃джайа ува̄ча
др̣шт̣ва̄ ту па̄н̣д̣аванı̄кам̇
вйӯд̣гам̇ дурйодганас тада̄
а̄ча̄рйам упасан̇ґамйа
ра̄джа̄ вачанам абравı̄т
Послівний переклад
сан̃джайах̣ ува̄ча—Сан̃джайа сказав; др̣шт̣ва̄—побачивши; ту— але; па̄н̣д̣ава-анı̄кам — воїнів Па̄н̣д̣ав; вйӯд̣гам — вишикуваних фалангами; дурйодганах̣ — цар Дурйодгана; тада̄ — тоді; а̄ча̄рйам— вчителя; упасан̇ґамйа — підходячи; ра̄джа̄ — цар; вачанам — слово; абравı̄т—сказав.

Сан̃джайа сказав: О царю, оглянувши армію, вишикувану синами Па̄н̣д̣у, цар Дурйодгана наблизився до свого вчителя й звернувсь до нього з такими словами.

паш́йаіта̄м̇ па̄н̣д̣у-путра̄н̣а̄м̇
а̄ча̄рйа махатı̄м̇ чамӯм
вйӯд̣га̄м̇ друпада-путрен̣а
тава ш́ішйен̣а дгı̄мата̄
Послівний переклад
паш́йа—оглянь; ета̄м—цю; па̄н̣д̣у-путра̄н̣а̄м̇—синів Па̄н̣д̣у; а̄ча̄рйа — о вчителю; махатı̄м — велику; чамӯм — військову силу; вйӯд̣га̄м—що вишикувана; друпада-путрен̣а—сином Друпади; тава— твоїм; ш́ішйен̣а—учнем; дгı̄-мата̄—дуже розумним.

О мій вчителю, поглянь на велику армію синів Па̄н̣д̣у, так вправно вишикувану твоїм здібним учнем, сином Друпади.

атра ш́ӯра̄ махешв-а̄са̄
бгı̄ма̄рджуна-сама̄ йудгі
йуйудга̄но віра̄т̣аш́ ча
друпадаш́ ча маха̄-ратгах̣
Послівний переклад
атра—тут; ш́ӯра̄х̣—герої; маха̄-ішу-а̄са̄х̣—вправні лучники; бгı̄ма- арджуна—Бгı̄мі й Арджуні; сама̄х̣—рівні; йудгі—в бою; йуйудга̄нах̣—Йуйудга̄на; віра̄т̣ах̣—Віра̄т̣а; ча—також; друпадах̣—Друпада; ча—також; маха̄-ратгах̣—великий воїн.

У цій армії багато відважних лучників, рівних в бою Бгı̄мі й Арджуні, багато великих воїнів, таких як Йуйудга̄на, Віра̄т̣а й Друпада.

дх̣ршт̣акетуш́ чекіта̄нах̣
ка̄ш́іра̄джаш́ ча вı̄рйава̄н
пуруджіт кунтібгоджаш́ ча
ш́аібйаш́ ча нара-пун̇ґавах̣
Послівний переклад
дгр̣шт̣акетух̣—Дгр̣шт̣акету; чекіта̄нах̣—Чекіта̄на; ка̄ш́іра̄джах̣— Ка̄ш́іра̄джа; ча — також; вı̄рйа-ва̄н — дуже могутній; пуруджіт — Пуруджит; кунтібгоджах̣ — Кунтібгоджа; ча — також; ш́аібйах̣ — Ш́аібйа; ча—також; нара-пун̇ґавах̣—герой серед людей.

Серед них є й такі видатні, відважні й могутні воїни, як Дгр̣штакету, Чекіта̄на, Ка̄ш́іра̄джа, Пуруджіт, Кунтібгоджа й Ш́аібйа.

йудга̄манйуш́ ча вікра̄нта
уттамауджа̄ш́ ча вı̄рйава̄н
саубгадро драупадейа̄ш́ ча
сарва ева маха̄-ратга̄х̣
Послівний переклад
йудга̄манйух̣—Йудга̄манйу; ча—також; вікра̄нтах̣—могутній; уттамауджа̄х̣—Уттамауджа̄; ча—та; вı̄рйа-ва̄н—дуже могутній; саубгадрах̣—син Субгадри; драупадейа̄х̣—сини Драупадı̄; ча—та; сарве—усі; ева—неодмінно; маха̄-ратга̄х̣—вправні в бою на колісницях.

Там є також могутній Йудга̄манйу, грізний Уттамауджа̄, син Субгадри й сини Драупадı̄. Всі ці воїни дуже вправні в бою на колісницях.

асма̄кам̇ ту віш́ішт̣а̄ йе
та̄н нібодга двіджоттама
на̄йака̄ мама саінйасйа
сам̇джн̃а̄ртгам̇ та̄н бравı̄мі те
Послівний переклад
асма̄кам—наш; ту—але; віш́ішт̣а̄х̣—особливо могутні; йе—хто; та̄н—їх; нібодга—лише зверни увагу; двіджа-уттама—кращий з бра̄хман̣; на̄йака̄х̣—полководці; мама—моїх; саінйасйа—воїнів; сам̇джн̃а̄-артгам—до відома; та̄н—їх; бравı̄мі—я кажу; те—тобі.

Але, о кращий із бра̄хман̣, дозволь доповісти тобі про тих командувачів, які особливо достойні очолити мої військові сили.

бгава̄н бгı̄шмаш́ ча карн̣аш́ ча
кр̣паш́ ча самітім̇-джайах̣
аш́ваттга̄ма̄ вікарн̣аш́ ча
саумадаттіс татгаіва ча
Послівний переклад
бгава̄н—ти сам; бгı̄шмах̣—дід Бгı̄шма; ча—також; карн̣ах̣—Карн̣а; ча—та; кр̣пах̣—Кр̣па; ча—та; самітім-джайах̣—завжди непереможний у бою; аш́ваттга̄ма̄—Аш́ваттга̄ма̄; вікарн̣ах̣—Вікарн̣а; ча—як і; саумадаттіх̣—син Самодатти; татга̄—як і; ева—звичайно; ча—також.

Серед них — такі воїни, як Бгı̄шма, Карн̣а, Кр̣па, Аш́ваттга̄ма̄, Вікарн̣а й син Сомадатти на ім’я Бгӯріш́рава̄, що не знали поразок в битвах, як і ти сам.

анйе ча бахавах̣ ш́ӯра̄
мад-артге тйакта-джı̄віта̄х̣
на̄на̄-ш́астра-прахаран̣а̄х̣
сарве йуддга-віш́а̄рада̄х̣
Послівний переклад
анйе—інші; ча—також; бахавах̣—у великій кількості; ш́ӯра̄х̣—герої; мат-артге—заради мене; тйакта-джı̄віта̄х̣—готові ризикувати життям; на̄на̄—численною; ш́астра—зброєю; прахаран̣а̄х̣— споряджені; сарве—усі вони; йуддга-віш́а̄рада̄х̣—вправні воїни.

Там багато інших героїв, ладних віддати за мене своє життя. Всі вони добре споряджені всілякою зброєю й досвідчені у військовій справі.

апарйа̄птам̇ тад асма̄кам̇
балам̇ бгı̄шма̄бгіракшітам
парйа̄птам̇ тв ідам етеша̄м̇
балам̇ бгı̄ма̄бгіракшітам
Послівний переклад
апарйа̄птам—незмірне; тат—те; асма̄кам—наше; балам—сила; бгı̄шма — дідом Бгı̄шмою; абгіракшітам — прекрасно захищене; парйа̄птам—обмежене; ту—але; ідам—усе це; етеша̄м—Па̄н̣д̣ав; балам—сила; бгı̄ма—Бгı̄мою; абгіракшітам—старанно захищене.

Наші сили незмірні, й нас прекрасно захищає дід Бгı̄шма. Сили ж Па̄н̣д̣ав, які пильнує Бгı̄ма, обмежені.

айанешу ча сарвешу
йатга̄-бга̄ґам авастгіта̄х̣
бгı̄шмам ева̄бгіракшанту
бгавантах̣ сарва ева хі
Послівний переклад
айанешу — в стратегічних пунктах; ча — також; сарвешу — скрізь; йатга̄-бга̄ґам—по-різному вишикувані; авастгіта̄х̣—розташовані; бгı̄шмам — діда Бгı̄шму; ева — неодмінно; абгіракшанту — підтримайте; бгавантах̣—ви; сарве—усі відповідно; ева хі—неодмінно.

Тепер всі ви, обравши відповідні стратегічні позиції, повинні всіма силами підтримати діда Бгı̄шму.

тасйа сан̃джанайан харшам̇
куру-вр̣ддгах̣ піта̄махах̣
сім̇ха-на̄дам̇ вінадйоччаіх̣
ш́ан̇кгам̇ дадгмау прата̄пава̄н
Послівний переклад
тасйа — його; сан̃джанайан — збільшуючи; харшам — бадьорість; курувр̣ддгах̣—предок династії Куру (Бгı̄шма); піта̄махах̣—дід; сім̇ха-на̄дам—звук, подібний до левиного рикання; вінадйа—що вібрує; уччаіх̣—дуже голосно; ш́ан̇кгам—мушля; дадгмау—подув; прата̄па-ва̄н—доблесний.

Тоді Бгı̄шма, доблесний предок династії Куру, дід воїнів, що стали до бою, голосно засурмив у свою мушлю, звук якої, подібний до левиного рикання, сповнив радістю серце Дурйодгани.

татах̣ ш́ан̇кга̄ш́ ча бгерйаш́ ча
пан̣ава̄нака-ґомукга̄х̣
сахасаіва̄бгйаханйанта
са ш́абдас тумуло ’бгават
Послівний переклад
татах̣—після цього; ш́ан̇кга̄х̣—мушлі; ча—також; бгерйах̣—великі барабани; ча—і; пан̣ава-а̄нака—маленькі барабани та литаври; ґомукга̄х̣—ріжки; сахаса̄—несподівано; ева—неодмінно; абгйаханйанта—пролунали водночас; сах̣—той; ш́абдах̣—змішаний звук; тумулах̣—гучний; абгават—настав.

Після цього несподівано залунали всі мушлі, великі й маленькі барабани, литаври та ріжки, створюючи страшенний шум.

татах̣ ш́ветаір хайаір йукте
махаті сйандане стгітау
ма̄дгавах̣ па̄н̣д̣аваш́ чаіва
дівйау ш́ан̇кгау прададгматух̣
Послівний переклад
татах̣—після того; ш́ветаіх̣—білими; хайаіх̣—кіньми; йукте— яких було запряжено; махаті—у велику; сйандане—колісниці; стгітау—розміщений; ма̄дгавах̣—Кр̣шн̣а (чоловік богині процвітання); па̄н̣д̣авах̣—Арджуна (син Па̄н̣д̣у); ча—також; ева—звичайно; дівйау—трансцендентний; ш́ан̇кгау—мушлі; прададгматух̣— засурмили.

На іншому боці поля Кр̣шн̣а й Арджуна, підносячись у чудовій колісниці, яку мчали білі коні, засурмили у свої божественні мушлі.

па̄н̃чаджанйам̇ хр̣шı̄кеш́о
девадаттам̇ дганан̃джайах̣
паун̣д̣рам̇ дадгмау маха̄-ш́ан̇кгам̇
бгı̄ма-карма̄ вр̣кодарах̣
Послівний переклад
па̄н̃чаджанйам—мушлю, звану Пан̃чаджанйа; хр̣шı̄ка-ı̄ш́ах̣—Хр̣шı̄кеш́а (Кр̣шн̣а, Господь, який править чуттями відданих); девадаттам— мушлю, що звалась Девадатта; дганам-джайах̣—Дганан̃джайа (Арджуна, завойовник багатств); паун̣д̣рам—мушлю під назвою Паун̣д̣ра; дадгмау—подув; маха̄-ш́ан̇кгам—жахливу мушлю; бгı̄ма- карма̄—той, хто здійснює надлюдські подвиги; вр̣ка-ударах̣—ненаситний їдець (Бгı̄ма).

Господь Кр̣шн̣а засурмив у Свою мушлю Па̄н̃чаджанйу, Арджуна засурмив у свою, Девадатту, а Бгı̄ма, ненаситний їдець, здатний до надлюдських вчинків, засурмив у свою жахливу мушлю Паун̣д̣ра.

са ґгошо дга̄ртара̄шт̣ра̄н̣а̄м̇
хр̣дайа̄ні вйада̄райат
набгаш́ ча пр̣тгівı̄м̇ чаіва
тумуло ’бгйануна̄дайан
Послівний переклад
сах̣ — цей; ґгошах̣ — вібрація; дга̄ртара̄шт̣ра̄н̣а̄м — синів Дгр̣тара̄шт̣ри; хр̣дайа̄ні—серця; вйада̄райат—розбив; набгах̣—небо; ча— також; пр̣тгівı̄м—поверхня землі; ча—також; ева—звичайно; тумулах̣—гучний; абгйануна̄дайан—лунаючи.

Звуки всіх цих мушель злилися в безперервне ревіння, потрясаючи небо й землю, і серця синів Дгр̣тара̄шт̣ри здригнулись.

атга вйавастгіта̄н др̣шт̣ва̄
дга̄ртара̄шт̣ра̄н капі-дгваджах̣
правр̣тте ш́астра-сампа̄те
дганур удйамйа па̄н̣д̣авах̣
хр̣шı̄кеш́ам̇ тада̄ ва̄кйам
ідам а̄ха махı̄-пате
Послівний переклад
атга—слідом за тим; вйавастгіта̄н—вишикуваних; др̣шт̣ва̄—дивлячись на; дга̄ртара̄шт̣ра̄н—сини Дгр̣тара̄шт̣ри; капі-дгваджах̣— той, у кого на прапорі зображення Ханума̄на; правр̣тте—готовий до бою; ш́астра-сампа̄те—випускаючи свої стріли; дганух̣— лук; удйамйа—піднявши; па̄н̣д̣авах̣—син Па̄н̣д̣у (Арджуна); хр̣шı̄кеш́ам — Господу Кр̣шн̣і; тада̄ — тоді; ва̄кйам — слово; ідам — це; а̄ха—сказав; махı̄-пате—о царю.

Відтак Арджуна, син Па̄н̣д̣у, сидячи у своїй колісниці під прапором із зображенням Ханума̄на, підняв свій лук на знак готовності до бою. О царю, дивлячись на лави синів Дгр̣тара̄шт̣ри, що наближались, Арджуна мовив Кр̣шн̣і такі слова.

йотсйама̄на̄н авекше ’хам̇
йа ете ’тра сама̄ґата̄х̣
дга̄ртара̄шт̣расйа дурбуддгер
йуддге прійа-чікı̄ршавах̣
Послівний переклад
йотсйама̄на̄н—тих, хто битиметься; авекше—дай мені подивитися; ахам—я; йе—хто; ете—ті; атра—тут; сама̄ґата̄х̣—зібрались; дга̄ртара̄шт̣расйа—сина Дгр̣тара̄шт̣ри; дурбуддгех̣—зловмисного; йуддге—в битві; прійа—добра; чікı̄ршавах̣—бажаючи.

Дай-но мені подивитися на тих, що прийшли сюди битись, бажаючи догодити зловмисному синові Дгр̣тара̄шт̣ри.

сан̃джайа ува̄ча
евам укто хр̣шı̄кеш́о
ґуд̣а̄кеш́ена бга̄рата
сенайор убгайор мадгйе
стга̄пайітва̄ ратготтамам
Послівний переклад
сан̃джайах̣ ува̄ча—Сан̃джайа сказав; евам—таким чином; уктах̣— той, до кого звернулися; хр̣шı̄кеш́ах̣—Господь Кр̣шн̣а; ґуд̣а̄кеш́ена—Арджуною; бга̄рата—потомок Бгарати; сенайох̣—армій; убгайох̣ — обох; мадгйе — посередині; стга̄пайітва̄ — поставивши; ратга-уттамам—чудову колісницю.

Сан̃джайа сказав: О нащадку Бгарати, Господь Кр̣шн̣а на прохання Арджуни вивів і поставив Свою чудову колісницю між двома арміями.

бгı̄шма-дрон̣а-прамукгатах̣
сарвеша̄м̇ ча махı̄-кшіта̄м
ува̄ча па̄ртга паш́йаіта̄н
самавета̄н курӯн іті
Послівний переклад
бгı̄шма—діда Бгı̄шми; дрон̣а—учителя Дрон̣и; прамукгатах̣—попереду; сарвеша̄м—усіх; ча—також; махı̄-кшіта̄м—правителів світу; ува̄ча — сказав; па̄ртга — о сину Пр̣тги; паш́йа — глянь-но; ета̄н—усіх їх; самавета̄н—тих, що зібралися; курӯн—членів царської династії Куру; іті—таким чином.

Перед Бгı̄шмою, Дрон̣ою та всіма іншими правителями світу Господь сказав Арджуні: Тож поглянь, Па̄ртга, на всіх Куру, що зібрались тут.

татра̄паш́йат стгіта̄н па̄ртгах̣
пітР̣̄н атга піта̄маха̄н
а̄ча̄рйа̄н ма̄тула̄н бгра̄тР̣̄н
путра̄н паутра̄н сакгı̄м̇с татга̄
ш́ваш́ура̄н сухр̣даш́ чаіва
сенайор убгайор апі
Послівний переклад
татра—там; апаш́йат—він міг бачити; стгіта̄н—стоячи; па̄ртгах̣ — Арджуна; пітР̣̄н — батьків; атга — також; піта̄маха̄н — дідів; а̄ча̄рйа̄н—вчителів; ма̄тулан—дядьків з материної сторони; бгра̄тР̣̄н—братів; путра̄н—синів; паутра̄н—онуків; сакгı̄н—друзів; татга̄ — теж; ш́ваш́ура̄н — тестів; сухр̣дах̣ — доброзичливців; ча—також; ева—напевно; сенайох̣—армій; убгайох̣—обох сторін; апі—включаючи.

Арджуна побачив з обох сторін своїх батьків, дідів, вчителів, дядьків по матері, братів, синів, онуків, друзів, а також тестів та доброзичливців.

та̄н самı̄кшйа са каунтейах̣
сарва̄н бандгӯн авастгіта̄н
кр̣пайа̄ парайа̄вішт̣о
вішı̄данн ідам абравı̄т
Послівний переклад
та̄н—усіх їх; самı̄кшйа—побачивши; сах̣—він; каунтейах̣—син Кунтı̄; сарва̄н — усіх; бандгӯн — родичів; авастгіта̄н — вишикуваних; кр̣пайа̄—співчуттям; парайа̄—надзвичайної міри; а̄вішт̣ах̣— сповнений; вішı̄дан—тужачи; ідам—так; абравı̄т—сказав.

Коли Арджуна, син Кунтı̄, побачив усіх цих друзів та родичів, його серце сповнилося жалем і він сказав такі слова.

арджуна ува̄ча
др̣шт̣вемам̇ сва-джанам̇ кр̣шн̣а
йуйутсум̇ самупастгітам
сı̄данті мама ґа̄тра̄н̣і
мукгам̇ ча паріш́ушйаті
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; др̣шт̣ва̄—побачивши; імам— усіх цих; сва-джанам—родичів; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; йуйутсум—усіх в бойовому настрої; самупастгітам—присутніх; сı̄данті—тремтять; мама—мої; ґа̄тра̄н̣і—частини тіла; мукгам—рот; ча—також; паріш́ушйаті—висихає.

Арджуна сказав: Мій дорогий Кр̣шн̣а, я відчуваю, як тіло моє тремтить і в роті мені пошерхло, бо я бачу перед собою своїх друзів та родичів у такому войовничому настрої.

вепатгуш́ ча ш́арı̄ре ме
рома-харшаш́ ча джа̄йате
ґа̄н̣д̣ı̄вам̇ срам̇сате хаста̄т
твак чаіва парідахйате
Послівний переклад
вепатгух̣—тремтіння тіла; ча—також; ш́арı̄ре—на тілі; ме—мій; рома-харшах̣—волосся стає дибки; ча—також; джа̄йате—відбувається; ґа̄н̣д̣ı̄вам—лук Арджуни; срам̇сате—вислизає; хаста̄т—з рук; твак — шкіра; ча — також; ева — напевно; парідахйате — горить.

Все тіло моє здригається, й волосся стає дибом. Мій лук Ґа̄н̣д̣ı̄ва вислизає з рук, а шкіра палає.

на ча ш́акномй авастга̄тум̇
бграматı̄ва ча ме манах̣
німітта̄ні ча паш́йа̄мі
віпарı̄та̄ні кеш́ава
Послівний переклад
на — не; ча — також; ш́акномі — я здатний; авастга̄тум — стояти; бграматі—забуває; іва—як; ча—і; ме—мій; манах̣—розум; німітта̄ні—причини; ча—також; паш́йа̄мі—я вбачаю; віпарı̄та̄ні—прямо протилежне; кеш́ава—о вбивцю демона Кеш́ı̄ (Кр̣шн̣а).

Я більше не можу залишатись тут. Я вже не володію собою, й розум мій потьмарився. Я передбачаю одні лише нещастя, о Кр̣шн̣о, вбивцю демона Кеш́ı̄.

на ча ш́рейо ’нупаш́йа̄мі
хатва̄ сва-джанам а̄хаве
на ка̄н̇кше віджайам̇ кр̣шн̣а
на ча ра̄джйам̇ сукга̄ні ча
Послівний переклад
на—не; ча—також; ш́рейах̣—користь; анупаш́йа̄мі—я передбачаю; хатва̄ — убивством; сва-джанам — своїх родичів; а̄хаве — в бою; на — не; ка̄н̇кше — я бажаю; віджайам — перемоги; кр̣шн̣а — о Кр̣шн̣о; на—ні; ча—також; ра̄джйам—царства; сукга̄ні—щастя з цього; ча—також.

Яку користь може принести битва, в якій загинуть усі мої родичі? Мій дорогий Кр̣шн̣а, я не можу бажати перемоги, щастя й радощів, здобутих такою ціною.

па̄пам ева̄ш́райед асма̄н
хатваіта̄н а̄тата̄йінах̣
тасма̄н на̄рха̄ вайам̇ хантум̇
дга̄ртара̄шт̣ра̄н са-ба̄ндгава̄н
сва-джанам̇ хі катгам̇ хатва̄
сукгінах̣ сйа̄ма ма̄дгава
Послівний переклад
па̄пам—вади; ева—напевно; а̄ш́райет—наскочить на; асма̄н—нас; хатва̄ — убиваючи; ета̄н — усі ці; а̄тата̄йінах̣ — нападники; тасма̄т — тому; на — ніколи; арха̄х̣ — ті, хто заслуговує; вайам — ми; хантум—убити; дга̄ртара̄шт̣ра̄н—синів Дгр̣тара̄шт̣ри; саба̄ндгава̄н—разом із друзями; сва-джанам—родича; хі—адже; катгам— як; хатва̄—убиваючи; сукгінах̣—щасливий; сйа̄ма—ми станемо; ма̄дгава—Кр̣шн̣а, чоловік богині процвітання.

Великий гріх ляже на нас за вбивство синів Дгр̣тара̄шт̣ри і наших друзів, хай навіть вони і лиходії; ми не повинні цього робити. Чого ми досягнемо, о Кр̣шн̣о, супруже богині процвітання, чи зможемо ми бути щасливі, вбивши родичів?

кула-кшайе пран̣аш́йанті
кула-дгарма̄х̣ сана̄тана̄х̣
дгарме нашт̣е кулам̇ кр̣тснам
адгармо ’бгібгаватй ута
Послівний переклад
кула-кшайе—знищуючи родину; пран̣аш́йанті—долаються; кула-дгарма̄х̣ — родинні традиції; сана̄тана̄х̣ — вічні; дгарме — релігія; нашт̣е—руйнується; кулам—родина; кр̣тснам—усе; адгармах̣— безвір’я; абгібгаваті—перетворюється; ута—сказано.

Коли руйнується династія, гинуть вічні родинні традиції, а ті члени родини, які залишились, впадають у безвір’я.

адгарма̄бгібгава̄т кр̣шн̣а
прадушйанті кула-стрійах̣
стрı̄шу душт̣а̄су ва̄ршн̣ейа
джа̄йате варн̣а-сан̇карах̣
Послівний переклад
адгарма—безвір’я; абгібгава̄т—від того, що взяло гору; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; прадушйанті — опоганюються; кула-стрійах̣ — жінки родини; стрı̄шу—жіноцтвом; душт̣а̄су—настільки опоганеного; ва̄ршн̣ейа — нащадок Вр̣шн̣і; джа̄йате — з’являється; варн̣а–сан̇карах̣—небажане потомство.

Коли в родині панує безвір’я, о Кр̣шн̣о, жінки такої родини стають розбещеними, а деґрадація жінок, о нащадку Вр̣шн̣і, призводить до небажаного потомства.

сан̇каро нарака̄йаіва
кула-ґгна̄на̄м̇ куласйа ча
патанті пітаро хй еша̄м̇
лупта-пін̣д̣одака-крійа̄х̣
Послівний переклад
сан̇карах̣—небажані діти; нарака̄йа—на пекельне життя; ева—напевно; кула-ґгна̄на̄м—тих, хто знищує сім’ю; куласйа—для сім’ї; ча—також; патанті—падають; пітарах̣—предки; хі—неодмінно; еша̄м—їх; лупта—припинені; пін̣д̣а—пропонування їжі; удака—і води; крійа̄х̣—виконання.

Коли збільшується небажане потомство, виникає пекельне становище як для родини, так і для тих, хто руйнує сімейні традиції. Предки таких родин падають униз, бо пожертва їм у вигляді води та їжі повністю припиняється.

дошаір етаіх̣ кула-ґгна̄на̄м̇
варн̣а-сан̇кара-ка̄ракаіх̣
утса̄дйанте джа̄ті-дгарма̄х̣
кула-дгарма̄ш́ ча ш́а̄ш́вата̄х̣
Послівний переклад
дошаіх̣—такими вадами; етаіх̣—усіх цих; кула-ґгна̄на̄м—руйнівників сім’ї; варн̣а-сан̇кара—небажаних дітей; ка̄ракаіх̣—тими, хто є причиною; утса̄дйанте—спустошуються; джа̄ті-дгарма̄х̣—суспільні заходи; кула-дгарма̄х̣—сімейні традиції; ча—також; ш́а̄ш́вата̄х̣—вічні.

Внаслідок лихих дій тих, хто руйнує сімейні традиції, множаться небажані діти, й таким чином зазнають краху будь-які громадські заходи разом з діяльністю заради родинного щастя.

утсанна-кула-дгарма̄н̣а̄м̇
манушйа̄н̣а̄м̇ джана̄рдана
нараке нійатам̇ ва̄со
бгаватı̄тй ануш́уш́рума
Послівний переклад
утсанна—зіпсований; кула-дгарма̄н̣а̄м—тих, хто має сімейні традиції; манушйа̄н̣а̄м—таких людей; джана̄рдана—Кр̣шн̣а; нараке—в пеклі; нійатам—завжди; ва̄сах̣—місце проживання; бгаваті—і так стає; іті—так; ануш́уш́рума—до мене дійшло через ланцюг учнівської послідовності.

О Кр̣шн̣о, Ти, що підтримуєш життя всього людства, я довідавсь через учнівську послідовність, що ті, хто руйнує сімейні традиції, завжди падають у пекло.

ахо бата махат па̄пам̇
картум̇ вйавасіта̄ вайам
йад ра̄джйа-сукга-лобгена
хантум̇ сва-джанам удйата̄х̣
Послівний переклад
ахо—на жаль; бата—як це дивно; махат—великий; па̄пам—гріх; картум—учиняти; вйавасіта̄х̣—вирішили; вайам—ми; йат—тому що; ра̄джйа-сукга-лобгена—якого спонукує жадоба до радощів царювання; хантум—убивати; сва-джанам—близьких; удйата̄х̣—намагаючись.

О, наскільки ж безглуздим й прикрим є те, що ми готуємось учинити такий великий гріх. Спонукувані жагою розкішних царських насолод, ми сповнились рішучості вбити своїх же родичів.

йаді ма̄м апратı̄ка̄рам
аш́астрам̇ ш́астра-па̄н̣айах̣
дга̄ртара̄шт̣ра̄ ран̣е ханйус
тан ме кшематарам̇ бгавет
Послівний переклад
йаді—навіть якщо; ма̄м—мене; апратı̄ка̄рам—того, хто не чинить опору; аш́астрам—не цілком спорядженого; ш́астра-па̄н̣айах̣—ті, зі зброєю в руках; дга̄ртара̄шт̣ра̄х̣—сини Дгр̣тара̄шт̣ри; ран̣е—на полі бою; ханйух̣—можуть вбити; тат—то; ме—мені; кшема-тарам—краще; бгавет—було б.

Хай краще мене, беззбройного і безборонного, вб’ють сини Дгр̣та̄рашт̣ри, ніж я буду з ними битись.

сан̃джайа ува̄ча
евам уктва̄рджунах̣ сан̇кгйе
ратгопастга упа̄віш́ат
віср̣джйа са-ш́арам̇ ча̄пам̇
ш́ока-сам̇віґна-ма̄насах̣
Послівний переклад
сан̃джайах̣ ува̄ча—Сан̃джайа сказав; евам—так; уктва̄—говорячи; арджунах̣—Арджуна; сан̇кгйе—на полі бою; ратга—колісниці; упастге—на сидіння; упа̄віш́ат—знову сів; віср̣джйа—відклавши; са-ш́арам—разом із стрілами; ча̄пам—лук; ш́ока—скорботою; сам̇віґна—уражений; ма̄насах̣—у думках.

Сан̃джайа сказав: Вимовивши ці слова, Арджуна відклав убік лук та стріли й сів у колісниці, сповнений горя.

сан̃джайа ува̄ча
там̇ татга̄ кр̣пайа̄вішт̣ам
аш́ру-пӯрн̣а̄кулекшан̣ам
вішı̄дантам ідам̇ ва̄кйам
ува̄ча мадгусӯданах̣
Послівний переклад
сан̃джайах̣ ува̄ча—Сан̃джайа сказав; там—Арджуні; татга̄—так; кр̣пайа̄ — співчуттям; а̄вішт̣ам — переповненому; аш́ру-пӯрн̣а-а̄кула—повний сліз; ı̄кшан̣ам—очі; вішı̄дантам—зажуреному; ідам— це; ва̄кйам—слово; ува̄ча—сказав; мадгу-сӯданах̣—вбивця Мадгу.

Сан̃джайа сказав: Побачивши пригнічений стан і сльози на очах Арджуни, сповненого жалості, Мадгусӯдана, Кр̣шн̣а, промовив такі слова.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
кутас тва̄ каш́малам ідам̇
вішаме самупастгітам
ана̄рйа-джушт̣ам асварґйам
акı̄рті-карам арджуна
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; кутах̣—звідки; тва̄—у тебе; каш́малам—бруд; ідам—скорбота; вішаме—у вирішальний час; самупастгітам—з’явилося; ана̄рйа—людиною, яка не знає, чого варте життя; джушт̣ам—що практикується; асварґйам—той, що не веде до вищих планет; акı̄рті—безчестя; карам— причина; арджуна—о Арджуно.

Верховний Бог-Особа сказав: Мій дорогий Арджуно, звідки в тобі всі ці нечистоти? Вони завсім не личать людині, якій відома справжня вартість життя, і вони ведуть не до вищих планет, а до безчестя.

клаібйам̇ ма̄ сма ґамах̣ па̄ртга
наітат твайй упападйате
кшудрам̇ хр̣дайа-даурбалйам̇
тйактвоттішт̣га парантапа
Послівний переклад
клаібйам—безсиллю; ма̄ сма—не; ґамах̣—піддавайся; па̄ртга—син Пр̣тги; на — ніколи; етат — цей; твайі — тобі; упападйате — личить; кшудрам—нікчемне; хр̣дайа—серця; даурбалйам—слабкість; тйактва̄—відкидаючи; уттішт̣га—піднімись; парам-тапа—о ти, караючий ворогів.

О сину Пр̣тги, не піддавайся цій слабкості, що веде до занепаду. Вона не личить тобі. Вирви з серця недостойний жаль й візьмись до зброї, о Парантапо — караючий ворогів.

арджуна ува̄ча
катгам̇ бгı̄шмам ахам̇ сан̇кгйе
дрон̣ам̇ ча мадгусудана
ішубгіх̣ пратійотсйа̄мі
пӯджа̄рха̄в арі-сӯдана
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; катгам—як; бгı̄шмам—Бгı̄шму; ахам — я; сан̇кгйе — у боротьбі; дрон̣ам — Дрон̣у; ча — також; мадгу-сӯдана—той, хто убив Мадгу; ішубгіх̣—стрілами; пратійотсйа̄мі—контратакую; пӯджа̄-архау—ті, кому слід поклонятись; арі- сӯдана—вбивця ворогів.

Арджуна сказав: О Мадгусӯдано, вбивцю демона Мадгу, (Кр̣шн̣а), як можу я пускати стріли в таких людей, як Бгı̄шма та Дрон̣а, в людей, які гідні мого поклоніння, о вбивцю ворогів?

ґурӯн ахатва̄ хі маха̄нубга̄ва̄н
ш́рейо бгоктум̇ бгаікшйам апı̄ха локе
хатва̄ртга-ка̄ма̄м̇с ту ґурӯн іхаіва
бгун̃джı̄йа бгоґа̄н рудгіра-прадіґдга̄н
Послівний переклад
ґурӯн—старших; ахатва̄—не убиваючи; хі—звичайно; маха̄-анубга̄ва̄н—великих душ; ш́рейах̣—краще; бгоктум—насолоджуватися життям; бгаікшйам—з жебрацтва; апі—навіть; іха—у цьому житті; локе—у цьому світі; хатва̄—убиваючи; артга—вигравати; ка̄ма̄н—тих, що бажають; ту—але; ґурӯн—старших; іха—у цьому світі; ева — напевно; бгун̃джı̄йа — має насолоджуватися; бгоґа̄н — приємними речами; рудгіра—кров’ю; прадіґдга̄н—забарвленими.

Краще бути жебраком, ніж існувати ціною загибелі великих душ, моїх учителів. Нехай їх охопило користолюбство, однак вони залишаються моїми вчителями. Якщо їх убити, всі наші втіхи окропляться кров’ю.

на чаітад відмах̣-катаран но ґарı̄йо
йад ва̄ джайема йаді ва̄ но джайейух̣
йа̄н ева хатва̄ на джіджı̄віша̄мас
те ’вастгіта̄х̣ прамукге дга̄ртара̄шт̣ра̄х̣
Послівний переклад
на—не; ча—також; етат—це; відмах̣—ми знаємо; катарат— котре; нах̣—нам; ґарı̄йах̣—краще; йат ва̄—чи; джайема—ми можем підкорити; йаді—якщо; ва̄—або; нах̣—нас; джайейух̣—вони підкорять; йа̄н—тих, що; ева—напевно; хатва̄—убиваючи; на—ніколи; джіджı̄віша̄мах̣—ми бажали б жити; те—усі вони; авастгіта̄х̣—розташовані; прамукге—перед; дга̄ртара̄шт̣ра̄х̣—сини Дгр̣тара̄шт̣ри.

Ми не знаємо, що є кращим, перемогти їх, чи бути переможеними? Сини Дгр̣тара̄шт̣ри стоять зараз перед нами на полі бою. Якщо ми вб’ємо їх, то саме життя наше втратить сенс.

ка̄рпан̣йа-дошопахата-свабга̄вах̣
пр̣ччга̄мі тва̄м̇ дгарма-саммӯд̣га-чета̄х̣
йач чгрейах̣ сйа̄н ніш́чітам̇ брӯхі тан ме
ш́ішйас те ’хам̇ ш́а̄дгі ма̄м̇ тва̄м̇ прапаннам
Послівний переклад
ка̄рпан̣йа—внаслідок скнарості; доша—внаслідок слабкості; упахата—викликаний; сва-бга̄вах̣—характеристики; пр̣ччга̄мі—я запитую; тва̄м—тебе; дгарма—релігія; саммӯд̣га—збитий з панталику; чета̄х̣—в серці; йат—що; ш́рейах̣—кращий; сйа̄т—може бути; ніш́чітам — упевнено; брӯхі — скажи; тат — це; ме — Мені; ш́ішйах̣ — учень; те — Твій; ахам — я; ш́а̄дгі — навчи; мам — мене; тва̄м—Тобі; прапаннам—того, хто підкорився.

Кволість змусила мене втратити самовладання; я вже не бачу, в чому ж полягає мій обов’язок, вкажи мені правильний шлях. Тепер я Твій учень і вручаю Тобі свою душу. Прохаю, навчи мене.

на хі прапаш́йа̄мі мама̄панудйа̄д
йач чгокам уччгошан̣ам індрійа̄н̣а̄м
ава̄пйа бгӯма̄в асапатнам р̣ддгам̇
ра̄джйам̇ сура̄н̣а̄м апі ча̄дгіпатйам
Послівний переклад
на — не; хі — звичайно; прапаш́йа̄мі — я бачу; мама — мій; апанудйа̄т—відвести; йат—це; ш́окам—журба; уччгошан̣ам—що висушує; індрійа̄н̣а̄м—чуттів; ава̄пйа—досягаючи; бгӯмау—на Землі; асапатнам—що не має суперників; р̣ддгам—що процвітає; ра̄джйам — царства; сура̄н̣а̄м — напівбогів; апі — навіть; ча — також; а̄дгіпатйам—верховної влади.

Мені несила вгамувати біль, що виснажив мої чуття. Навіть квітуче царство, що не має собі рівних на землі, із владою, такою, як у напівбогів на небесах, не вгамує його.

сан̃джайа ува̄ча
евам уктва̄ хр̣шı̄кеш́ам̇
ґуд̣а̄кеш́ах̣ парантапах̣
на йотсйа іті ґовіндам
уктва̄ тӯшн̣ı̄м̇ бабгӯва ха
Послівний переклад
сан̃джайах̣ ува̄ча—Сан̃джайа сказав; евам—так; уктва̄—кажучи; хр̣шı̄кеш́ам—Кр̣шн̣і, Володарю всіх чуттів; ґуд̣а̄кеш́ах̣—Арджуна, переможець невігластва; парантапах̣—той, хто карає ворогів; на йотсйе—я не буду битися; іті—так; ґовіндам—Кр̣шн̣і, який втішає почуття; уктва̄ — кажучи; тӯшн̣ı̄м — мовчазний; бабгӯва — став; ха—неодмінно.

Сан̃джайа сказав: Промовивши такі слова, Арджуна, винищувач ворогів, звернувся до Кр̣шн̣и: «Ґовіндо, я не стану битись», — й замовчав.

там ува̄ча хр̣шı̄кеш́ах̣
прахасанн іва бга̄рата
сенайор убгайор мадгйе
вішı̄дантам ідам̇ вачах̣
Послівний переклад
там—йому; ува̄ча—сказав; хр̣шı̄кеш́ах̣—володар чуттів, Кр̣шн̣а; прахасан—з усмішкою; іва—як; бга̄рата—Дгр̣тара̄шт̣ра, нащадок Бгарати; сенайох̣—армій; убгайох̣—обох сторін; мадгйе—між; вішı̄дантам—зажуреному; ідам—такі; вачах̣—слова.

О нащадку Бгарати, тоді Кр̣шн̣а, ласкаво усміхаючись, посеред двох армій мовив пригніченому горем Арджуні такі слова.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
аш́очйа̄н анваш́очас твам̇
праджн̃а̄-ва̄да̄м̇ш́ ча бга̄шасе
ґата̄сӯн аґата̄сӯм̇ш́ ча
на̄нуш́очанті пан̣д̣іта̄х̣
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; аш́очйа̄н—не варте скорботи; анваш́очах̣—ти журишся; твам—ти; праджн̃а̄-ва̄да̄н—учені розмови; ча—також; бга̄шасе—говорячи; ґата—загублений; асӯн—життя; аґата—який ще не минув; асӯн—життя; ча— також; на—ніколи; ануш́очанті—тужать; пан̣д̣іта̄х̣—учені.

Верховний Бог-Особа сказав: Промовляючи такі слова, ти сумуєш за тим, що не варте жалю. Мудрі не оплакують ані живих, ані мертвих.

на тв ева̄хам̇ джа̄ту на̄сам̇
на твам̇ неме джана̄дгіпа̄х̣
на чаіва на бгавішйа̄мах̣
сарве вайам атах̣ парам
Послівний переклад
на—ніколи; ту—але; ева—напевно; ахам—Я; джа̄ту—коли-небудь; на—не; а̄сам—існував; на—ні; твам—ти сам; на—не; іме— усі ці; джана-адгіпа̄х̣—царі; на—ніколи; ча—також; ева—напевно; на—ні; бгавішйа̄мах̣—існуватиме; сарве вайам—усі ми; атах̣ парам—у майбутньому.

Ніколи не було так, щоб не існував Я, або ти, або всі ці царі; а також в майбутньому ніхто з нас не припинить свого існування.

дехіно ’смін йатга̄ дехе
каума̄рам̇ йауванам̇ джара̄
татга̄ деха̄нтара-пра̄птір
дгı̄рас татра на мухйаті
Послівний переклад
дехінах̣—втіленого; асмін—у цьому; йатга̄—як; дехе—в тілі; каума̄рам—хлоп’яцтво; йауванам—юність; джара̄—старість; татга̄— подібно до цього; деха-антара—зміна тіла; пра̄птіх̣—досягнення; дгı̄рах̣—розсудливий; татра—внаслідок того; на—ніколи; мухйаті—потрапляє в оману.

Подібно до того, як душа переходить з дитячого тіла в юнацьке і далі в старече, так і після смерті вона переходить в інше тіло. Такі зміни не турбують того, хто усвідомив свою духовну природу.

ма̄тра̄-спарш́а̄с ту каунтейа
ш́ı̄тошн̣а-сукга-дух̣кга-да̄х̣
а̄ґама̄па̄йіно ’нітйа̄с
та̄м̇с тітікшасва бга̄рата
Послівний переклад
ма̄тра̄-спарш́а̄х̣—чуттєві сприймання; ту—тільки; каунтейа—син Кунтı̄; ш́ı̄та—зима; ушн̣а—літо; сукга—щастя; дух̣кга—страждання; да̄х̣—дають; а̄ґама—з’являючись; апа̄йінах̣—зникаючи; анітйа̄х̣ — непостійні; та̄н — усіх їх; тітікшасва — намагайся терпіти; бга̄рата—нащадок династії Бгарати.

О сину Кунтı̄, тимчасові проявлення щастя й нещастя та їхні зникнення в належний час подібні до приходу та відходу зими і літа. О нащадку Бгарати, їх породжує чуттєве сприймання, і людина повинна вчитися терпіти їх, зберігаючи при цьому спокій.

йам̇ хі на вйатгайантй ете
пурушам̇ пурушаршабга
сама-дух̣кга-сукгам̇ дгı̄рам̇
со ’мр̣татва̄йа калпате
Послівний переклад
йам—той, кому; хі—неодмінно; на—ніколи; вйатгайанті—завдають горя; ете—усі ці; пурушам—особі; пуруша-р̣шабга—о кращий серед людей; сама—незмінний; дух̣кга—у стражданні; сукгам—і щасті; дгı̄рам—терплячий; сах̣—він; амр̣татва̄йа—для звільнення; калпате—вважають придатним.

О кращий серед людей (Арджуна), той, кого не хвилюють щастя й страждання, хто зберігає спокій і незворушність в обох випадках — той воістину гідний звільнення.

на̄сато відйате бга̄во
на̄бга̄во відйате сатах̣
убгайор апі др̣шт̣о ’нтас
тв анайос таттва-дарш́ібгіх̣
Послівний переклад
на—ніколи; асатах̣—що не існує; відйате—є; бга̄вах̣—стійкість; на—ніколи; абга̄вах̣—змінність; відйате—є; сатах̣—вічний; убгайох̣—з двох; апі—насправді; др̣шт̣ах̣—ті, що спостерігають; антах̣—висновок; ту—насправді; анайох̣—з них; таттва—істина; дарш́ібгіх̣—ті, що бачать.

Ті, що бачать істину, дійшли висновку, що неіснуюче (матеріальне тіло) — минуще, а вічне (душа) — не зазнає змін. Вони прийшли до такого висновку, дослідивши природу обох.

авіна̄ш́і ту тад віддгі
йена сарвам ідам̇ татам
віна̄ш́ам авйайасйа̄сйа
на каш́чіт картум архаті
Послівний переклад
авіна̄ш́і—невмируще; ту—але; тат—те; віддгі—знай це; йена— чим; сарвам—усе тіло; ідам—це; татам—пронизане; віна̄ш́ам— руйнування; авйайасйа—невмирущого; асйа—цього; на каш́чіт— ніхто; картум—робити; архаті—здатний.

Знай же, те, що пронизує все тіло, — непідвладне руйнуванню. Ніхто не може знищити безсмертну душу.

антаванта іме деха̄
нітйасйокта̄х̣ ш́арı̄рін̣ах̣
ана̄ш́іно ’прамейасйа
тасма̄д йудгйасва бга̄рата
Послівний переклад
анта-вантах̣—тлінне; іме—усі ці; деха̄х̣—матеріальні тіла; нітйасйа—вічного існування; укта̄х̣—так кажуть; ш́арı̄рін̣ах̣—втіленої душі; ана̄ш́інах̣—того, хто ніколи не підлягає руйнуванню; апрамейасйа—невимірного; тасма̄т—тому; йудгйасва—бийся; бга̄рата—нащадок Бгарати.

Жива істота непідвладна руйнуванню, незмірна й вічна, лише тіло, в якому вона перебуває, приречене на загибель. Тому бийся, о нащадку Бгарати.

йа енам̇ ветті ханта̄рам̇
йаш́ чаінам̇ манйате хатам
убгау тау на віджа̄нı̄то
на̄йам̇ ханті на ханйате
Послівний переклад
йах̣—кожний, хто; енам—його; ветті—знає; ханта̄рам—убивцю; йах̣—кожний; ча—також; енам—його; манйате—думає; хатам— убитого; убгау — обидва; тау — вони; на — ніколи; віджа̄нı̄тах̣ — знають; на — ніколи; айам — він; ханті — вбиває; на — не; ханйате—бути вбитим.

І той, хто гадає, що жива істота може вбивати, помиляється, як і той, хто думає, що її можна убити, тому що душа не може вбивати чи бути убитою.

на джа̄йате мрійате ва̄ када̄чін
на̄йам̇ бгӯтва̄ бгавіта̄ ва̄ на бгӯйах̣
аджо нітйах̣ ш́а̄ш́вато ’йам̇ пура̄н̣о
на ханйате ханйама̄не ш́арı̄ре
Послівний переклад
на—ніколи; джа̄йате—народжується; мрійате—умирає; ва̄—чи; када̄чіт—будь-коли (в минулому, теперішньому чи в майбутньому); на—ніколи; айам—він; бгӯтва̄—виникнув; бгавіта̄—виникне; ва̄—або; на—не; бгӯйах̣—або знов виникає; аджах̣—ненароджений; нітйах̣—вічний; ш́а̄ш́ватах̣—постійний; айам—він; пура̄н̣ах̣—найстаріший; на—ніколи; ханйате—якого убивають; ханйама̄не—у вбитому; ш́арı̄ре—у тілі.

Для душі не існує ні народження, ні смерті. Вона ніколи не виникала, не виникає і не виникне. Вона — ненароджена, вічна, незмінна і первинна. Вона не гине разом із тілом.

веда̄віна̄ш́інам̇ нітйам̇
йа енам аджам авйайам
катгам̇ са пурушах̣ па̄ртга
кам̇ ґга̄тайаті ханті кам
Послівний переклад
веда—знає; авіна̄ш́інам—непідвладного руйнуванню; нітйам—що завжди існує; йах̣—той, хто; енам—цього (душу); аджам—ненародженого; авйайам — незмінного; катгам — як; сах̣ — він; пурушах̣—особа; па̄ртга—о Па̄ртго (Арджуна); кам—кому; ґга̄тайаті—завдає болю; ханті—убиває; кам—кого.

О Па̄ртго, як може людина, яка знає, що душа не руйнується, що вона вічна, ненароджена й незмінна, вбити кого-небудь, або змусити когось вбивати?

ва̄са̄м̇сі джı̄рн̣а̄ні йатга̄ віха̄йа
нава̄ні ґр̣хн̣а̄ті наро ’пара̄н̣і
татга̄ ш́арı̄ра̄н̣і віха̄йа джı̄рн̣а̄нй
анйа̄ні сам̇йа̄ті нава̄ні дехı̄
Послівний переклад
ва̄са̄м̇сі—одяг; джı̄рн̣а̄ні—старі та зношені; йатга̄—точно, як; віха̄йа — відкидаючи; нава̄ні — новий одяг; ґр̣хн̣а̄ті — приймає; нарах̣—людина; апара̄н̣і—інші; татга̄—аналогічно; ш́арı̄ра̄н̣і—тіла; віха̄йа—залишаючи; джı̄рн̣а̄ні—старі і непотрібні; анйа̄ні—інші; сам̇йа̄ті—приймає; нава̄ні—нові вбрання; дехı̄—втілений.

Як людина одягає нове вбрання, скидаючи старе, так і душа вбирається у нове тіло, залишаючи старе й непридатне.

наінам̇ чгінданті ш́астра̄н̣і
наінам̇ дахаті па̄ваках̣
на чаінам̇ кледайантй а̄по
на ш́ошайаті ма̄рутах̣
Послівний переклад
на—ніколи; енам—цю душу; чгінданті—можна розсікти на шматки; ш́астра̄н̣і—зброєю; на—ніколи; енам—цю душу; дахаті—спалює; па̄ваках̣—вогонь; на—ніколи; ча—також; енам—цю душу; кледайанті—змочує; а̄пах̣—вода; на—ніколи; ш́ошайаті—висушує; ма̄рутах̣—вітер.

Душу неможливо розсікти на шматки жодною зброєю, неможливо її спалити вогнем, змочити водою, висушити вітром.

аччгедйо ’йам ада̄хйо ’йам
акледйо ’ш́ошйа ева ча
нітйах̣ сарва-ґатах̣ стга̄н̣ур
ачало ’йам̇ сана̄танах̣
Послівний переклад
аччгедйах̣—той, що його не можна розбити; айам—ця душа; ада̄хйах̣—той, що його не можна спалити; айам—ця душа; акледйах̣— той, що його не можна розчинити; аш́ошйах—той, що його не можна висушити; ева—напевно; ча—і; нітйах̣—вічний; сарва-ґатах̣—що присутній скрізь; стга̄нух̣—незмінний; ачалах̣—нерухомий; айам—ця душа; сана̄танах̣—вічно той же самий.

Індивідуальну душу неможливо розбити, розчинити, спалити або ізсушити. Вона вічна, присутня скрізь, незмінна, нерухома, завжди та сама.

авйакто ’йам ачінтйо ’йам
авіка̄рйо ’йам учйате
тасма̄д евам̇ відітваінам̇
на̄нуш́очітум архасі
Послівний переклад
авйактах̣—невидимий; айам—ця душа; ачінтйах̣—незбагненний; айам—ця душа; авіка̄рйах̣—незмінний; айам—ця душа; учйате— сказано; тасмат—тому; евам—як це; відітва̄—добре це знаючи; енам—цю душу; на—не; ануш́очітум—журитись; архасі—тобі треба.

It is said that the soul is invisible, inconceivable and immutable. Knowing this, you should not grieve for the body.

атга чаінам̇ нітйа-джа̄там̇
нітйам̇ ва̄ манйасе мр̣там
татга̄пі твам̇ маха̄-ба̄хо
наінам̇ ш́очітум архасі
Послівний переклад
атга—проте, якщо; ча—також; енам—ця душа; нітйа-джа̄там— завжди народжується; нітйам—назавжди; ва̄—або; манйасе—ти так думаєш; мр̣там—мертвий; татга̄ апі—однак; твам—ти; маха̄- ба̄хо—о міцнорукий; на—ніколи; енам—про душу; ш́очітум—тужити; архасі—повинен.

Проте, навіть якщо ти вважаєш, що душа (або ознаки життя) завжди народжується і назавжди вмирає, все одно в тебе нема підстав для скорботи, о сильнорукий Арджуно.

джа̄тасйа хі дгруво мр̣тйур
дгрувам̇ джанма мр̣тасйа ча
тасма̄д апаріха̄рйе ’ртге
на твам̇ ш́очітум архасі
Послівний переклад
джа̄тасйа—того, хто народився; хі—неодмінно; дгрувах̣—факт; мр̣тйух̣—смерть; дгрувам—це також факт; джанма—народження; мр̣тасйа—мертвого; ча—також; тасма̄т—тому; апаріха̄рйе—того, що неминуче; артге—по суті; на—не; твам—ти; ш́очітум— тужити; архасі—повинен.

Той, хто народився, обов’язково помре, і той, хто вмер, обов’язково народиться знову. Тому, неухильно виконуючи свій обов’язок, не сумуй.

авйакта̄дı̄ні бгӯта̄ні
вйакта-мадгйа̄ні бга̄рата
авйакта-нідгана̄нй ева
татра ка̄ парідевана̄
Послівний переклад
авйакта-а̄дı̄ні—спочатку непроявлені; бгӯта̄ні—все, що створене; вйакта—проявлені; мадгйа̄ні—в середині; бга̄рата—нащадок Бгарати; авйакта—непроявлені; нідгана̄ні—коли знищується; ева—це все так; татра—тому; ка̄—яка; парідевана̄—скорбота.

Все створене існує спочатку в непроявленому стані, проявляється на проміжній стадії і знову поринає в непроявленість після знищення світу. Тож навіщо сумувати?

а̄ш́чарйа-ват паш́йаті каш́чід енам
а̄ш́чарйа-вад вадаті татгаіва ча̄нйах̣
а̄ш́чарйа-вач чаінам анйах̣ ш́р̣н̣оті
ш́рутва̄пй енам̇ веда на чаіва каш́чіт
Послівний переклад
а̄ш́чарйа-ват — як дивовижного; паш́йаті — бачить; каш́чіт — дехто; енам—цю душу; а̄ш́чарйа-ват—як дивовижного; вадаті—говорить про; татга̄—так; ева—неодмінно; ча—також; анйах̣—інші; а̄ш́чарйа-ват—також дивовижного; ча—також; енам—цю душу; анйах̣—інший; ш́р̣н̣оті—чує про; ш́рутва̄—почувши; апі— навіть; енам—цю душу; веда—знає; на—ніколи; ча—і; ева—неодмінно; каш́чіт—ніхто.

Одні дивляться на душу як на чудо, інші розказують про неї як про чудо, ще інші чують, що про неї говорять як про чудо, але є й такі, що, навіть почувши про неї, не можуть зрозуміти її.

дехı̄ нітйам авадгйо ’йам̇
дехе сарвасйа бга̄рата
тасма̄т сарва̄н̣і бгӯта̄ні
на твам̇ ш́очітум архасі
Послівний переклад
дехı̄—власник матеріального тіла; нітйам— вічно; авадгйах̣—не може бути вбитим; айам—ця душа; дехе—в тілі; сарвасйа—кожного; бга̄рата—нащадок Бгарати; тасма̄т—тому; сарва̄н̣і—всі; бгӯта̄ні—живі істоти (які народжені); на—ніколи; твам—ти; ш́очітум—тужити; архасі—повинен.

О нащадку Бгарати, не можна вбити того, хто мешкає в тілі. Тому не варто сумувати ні за якою живою істотою.

сва-дгармам апі ча̄векшйа
на вікампітум архасі
дгармйа̄д дгі йуддга̄ч чгрейо ’нйат
кшатрійасйа на відйате
Послівний переклад
сва-дгармам—свої релігійні принципи; апі—неодмінно; ча—токож; авекшйа—вважаючи; на—ніколи; вікампітум—вагатися; архасі— ти мусиш; дгармйа̄т — для релігійних принципів; хі — насправді; йуддга̄т—ніж битва; ш́рейах̣—найкраще заняття; анйат—будь- що інше; кшатрійасйа—кшатрійі; на—не; відйате—існує.

Щодо твого обов’язку кшатрійі, то знай: для тебе немає нічого кращого, ніж битись в ім’я релігійних засад. Тому не треба вагатись.

йадр̣ччгайа̄ чопапаннам̇
сварґа-два̄рам апа̄вр̣там
сукгінах̣ кшатрійа̄х̣ па̄ртга
лабганте йуддгам ı̄др̣ш́ам
Послівний переклад
йадр̣ччгайа̄ — сам по собі; ча — також; упапаннам — досягнувши; сварґа—райських планет; два̄рам—двері; апавр̣там—широко відчинений; сукгінах̣—дуже щасливі; кшатрійа̄х̣—ті, що належать до царської верстви; па̄ртга—син Пр̣тги; лабганте—досягати; йуддгам—війн; ı̄др̣ш́ам—такого.

О Па̄ртго, щасливі кшатрійі, яким випадає нагода стати до бою, відчиняючи перед ними брами райських планет.

атга чет твам імам̇ дгармйам̇
сан̇ґра̄мам̇ на карішйасі
татах̣ сва-дгармам̇ кı̄ртім̇ ча
хітва̄ па̄пам ава̄псйасі
Послівний переклад
атга—тому; чет—якщо; твам—ти; імам—цей; дгармйам—релігійний обов’язок; сан̇ґра̄мам—битву; на—не; карішйасі—здійснюєш; татах̣ — тоді; сва-дгармам — твій релігійний обов’язок; кı̄ртім—репутація; ча—також; хітва̄—втрачаючи; па̄пам—наслідок гріху; ава̄псйасі—здобуваєш.

Однак, якщо ти не станеш до бою й не виконаєш свого релігійного обов’язку кшатрійі, ти неодмінно вчиниш гріх і втратиш репутацію воїна.

акı̄ртім̇ ча̄пі бгӯта̄ні
катгайішйанті те ’вйайа̄м
самбга̄вітасйа ча̄кı̄ртір
маран̣а̄д атірічйате
Послівний переклад
акı̄ртім—безчестя; ча—також; апі—до того ж; бгӯта̄ні—усі люди; катгайішйанті—говоритимуть; те—про тебе; авйайа̄м—назавжди; самбга̄вітасйа—для шанованої людини; ча—також; акı̄ртіх̣ — погана слава; маран̣а̄т — ніж смерть; атірічйате — стає більш.

Люди завжди будуть згадувати про твою ганьбу, а для шанованої людини безчестя гірше од смерті.

бгайа̄д ран̣а̄д упаратам̇
мам̇сйанте тва̄м̇ маха̄-ратга̄х̣
йеша̄м̇ ча твам̇ баху-мато
бгӯтва̄ йа̄сйасі ла̄ґгавам
Послівний переклад
бгайа̄т—із страху; ран̣а̄т—з поля бою; упаратам—того, хто залишив; мам̇сйанте—вважатимуть; тва̄м—тебе; маха̄-ратга̄х̣—великі полководці; йеша̄м—для тих, кому; ча—також; твам—ти; баху- матах̣—вельми шановний; бгӯтва̄—був; йа̄сйасі—ти станеш; ла̄ґгавам—нікчемним.

Великі полководці, які звеличували твоє ім’я і славу, будуть думати, що лише із страху ти залишив поле бою і вважатимуть тебе за нікчему.

ава̄чйа-ва̄да̄м̇ш́ ча бахӯн
вадішйанті тава̄хіта̄х̣
ніндантас тава са̄мартгйам̇
тато дух̣кгатарам̇ ну кім
Послівний переклад
ава̄чйа—недобрий; ва̄да̄н—вигадані слова; ча—також; бахӯн—багато; вадішйанті—скажуть; тава—твій; ахіта̄х̣—вороги; ніндантах̣ — ганьбити; тава — твої; са̄мартгйам — уміння; татах̣ — ніж це; дух̣кга-тарам—болючіше; ну—звичайно; кім—що є.

Вороги почнуть ганьбити тебе і зневажливо відгукуватись про твою мужність. Що може бути більш нестерпним?

хато ва̄ пра̄псйасі сварґам̇
джітва̄ ва̄ бгокшйасе махı̄м
тасма̄д уттішт̣га каунтейа
йуддга̄йа кр̣та-ніш́чайах̣
Послівний переклад
хатах̣—бувши вбитим; ва̄—або; пра̄псйасі—ти досягаєш; сварґам—небесного царства; джітва̄—завоювавши; ва̄—або; бгокшйасе—ти насолоджуєшся; махı̄м—світ; тасма̄т—тому; уттішт̣га—підіймись; каунтейа—син Кунтı̄; йуддга̄йа—битися; кр̣та— рішучий; ніш́чайах̣—впевнено.

О сину Кунтı̄, або ти загинеш на полі бою і досягнеш небесного царства, або завоюєш царство земне і будеш втішатись ним. Отож, наберись рішучості і бийся.

сукга-дух̣кге саме кр̣тва̄
ла̄бга̄ла̄бгау джайа̄джайау
тато йуддга̄йа йуджйасва
наівам̇ па̄пам ава̄псйасі
Послівний переклад
сукга—щастя; дух̣кге—горе; саме—холоднокровно; кр̣тва̄—чинячи так; ла̄бга-ала̄бгау—і виграш, і втрата; джайа-аджайау—і перемога, і поразка; татах̣—відтак; йуддга̄йа—до битви; йуджйасва— готуйся; на—ніколи; евам—таким чином; па̄пам—наслідок гріху; ава̄псйасі—ти здобудеш.

Бийся в ім’я обов’язку і не зважай на радість чи горе, втрату чи здобутки, перемогу чи поразку. Діючи так, ти уникнеш гріха.

еша̄ те ’бгіхіта̄ са̄н̇кгйе
буддгір йоґе тв іма̄м̇ ш́р̣н̣у
буддгйа̄ йукто йайа̄ па̄ртга
карма-бандгам̇ праха̄сйасі
Послівний переклад
еша̄—усю цю; те—тобі; абгіхіта̄—що описана; са̄н̇кгйе—в аналітичному вивченні; буддгіх̣—інтелект; йоґе—в роботі, що виконується не заради користі; ту—але; іма̄м—це; ш́р̣н̣у—тільки послухай; буддгйа̄—інтелектом; йуктах̣—погоджений; йайа̄—яким; па̄ртга—син Пр̣тги; карма-бандгам—пута кармічних наслідків; праха̄сйасі—ти можеш звільнитися від.

Досі Я описував тобі аналітичний шлях пізнання, тепер же послухай, як можна досягти цього ж знання, виконуючи безкорисливу діяльність. О сину Пр̣тги, опанувавши таке знання і діючи відповідно, ти зможеш звільнитись від кайданів карми.

неха̄бгікрама-на̄ш́о ’сті
пратйава̄йо на відйате
св-алпам апй асйа дгармасйа
тра̄йате махато бгайа̄т
Послівний переклад
на—не існує; іха—у цій йозі; абгікрама—у спробах; на̄ш́ах̣—втрата; асті—існує; пратйава̄йах̣—зменшення; на—ніколи; відйате— існує; су-алпам—небагато; апі—хоча; асйа—такого; дгармасйа— заняття; тра̄йате — звільняє; махатах̣ — від дуже великої; бгайа̄т—небезпеки.

Той, хто йде таким шляхом, не знає втрат; навіть невеликий поступ на цьому шляхові захистить людину від страху перед найстрахітливішою небезпекою.

вйаваса̄йа̄тміка̄ буддгір
екеха куру-нандана
баху-ш́а̄кга̄ хй ананта̄ш́ ча
буддгайо ’вйаваса̄йіна̄м
Послівний переклад
вйаваса̄йа-а̄тміка̄—рішуча в свідомості Кр̣шн̣и; буддгіх̣—інтелект; ека̄—лише одна; іха—у цьому світі; куру-нандана—о улюблене дитя Куру; баху-ш́а̄кга̄х̣—розгалужені; хі—насправді; ананта̄х̣— необмежені; ча—також; буддгайах̣—інтелект; авйаваса̄йіна̄м—тих, що не мають свідомості Кр̣шн̣и.

Ті, що обрали цей шлях, непохитні у своїх намірах і в них лише одна мета. Але розбігаються думки тих, хто вагається і чий розум незрілий, о улюблений сину Куру.

бгоґаіш́варйа-прасакта̄на̄м̇
тайа̄пахр̣та-четаса̄м
вйаваса̄йа̄тміка̄ буддгіх̣
сама̄дгау на відгı̄йате
Послівний переклад
бгоґа—до матеріальної насолоди; аіш́варйа—і багатства; прасакта̄на̄м—прихильних; тайа̄—такими речами; апахр̣та-четаса̄м— збитих з пантелику; вйаваса̄йа-а̄тміка̄—з усією рішучістю; буддгіх̣—віддане служіння Господу; сама̄дгау—з розумом, що перебуває під контролем; на—ніколи; відгı̄йате—відбувається.

Ті, чий розум дуже схильний до почуттєвих втіх і матеріального багатства, ті, кого одурено всім цим, не можуть наважитись без останку присвятити себе відданому служінню Верховному Господеві.

траі-ґун̣йа-вішайа веда̄
ністраі-ґун̣йо бгава̄рджуна
нірдвандво нітйа-саттва-стго
нірйоґа-кшема а̄тмава̄н
Послівний переклад
траі-ґун̣йа—те, що стосується трьох ґун̣ матеріальної природи; вішайа̄х̣—на тему; веда̄х̣—ведична література; ністраі-ґун̣йах̣— трансцендентний щодо трьох ґун̣ матеріальної природи; бгава— будь; арджуна—о Арджуно; нірдвандвах̣—вільний від двоїстості; нітйа-саттва-стгах̣—у стані чисто духовного існування; нірйоґа- кшемах̣—вільний від думок про придбання та захист; а̄тма-ва̄н— той, хто укріпився в своєму «я».

У Ведах мова йде головним чином про три ґун̣и матеріальної природи. О Арджуно, вийди з-під впливу цих трьох ґун̣, звільнись від будь-якої двоїстості, від прагнення прибутків та утвердись у своїй сутності.

йа̄ва̄н артга удапа̄не
сарватах̣ самплутодаке
та̄ва̄н сарвешу ведешу
бра̄хман̣асйа віджа̄натах̣
Послівний переклад
йа̄ва̄н—усе це; артгах̣—призначення; уда-па̄не—у криниці; сарватах̣—з усякого погляду; самплута-удаке—у великій водоймі; та̄ва̄н—подібним чином; сарвешу—у всьому; ведешу—у ведичній літературі; бра̄хман̣асйа—людини, яка знає Вищого Брахмана; віджа̄натах̣—той, хто має довершене знання.

Усі потреби, яким служить маленька водойма, можна вдовольнити загалом, користуючись великим водосховищем. Подібним чином призначення всіх Вед відкривається тому, хто знає їхню кінцеву мету.

карман̣й ева̄дгіка̄рас те
ма̄ пгалешу када̄чана
ма̄ карма-пгала-хетур бгӯр
ма̄ те сан̇ґо ’ств акарман̣і
Послівний переклад
карман̣і—у виконанні визначених обов’язків; ева—неодмінно; адгіка̄рах̣—право; те—твоє; ма̄—ніколи; пгалешу—у плодах; када̄чана—у будь-який час; ма̄—ніколи; карма-пгала—наслідку роботи; хетух̣—причина; бгӯх̣—ставай; ма̄—ніколи; те—твоя; сан̇ґах̣— прихильність; асту—має бути; акарман̣і—не виконуючи обов’язку.

Ти маєш право виконувати свій обов’язок, однак плоди твоїх дій не належать тобі. Ніколи не вважай себе причиною результатів своєї діяльності й ніколи не ухиляйся від виконання обов’язку.

йоґа-стгах̣ куру карма̄н̣і
сан̇ґам̇ тйактва̄ дганан̃джайа
сіддгй-асіддгйох̣ само бгӯтва̄
саматвам̇ йоґа учйате
Послівний переклад
йоґа-стгах̣ — врівноважений; куру — виконуй; карма̄н̣і — свої обов’язки; сан̇ґам—прихильність; тйактва̄—залишивши; дганан̃джайа—о Арджуно; сіддгі-асіддгйох̣—в успіхах і поразці; самах̣—врівноважений; бгӯтва̄ — стаючи; саматвам — врівноваженість; йоґах̣—йоґа; учйате—називають.

Будь врівноваженим, о Арджуно, і виконуй свій обов’язок. Хай не хвилює тебе успіх або невдача. Таке самовладання називають йоґою.

дӯрен̣а хй аварам̇ карма
буддгі-йоґа̄д дганан̃джайа
буддгау ш́аран̣ам анвіччга
кр̣пан̣а̄х̣ пгала-хетавах̣
Послівний переклад
дӯрен̣а—відкинь на велику відстань; хі—неодмінно; аварам—огидне; карма—діяльність; буддгі-йоґа̄т—завдяки силі свідомості Кр̣шн̣и; дганан̃джайа—завойовник багатств; буддгау—у такій свідомості; ш́аран̣ам—повного підкорення; анвіччга—бажай; кр̣пан̣а̄х̣— скнари; пгала-хетавах̣—ті, що прагнуть плодів своєї діяльності.

О Дганан̃джайо, ставши на шлях відданого служіння Господу, відкинь усі бажання, що штовхають до огидних вчинків, і, сповнившись такої свідомості, вручи себе Йому. Ті ж, хто бажає насолоджуватись плодами своєї праці, є скнари.

буддгі-йукто джаха̄тı̄ха
убге сукр̣та-душкр̣те
тасма̄д йоґа̄йа йуджйасва
йоґах̣ кармасу кауш́алам
Послівний переклад
буддгі-йуктах̣—той, хто віддано служить; джаха̄ті—може звільнитися від; іха—у цьому житті; убге—обидва; сукр̣та-душкр̣те— погані й добрі плоди; тасма̄т—тому; йоґа̄йа—до відданого служіння; йуджйасва—будь настільки залученим до; йоґах̣—свідомість Кр̣шн̣и; кармасу—у всій діяльності; кауш́алам—мистецтво.

Людина, що віддано служить Господу, вже навіть у цьому житті звільнюється від кармічних наслідків, як добрих, так і поганих. Тому прагни до йоґи, — в ній мистецтво всієї діяльності.

карма-джам̇ буддгі-йукта̄ хі
пгалам̇ тйактва̄ манı̄шін̣ах̣
джанма-бандга-вінірмукта̄х̣
падам̇ ґаччгантй ана̄майам
Послівний переклад
карма-джам—завдяки кармічній діяльності; буддгі-йукта̄х̣—ті, що віддано служать; хі—неодмінно; пгалам—плодів; тйактва̄—відмовляючись; манı̄шін̣ах̣—великі мудреці або віддані; джанма-бандга — від пут народження й смерті; вінірмукта̄х̣ — звільнені; падам—стану; ґаччганті—вони досягають; ана̄майам—без нещасть.

Великі мудреці, бгакти, що віддано служать Кр̣шн̣і, звільняються з коловороту народження і смерті, бо зреклись плодів діяльності в матеріальному світі. Таким чином вони досягають стану, що непідвладний стражданням.

йада̄ те моха-калілам̇
буддгір вйатітарішйаті
тада̄ ґанта̄сі нірведам̇
ш́ротавйасйа ш́рутасйа ча
Послівний переклад
йада̄—коли; те—твій; моха—омани; калілам—нетрі; буддгіх̣—розум у трансцендентному служінні; вйатітарішйаті—перевершує; тада̄—тоді; ґанта̄ асі—ти станеш; нірведам—байдужий; ш́ротавйасйа—до того, що почуєш; ш́рутасйа—усього, що почув; ча— також.

Коли твій розум шляхом відданого служіння вибереться з нетрів омани, ти станеш байдужим до всього, що чув, і до всього, що маєш почути.

ш́руті-віпратіпанна̄ те
йада̄ стга̄сйаті ніш́чала̄
сама̄дга̄в ачала̄ буддгіс
тада̄ йоґам ава̄псйасі
Послівний переклад
ш́руті—ведичного одкровення; віпратіпанна̄—вільний від впливу наслідків діяльності; те—твій; йада̄—коли; стга̄сйаті—залишається; ніш́чала̄—нерухомий; сама̄дгау—у трансцендентальній свідомості, або свідомості Кр̣шн̣и; ачала̄—непохитний; буддгіх̣—інтелект; тада̄—тоді; йоґам—самоусвідомлення; ава̄псйасі—ти досягнеш.

Коли твій розум більше не хвилюватиме барвиста мова Вед, і він закріпиться в трансі самоусвідомлення, — тоді ти досягнеш божественної свідомості.

арджуна ува̄ча
стгіта-праджн̃асйа ка̄ бга̄ша̄
сама̄дгі-стгасйа кеш́ава
стгіта-дгı̄х̣ кім̇ прабга̄шета
кім а̄сı̄та враджета кім
Послівний переклад
арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; стгіта-праджн̃асйа—того, хто постійно перебуває у свідомості Кр̣шн̣и; ка̄—яка; бга̄ша̄—мова; сама̄дгі-стгасйа—того, хто перебуває в трансі; кеш́ава—о Кр̣шн̣о; стгіта-дгı̄х̣—той, хто укріпився в свідомості Кр̣шн̣и; кім—що; прабга̄шета—говорить; кім—як; а̄сı̄та—залишається спокійним; враджета—ходить; кім—як.

Арджуна сказав: О Кр̣шн̣о, як розпізнати того, чия свідомість заглибилась у трансцендентне? Що він говорить і як? Як сидить і як ходить?

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
праджаха̄ті йада̄ ка̄ма̄н
сарва̄н па̄ртга мано-ґата̄н
а̄тманй ева̄тмана̄ тушт̣ах̣
стгіта-праджн̃ас тадочйате
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; праджаха̄ті— відкидає; йада̄—коли; ка̄ма̄н—бажання задовольнити чуття; сарва̄н—усі; па̄ртга—син Пр̣тги; манах̣ґата̄н—вигадки; а̄тмані—у чистому стані душі; ева—неодмінно; а̄тмана̄—очищеним розумом; тушт̣ах̣—задоволений; стгіта-праджн̃ах̣—той, хто перебуває у трансцендентному; тада̄—тоді; учйате—сказано.

Верховний Бог-Особа сказав: О Па̄ртго, коли людина відмовляється від усіх чуттєвих бажань, що породжені її розумом, коли вона проходить таким чином через очищення і знаходить задоволення лише в собі самій, — це означає, що вона перебуває в чистій трансцендентній свідомості.

дух̣кгешв анудвіґна-мана̄х̣
сукгешу віґата-спр̣хах̣
вı̄та-ра̄ґа-бгайа-кродгах̣
стгіта-дгı̄р мунір учйате
Послівний переклад
дух̣кгешу—у стражданнях троякого роду; анудвіґна-мана̄х̣—із врівноваженим розумом; сукгешу—у щасті; віґата-спр̣хах̣—не будучи зацікавленим; вı̄та—вільний від; ра̄ґа—прихильність; бгайа— страх; кродгах̣—і гнів; стгіта-дгı̄х̣—той, чий розум незворушний; муніх̣—мудрець; учйате—називають.

Той, хто зберігає спокій навіть серед троякого роду страждань, хто не шаліє від щастя, хто вільний від прив’язаності, страху й гніву, того називають мудрецем з врівноваженим розумом.

йах̣ сарватра̄набгіснехас
тат тат пра̄пйа ш́убга̄ш́убгам
на̄бгінандаті на двешт̣і
тасйа праджн̃а̄ пратішт̣гіта̄
Послівний переклад
йах̣—той, хто; сарватра—скрізь; анабгіснехах̣—без прив’язаності; тат—те; тат—те; пра̄пйа—досягаючи; ш́убга—добро; аш́убгам—зло; на—ніколи; абгінандаті—радіє; на—ніколи; двешт̣і— ненавидить; тасйа—його; праджн̃а̄—досконале знання; пратішт̣гіта̄—той, хто укріпився.

В матеріальному світі той, хто зберігає спокій за всіх обставин, як добрих, так і поганих, хто нічого не вихваляє й не ганить, — той міцно укріпився в досконалому знанні.

йада̄ сам̇харате ча̄йам̇
кӯрмо ’н̇ґа̄нı̄ва сарваш́ах̣
індрійа̄н̣ı̄ндрійа̄ртгебгйас
тасйа праджн̃а̄ пратішт̣гіта̄
Послівний переклад
йада̄—коли; сам̇харате—втягує; ча—також; айам—він; кӯрмах̣— черепаха; ан̣ґа̄ні—кінцівки; іва—як; сарваш́ах̣—усі разом; індрійа̄ні—чуття; індрійа-артгебгйах̣—від об’єктів чуттів; тасйа—його; праджн̃а̄—свідомість; пратішт̣гіта̄—той, хто укріпився.

Досконалою є свідомість того, хто спроможний відвернути свої чуття від їхніх об’єктів, так само, як черепаха ховає під панцир свої кінцівки.

вішайа̄ вінівартанте
ніра̄ха̄расйа дехінах̣
раса-варджам̇ расо ’пй асйа
парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате
Послівний переклад
вішайа̄х̣—об’єкти почуттєвої насолоди; вінівартанте—утримуватися від; ніра̄ха̄расйа—обмеженнями; дехінах̣—для втілених; раса- варджам—відмовляючись від смаку; расах̣—почуття насолоди; апі—хоча є; асйа—його; парам—набагато вищі речі; др̣шт̣ва̄— зазнаючи; нівартате—припиняє.

Втілена душа може утримуватись від чуттєвих задоволень, хоча смак до них залишається. Однак, зазнавши вищої насолоди, вона втрачає смак до колишнього і її свідомість зміцнюється.

йатато хй апі каунтейа
пурашасйа віпаш́чітах̣
індрійа̄н̣і прама̄тгı̄ні
харанті прасабгам̇ манах̣
Послівний переклад
йататах̣—той, хто докладає зусиль; хі—звичайно; апі—незважаючи на; каунтейа—син Кунтı̄; пурушасйа—людини; віпаш́чітах̣— прозорливий; індрійа̄н̣і—чуття; прама̄тгı̄ні —що легко збуджуються; харанті—кидають; прасабгам—силою; манах̣—розум.

Чуття настільки сильні й неспокійні, о Арджуно, що здатні подужати розум навіть проникливої людини, яка намагається керувати ними.

та̄ні сарва̄н̣і сам̇йамйа
йукта а̄сı̄та мат-парах̣
ваш́е хі йасйендрійа̄н̣і
тасйа праджн̃а̄ пратішт̣гіта̄
Послівний переклад
та̄ні—ті чуття; сарва̄н̣і—усі; сам̇йамйа—володіючи; йуктах̣—будучи заглибленим; а̄сı̄та—слід перебувати; мат-парах̣—в стосунках зі Мною; ваш́е—повністю підкорені; хі—звичайно; йасйа—того, чиї; індрійа̄н̣і—чуття; тасйа—його; праджн̃а̄—свідомість; пратішт̣гіта̄—той, хто укріпився.

Того, хто приборкує свої чуття і повністю владає ними, хто зосереджує свою свідомість на Мені, вважають людиною із стійким інтелектом.

дгйа̄йато вішайа̄н пум̇сах̣
сан̇ґас тешӯпаджа̄йате
сан̇ґа̄т сан̃джа̄йате ка̄мах̣
ка̄ма̄т кродго ’бгіджа̄йате
Послівний переклад
дгйа̄йатах̣—споглядаючи; вішайа̄н—об’єкти чуттів; пум̇сах̣—особи; сан̇ґах̣ — прив’язаність; тешу — в об’єктах чуттів; упаджа̄йате—розвивається; сан̇ґа̄т—із прив’язаності; сан̃джа̄йате—розвивається; ка̄мах̣—бажання; ка̄ма̄т—із бажання; кродгах̣—гнів; абгіджа̄йате—проявляється.

Споглядаючи об’єкти чуттів, людина розвиває в собі прив’язаність до них, прив’язаність породжує хтивість, а з хтивості виникає гнів.

кродга̄д бгаваті саммохах̣
саммоха̄т смр̣ті-вібграмах̣
смр̣ті-бграм̇ш́а̄д буддгі-на̄ш́о
буддгі-на̄ш́а̄т пран̣аш́йаті
Послівний переклад
кродга̄т—із гніву; бгаваті—виникає; саммохах̣—цілковита ілюзія; саммоха̄т—від ілюзії; смр̣ті—пам’яті; вібграмах̣—затьмарення; смр̣ті-бграм̇ш́а̄т—після затьмарення пам’яті; буддгі-на̄ш́ах̣— втрата інтелекту; буддгі-на̄ш́а̄т—і з втрати інтелекту; пран̣аш́йаті—падає.

Гнів породжує оману, омана затьмарює пам’ять. Коли пам’ять затьмарена, пропадає інтелект, а коли інтелект втрачено, людина знову падає в баюр матеріального світу.

ра̄ґа-двеша-вімуктаіс ту
вішайа̄н індрійаіш́ чаран
а̄тма-ваш́йаір відгейа̄тма̄
праса̄дам адгіґаччгаті
Послівний переклад
ра̄ґа — прихильності; двеша — відчуженості; вімуктаіх̣ — тим, хто звільнився від; ту—але; вішайа̄н—об’єкти чуттів; індрійаіх̣—чуттями; чаран — діючи; а̄тма-ваш́йаіх̣ — під контролем; відгейа-а̄тма̄—той, хто додержується засад, що впорядковують його життя у свободі; праса̄дам—Господня милість; адгіґаччгаті—досягає.

На людину, вільну від усякої прихильності та антипатій і здатну опановувати свої почуття за допомогою засад, що впорядковують її життя і ведуть до свободи, сходить Господня милість.

праса̄де сарва-дух̣кга̄на̄м̇
ха̄нір асйопаджа̄йате
прасанна-четасо хй а̄ш́у
буддгіх̣ парйаватішт̣гате
Послівний переклад
праса̄де—коли сходить безпідставна Господня ласка; сарва—усіх; дух̣кга̄на̄м—матеріальних нещасть; ха̄ніх̣—руйнування; асйа—його; упаджа̄йате—відбувається; прасанна-четасах̣ —того, хто щасливо мислить; хі—неодмінно; а̄ш́у—дуже скоро; буддгіх̣—інтелект; парі—достатньо; аватішт̣гате—укріплюється.

Для того, хто таким чином віднайшов задоволення (в свідомості Кр̣шн̣и), більше не існує троякого роду страждань матеріального існування; за такої вмиротвореної свідомості інтелект людини стає стійким.

на̄сті буддгір айуктасйа
на ча̄йуктасйа бга̄вана̄
на ча̄бга̄вайатах̣ ш́а̄нтір
аш́а̄нтасйа кутах̣ сукгам
Послівний переклад
на асті—не може бути; буддгіх̣—трансцендентний інтелект; айуктасйа — того, хто не зв’язаний (із свідомістю Кр̣шн̣и); на — не; ча—і; айуктасйа—того, хто позбавлений свідомості Кр̣шн̣и; бга̄вана̄—розум, який укріпився (в щасті); на—не; ча—і; абга̄вайатах̣—того, хто не укріпився; ш́а̄нтіх̣—мир; аш́а̄нтасйа—неспокійного; кутах̣—де; сукгам—щастя.

Людина, яка не зв’язана з Всевишнім (в свідомості Кр̣шн̣и), не може мати ані трансцендентного інтелекту, ані стійкого розуму, без яких спокій немислимий. А хіба можливе щастя без умиротворення?

індрійа̄н̣а̄м̇ хі чарата̄м̇
йан мано ’нувідгı̄йате
тад асйа хараті праджн̃а̄м̇
ва̄йур на̄вам іва̄мбгасі
Послівний переклад
індрійа̄н̣а̄м — чуттями; хі — неодмінно; чарата̄м — що блукають; йат — у кого; манах̣ — розум; анувідгı̄йате — постійно втягнуто; тат—те; асйа—його; хараті—уносить; праджн̃а̄м—інтелект; ва̄йух̣—вітер; на̄вам—човен; іва—як; амбгасі—у воді.

Як сильний вітер зносить човен в море, так само й одне-однісіньке невиразне почуття, що охопило розум людини, може цілком потьмарити її свідомість.

тасма̄д йасйа маха̄-ба̄хо
ніґр̣хı̄та̄ні сарваш́ах̣
індрійа̄н̣ı̄ндрійа̄ртгебгйас
тасйа праджн̃а̄ пратішт̣гіта̄
Послівний переклад
тасма̄т—тому; йасйа—чий; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий; ніґр̣хı̄та̄ні—таким чином приборкані; сарваш́ах̣—усе навколо; індрійа̄н̣і— чуття; індрійа-артгебгйах̣—від об’єктів чуттів; тасйа—його; праджн̃а̄—інтелект; пратішт̣гіта̄—зосереджений.

Тому, той, хто утримує свої чуття від контакту з їхніми об’єктами, безумовно має стійку свідомість, о міцнорукий.

йа̄ ніш́а̄ сарва-бгӯта̄на̄м̇
тасйа̄м̇ джа̄ґарті сам̇йамı̄
йасйа̄м̇ джа̄ґраті бгӯта̄ні
са̄ ніш́а̄ паш́йато мунех̣
Послівний переклад
йа̄ — яка; ніш́а̄ — ніч; сарва — усіх; бгӯта̄на̄м — живих істот; тасйа̄м—у тій; джа̄ґарті—не спить; сам̇йамı̄—самодисциплінований; йасйа̄м—у якій; джа̄ґраті —пробуджені; бгӯта̄ні—усі істоти; са̄— це є; ніш́а̄—ніч; паш́йатах̣—для того, хто має внутрішнє бачення; мунех̣—мудрець.

Те, що для всіх істот ніч — час пробудження для того, хто володіє собою; коли ж усі живі істоти пробуджуються, для мудреця, який має внутрішнє бачення, настає ніч.

а̄пӯрйама̄н̣ам ачала-пратішт̣гам̇
самудрам а̄пах̣ правіш́анті йадват
тадват ка̄ма̄ йам̇ правіш́анті сарве
са ш́а̄нтім а̄пноті на ка̄ма-ка̄мı̄
Послівний переклад
а̄пӯрйама̄н̣ам — завжди наповнений; ачала-пратішт̣гам — нерухомий; самудрам — океан; а̄пах̣ — води; правіш́анті — входять; йадват—як; тадват—так; ка̄ма̄х̣—бажання; йам—у кого; правіш́анті—входять; сарве—усі; сах̣—та людина; ш́а̄нтім—мир; а̄пноті— досягає; на—не; ка̄ма-ка̄мı̄—той, хто прагне виконувати свої бажання.

Океан завжди повний і незмінний, хоча в нього невпинно вливаються численні річки, так і людина, як не звертає уваги на безперервний потік бажань, досягає вмиротворення, на відміну од того, хто прагне задовольняти свої бажання.

віха̄йа ка̄ма̄н йах̣ сарва̄н
пума̄м̇ш́ чараті ніх̣спр̣хах̣
нірмамо нірахан̇ка̄рах̣
са ш́а̄нтім адгіґаччгаті
Послівний переклад
віха̄йа—відкинувши; ка̄ма̄н—матеріальні чуттєві бажання; йах̣— хто; сарва̄н—усі; пума̄н—людина; чараті—живе; ніх̣спр̣хах̣—той, хто не має бажань; нірмамах̣—без почуття власності; нірахан̇ка̄рах̣—без оманного «я»; сах̣—той; ш́а̄нтім—досконалий спокій; адгіґаччгаті—знаходить.

Людина, котра відмовилась од усіх почуттєвих прагнень, яка вільна від оманного его, почуття власництва і взагалі від усіх бажань — лише така людина може віднайти істинний спокій.

еша̄ бра̄хмı̄ стгітіх̣ па̄ртга
наіна̄м̇ пра̄пйа вімухйаті
стгітва̄сйа̄м анта-ка̄ле ’пі
брахма-нірва̄н̣ам р̣ччгаті
Послівний переклад
еша̄ — ця; бра̄хмı̄ — духовна; стгітіх̣ — становище; па̄ртга — син Пр̣тги; на—ніколи; ена̄м—її; пра̄пйа—досягаючи; вімухйаті—перебуває в омані; стгітва̄—перебуваючи; асйа̄м—у цьому; анта- ка̄ле—наприкінці життя; апі—також; брахма-нірва̄н̣ам— духовне царство Бога; р̣ччгаті—досягає.

Цей шлях духовного і благочестивого життя виводить людину з омани. Якщо людина зустрічає свій смертний час, перебуваючи в такому стані, вона ввійде в Господнє царство.

арджуна ува̄ча
джйа̄йасı̄ чет карман̣ас те
мата̄ буддгір джана̄рдана
тат кім̇ карман̣і ґгоре ма̄м̇
нійоджайасі кеш́ава
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; джйа̄йасı̄—краще; чет—якщо; карман̣ах̣—ніж кармічна діяльність; те—Твоя; мата̄—думка; буддгіх̣—інтелект; джана̄рдана—о Кр̣шн̣о; тат—тому; кім—чому; карман̣і—в діяльність; ґгоре—жахливе; ма̄м—мене; нійоджайасі— Ти залучаєш; кеш́ава—о Кр̣шн̣о.

Арджуна сказав: О Джана̄рдано, о Кеш́аво! Чому Ти хочеш втягти мене в цю жахливу війну, якщо вважаєш, що шлях мудрості кращий, ніж кармічна діяльність?

вйа̄міш́рен̣ева ва̄кйена
буддгім̇ мохайасı̄ва ме
тад екам̇ вада ніш́чітйа
йена ш́рейо ’хам а̄пнуйа̄м
Послівний переклад
вйа̄міш́рен̣а—двозначним; іва—звичайно; ва̄кйена—словом; буддгім—інтелект; мохайасі—Ти збиваєш з пантелику; іва—звичайно; ме—мій; тат—тому; екам—тільки одне; вада—будь ласка, скажи; ніш́чітйа—переконуючи; йена—котрим; ш́рейах̣—справжня користь; ахам—я; а̄пнуйа̄м—можу мати.

Мій розум збентежений Твоїми двозначними повчаннями. Тому, прошу Тебе, скажи з певністю, що є найкращим для мене.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
локе ’смін дві-відга̄ нішт̣га̄
пура̄ прокта̄ майа̄наґга
джн̃а̄на-йоґена са̄н̇кгйа̄на̄м̇
карма-йоґена йоґіна̄м
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; локе—у світі; асмін—цьому; дві-відга̄—два різновиди; нішт̣га̄—віра; пура̄—раніше; прокта̄—було сказано; майа̄—Мною; анаґга—о безгрішний; джн̃а̄на-йоґена—зв’язком на шляху знання; са̄н̇кгйа̄на̄м—філософів-емпіриків; карма-йоґена—зв’язком на шляху відданості; йоґіна̄м—відданих.

Верховний Бог-Особа сказав: О безгрішний Арджуно, Я вже пояснив тобі, що є два класи людей, які намагаються усвідомити себе. Одні схильні робити це за допомогою емпіричних філософських міркувань, інші — шляхом відданого служіння Господу.

на карман̣а̄м ана̄рамбга̄н
наішкармйам̇ пурушо ’ш́нуте
на ча саннйасана̄д ева
сіддгім̇ самадгіґаччгаті
Послівний переклад
на—без; карман̣а̄м—визначених обов’язків; ана̄рамбга̄т— невиконанням; наішкармйам—звільнення від наслідків; пурушах̣—людина; аш́нуте—досягає; на—ні; ча—також; саннйасана̄т—шляхом відречення; ева—просто; сіддгім—успіх; самадгіґаччгаті—досягає.

Неможливо звільнитись від кармічних наслідків, просто відмовившись од діяльності, як і не можна одним лише відреченням досягти досконалості.

на хі каш́чіт кшан̣ам апі
джа̄ту тішт̣гатй акарма-кр̣т
ка̄рйате хй аваш́ах̣ карма
сарвах̣ пракр̣ті-джаір ґун̣аіх̣
Послівний переклад
на — ні; хі — неодмінно; каш́чіт — кожен; кшан̣ам — хвиля часу; апі—також; джа̄ту—будь-коли; тішт̣гаті—залишатися; акарма- кр̣т—нічого не роблячи; ка̄рйате—змушений працювати; хі—неодмінно; аваш́ах̣—безпорадно; карма—робота; сарвах̣—увесь; пракр̣ті-джаіх̣—породжений ґун̣ами матеріальної природи; ґун̣аіх̣— якостями.

Безпорадна жива істота змушена діяти згідно з якостями, якими її наділяють ґун̣и матеріальної природи, отже, ніхто ні на мить не може уникнути діяльності.

кармендрійа̄н̣і сам̇йамйа
йа а̄сте манаса̄ смаран
індрійа̄ртга̄н вімӯд̣га̄тма̄
мітгйа̄ча̄рах̣ са учйате
Послівний переклад
карма-індрійа̄н̣і—п’ять органів чуття, що виконують діяльність; сам̇йамйа—опановуючи; йах̣—кожний, хто; а̄сте—залишається; манаса̄—розумом; смаран—думаючи про; індрійа-артга̄н—об’єкти чуттів; вімӯд̣га—нерозумний; а̄тма̄—душа; мітгйа̄-а̄ча̄рах̣— облудник; сах̣—він; учйате—називають.

Той, хто утримує свої органи чуття від діяльності, але чий розум прив’язаний до чуттєвих об’єктів, безумовно, є облудник і обманює сам себе.

йас тв індрійа̄н̣і манаса̄
нійамйа̄рабгате ’рджуна
кармендрійаіх̣ карма-йоґам
асактах̣ са віш́ішйате
Послівний переклад
йах̣—той, хто; ту—але; індрійа̄н̣і—чуття; манаса̄—розумом; нійамйа—упорядковуючи; а̄рабгате—починається; арджуна—о Арджуно; карма-індрійаіх̣ — активними органами чуття; карма-йоґам—відданість; асактах̣—без прив’язаності; сах̣—він; віш́ішйате—набагато кращий.

З іншого боку, той, хто щиро намагається опановувати за допомогою розуму активні органи чуття і залучає їх до діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, не прив’язуючись до матеріального, — стоїть набагато вище.

нійатам̇ куру карма твам̇
карма джйа̄йо хй акарман̣ах̣
ш́арı̄ра-йа̄тра̄пі ча те
на прасіддгйед акарман̣ах̣
Послівний переклад
нійатам—визначене; куру—роби; карма—обов’язки; твам—ти; карма—робота; джйа̄йах̣—краще; хі—звичайно; акарман̣ах̣—ніж не працювати; ш́арı̄ра—тілесне; йа̄тра̄—підтримування; апі—навіть; ча—також; те—твій; на—ніколи; прасіддгйет—здійснений; акарман̣ах̣—без роботи.

Виконуй визначений тобі обов’язок, бо це краще, ніж нічого не робити. Без роботи неможливо підтримувати навіть своє матеріальне тіло.

йаджн̃а̄ртга̄т карман̣о ’нйатра
локо ’йам̇ карма-бандганах̣
тад-артгам̇ карма каунтейа
мукта-сан̇ґах̣ сама̄чара
Послівний переклад
йаджн̃а-артга̄т—що виконується тільки задля Йаджн̃и, або Вішну; карман̣ах̣—ніж робота; анйатра—інакше; локах̣—світ; айам— цей; карма-бандганах̣—пута, що виникли; тат—Його; артгам— заради; карма — робота; каунтейа — син Кунтı̄; мукта-сан̇ґах̣ — звільнений від зв’язку; сама̄чара—роби це досконало.

Будь-яку діяльність слід виконувати як жертвопринесення Вішн̣у, бо інакше вона стає причиною рабства в матеріальнім світі. Тому, о сину Кунтı̄, виконуй визначені тобі обов’язки задля Його вдоволення, і таким чином ти завжди будеш вільним від цього рабства.

саха-йаджн̃а̄х̣ праджа̄х̣ ср̣шт̣ва̄
пурова̄ча праджа̄патіх̣
анена прасавішйадгвам
еша во ’ств ішт̣а-ка̄ма-дгук
Послівний переклад
саха—разом з; йаджн̃а̄х̣—жертвопринесення; праджа̄х̣—покоління; ср̣шт̣ва̄—створюючи; пура̄—в прадавні часи; ува̄ча—сказав; праджа̄-патіх̣ — Господь усіх істот; анена — цим; прасавішйадгвам—дедалі більше процвітайте; ешах̣—це; вах̣—ваша; асту—нехай буде; ішт̣а—все бажане; ка̄ма-дгук—та, що дарує.

На початку творення Господь усіх істот створив покоління людей і напівбогів разом із жертвопринесенням для Вішн̣у, і благословив їх, сказавши: «Будьте щасливі цією йаджн̃ею (жертвопринесенням), бо виконання її дарує вам усе необхідне для щасливого життя й досягнення звільнення».

дева̄н бга̄вайата̄нена
те дева̄ бга̄вайанту вах̣
параспарам̇ бга̄вайантах̣
ш́рейах̣ парам ава̄псйатга
Послівний переклад
дева̄н — напівбоги; бга̄вайата̄ — вдоволені; анена — жертвопринесенням; те — ті; дева̄х̣ — напівбоги; бга̄вайанту — задовольнять; вах̣ — тебе; параспарам — взаємно; бга̄вайантах̣ — задовольняючи один одного; ш́рейах̣—благо; парам—вищий; ава̄псйатга—ти досягнеш.

Напівбоги, вдоволені жертвопринесеннями, задовольнять також і тебе, й завдяки такій взаємодії людей та напівбогів запанує загальний добробут.

ішт̣а̄н бгоґа̄н хі во дева̄
да̄сйанте йаджн̃а-бга̄віта̄х̣
таір датта̄н апрада̄йаібгйо
йо бгун̇кте стена ева сах̣
Послівний переклад
ішт̣а̄н—бажані; бгоґа̄н—те, що необхідне в житті; хі—звичайно; вах̣—тобі; дева̄х̣—напівбоги; да̄сйанте—подарують; йаджн̃-абга̄віта̄х̣—вдоволені виконанням жертвопринесень; таіх̣—ними; датта̄н—речі, що вони дали; апрада̄йа—не пропонуючи; ебгйах̣—напівбогам; йах̣—той, хто; бгун̇кте—насолоджується; стенах̣—злодій; ева—звичайно; сах̣—він.

Напівбоги, що відають задоволенням різних життєвих потреб, вдоволені жертвопринесеннями, дарують усе необхідне. Той же, хто насолоджується цими дарами, не пропонуючи їх на відповідь напівбогам, безумовно є злодій.

йаджн̃а-ш́ішт̣а̄ш́інах̣ санто
мучйанте сарва-кілбішаіх̣
бгун̃джате те тв аґгам̇ па̄па̄
йе пачантй а̄тма-ка̄ран̣а̄т
Послівний переклад
йаджн̃а-ш́ішт̣а—їжі, яку споживають після виконання йаджн̃и; аш́інах̣—їдоки; сантах̣—віддані; мучйанте—звільнюються; сарва—усі різновиди; кілбішаіх̣—усіх різновидів; бгун̃джате—насолоджуючись; те—вони; ту—але; аґгам—тяжкі гріхи; па̄па̄х̣—грішники; йе—ті; пачанті—готують їжу; а̄тма-ка̄ран̣а̄т—для чуттєвої втіхи.

Віддані Господа очищуються від усіх гріхів, споживаючи їжу, спочатку запропоновану Йому в жертву. Ті ж, що готують лише задля власної чуттєвої насолоди — воістину споживають один лише гріх.

анна̄д бгаванті бгӯта̄ні
парджанйа̄д анна-самбгавах̣
йаджн̃а̄д бгаваті парджанйо
йаджн̃ах̣ карма-самудбгавах̣
Послівний переклад
анна̄т—із злаків; бгаванті—ростуть; бгӯта̄ні—матеріальні тіла; парджанйа̄т—з дощів; анна—хліба; самбгавах̣— виникнення; йаджн̃а̄т—із виконання жертвопринесень; бгаваті—стає можливим; парджанйах̣—дощ; йаджн̃ах̣—виконання йаджн̃и; карма—визначені обов’язки; самудбгавах̣—народжений з.

Усі живі тіла харчуються їстівними злаками, а злаки живляться дощами. Дощі викликає здійснення йаджн̃и (жертвопринесення), йаджн̃у ж породжує виконання визначених обов’язків.

карма брахмодбгавам̇ віддгі
брахма̄кшара-самудбгавам
тасма̄т сарва-ґатам̇ брахма
нітйам̇ йаджн̃е пратішт̣гітам
Послівний переклад
карма—роботу; брахма—із Вед; удбгавам—виникла; віддгі—тобі слід знати; брахма—Веди; акшара—від Верховного Брахмана (Бога-Особи); самудбгавам—безпосередньо проявленого; тасма̄т— тому; сарва-ґатам—те, що проникає в усе; брахма—трансцендентність; нітйам—вічно; йаджн̃е—в жертвопринесенні; пратішт̣гітам—те, що перебуває.

Впорядковану діяльність рекомендовано у Ведах, а Веди безпосередньо виходять з уст Верховного Бога-Особи. Тому Трансцендентність, яка пронизує усе, вічно перебуває в актах жертвопринесень.

евам̇ правартітам̇ чакрам̇
на̄нувартайатı̄ха йах̣
аґга̄йур індрійа̄ра̄мо
моґгам̇ па̄ртга са джı̄ваті
Послівний переклад
евам—таким чином; правартітам—який встановлюють Веди; чакрам—кругообіг; на—не; анувартайаті—приймає; іха—у цьому житті; йах̣—той, хто; аґга-а̄йух̣—чиє життя гріховне; індрійа-а̄ра̄мах̣—задоволений чуттєвими насолодами; моґгам—без користі; па̄ртга—син Пр̣тги (Арджуна); сах̣—він; джı̄ваті—живе.

Мій дорогий Арджуно, життя людини, як не проходить через цикл жертвопринесень, що його встановлюють Веди, безумовно сповнене гріху. Живучи лише для задоволення чуттів, така людина живе даремно.

йас тв а̄тма-ратір ева сйа̄д
а̄тма-тр̣пташ́ ча ма̄навах̣
а̄тманй ева ча сантушт̣ас
тасйа ка̄рйам̇ на відйате
Послівний переклад
йах̣—той, хто; ту—але; а̄тма-ратіх̣—черпає задоволення із душі; ева—звичайно; сйа̄т—залишається; атма-тр̣птах̣—самосвітний; ча— і; ма̄навах̣—людина; а̄тмані—в собі; ева—лише; ча—і; сантушт̣ах̣—цілком насичений; тасйа—його; ка̄рйам—обов’язок; на—не; відйате—існує.

Але для людини, яка черпає задоволення сама у собі, чиє людське життя спрямоване на самоусвідомлення, і яка знаходить цілковиту вдоволеність лише в собі самій — для неї не існує обов’язків.

наіва тасйа кр̣тена̄ртго
на̄кр̣тенеха каш́чана
на ча̄сйа сарва-бгӯтешу
каш́чід артга-вйапа̄ш́райах̣
Послівний переклад
на—ніколи; ева—неодмінно; тасйа—його; кр̣тена—виконанням обов’язку; артгах̣—мета; на—не; акр̣тена—невиконанням обов’язку; іха—у цьому світі; каш́чана—що б там не; на—ніколи; ча—і; асйа—його; сарва-бгӯтешу—серед усіх живих істот; каш́чіт—будь-який; артга—мета; вйапа̄ш́райах̣—той, хто приймає притулок у.

Людина, яка усвідомила себе, не переслідує якихось цілей, виконуючи свої обов’язки, немає в неї і причини не виконувати їх. Вона також не має ніякої потреби залежати від інших живих істот.

тасма̄д асактах̣ сататам̇
ка̄рйам̇ карма сама̄чара
асакто хй а̄чаран карма
парам а̄пноті пӯрушах̣
Послівний переклад
тасма̄т—тому; асактах̣—без прихильності; сататам—постійно; ка̄рйам—як обов’язок; карма—робота; сама̄чара—здійснюй; асактах̣ — неприв’язаний; хі — неодмінно; а̄чаран — здійснюючи; карма—робота; парам—Всевишній; а̄пноті—досягає; пӯрушах̣—людина.

Тому людина повинна діяти, керуючись тільки почуттям обов’язку, без зацікавленості в плодах своєї діяльності, бо, діючи без прив’язаності, вона досягає Всевишнього.

карман̣аіва хі сам̇сіддгім
а̄стгіта̄ джанака̄дайах̣
лока-сан̇ґрахам ева̄пі
сампаш́йан картум архасі
Послівний переклад
карман̣а̄—роботою; ева—навіть; хі—неодмінно; сам̇сіддгім—досконало; а̄стгіта̄х̣—розташований; джанака-а̄дайах̣—Джанака й інші царі; лока-сан̇ґрахам—люди загалом; ева апі—також; сампаш́йан—вважаючи; картум—діяти; архасі—ти повинен.

Царі, подібні до Джанаки, досягали досконалості, просто виконуючи свої обов’язки. Тому, задля виховання людей, ти повинен робити своє діло.

йад йад а̄чараті ш́решт̣гас
тат тад еветаро джанах̣
са йат прама̄н̣ам̇ куруте
локас тад анувартате
Послівний переклад
йат йат—що б; а̄чараті—він робить; ш́решт̣гах̣—шанований провідник; тат—те; тат—і лише те; ева—неодмінно; ітарах̣— звичайний; джанах̣—особистість; сах̣—він; йат—котрий би не; прама̄н̣ам—приклад; куруте—здійснює; локах̣—весь світ; тат— те; анувартате—йде вслід.

Що б не робила видатна людина, звичайні люди йдуть за нею. І яких би норм вона не встановила на прикладі власних дій — весь світ наслідує її.

на ме па̄ртга̄сті картавйам̇
трішу локешу кін̃чана
на̄нава̄птам ава̄птавйам̇
варта ева ча карман̣і
Послівний переклад
на—не; ме—Мій; па̄ртга—син Пр̣тги; асті—є; картавйам—визначений обов’язок; трішу—в трьох; локешу—планетних системах; кін̃чана—будь-яке; на—ніщо; анава̄птам—бажане; ава̄птавйам—здобуте; варте—Я залучений; ева—неодмінно; ча—також; карман̣і—у визначених обов’язках.

О сину Пр̣тги, у всіх трьох планетних системах нема такої справи, яку Я був би зобов’язаний виконувати. Я нічого не бажаю і нічого не потребую — і все ж таки Я виконую визначені обов’язки.

йаді хй ахам̇ на вартейам̇
джа̄ту карман̣й атандрітах̣
мама вартма̄нувартанте
манушйа̄х̣ па̄ртга сарваш́ах̣
Послівний переклад
йаді—якщо; хі—неодмінно; ахам—Я; на—не; вартейам—так зайнятий; джа̄ту — будь-коли; карман̣і — у виконанні визначених обов’язків; атандрітах̣—дуже ретельно; мама—Мій; вартма—шлях; анувартанте — послідують; манушйа̄х̣ — усі люди; па̄ртга — син Пр̣тги; сарваш́ах̣—з усякого погляду.

Якщо б Я коли-небудь знехтував Своїм обов’язком, о Па̄ртго, всі люди, звичайно, наслідували б Мій приклад.

утсı̄дейур іме лока̄
на курйа̄м̇ карма чед ахам
сан̇карасйа ча карта̄ сйа̄м
упаханйа̄м іма̄х̣ праджа̄х̣
Послівний переклад
утсı̄дейух̣—буде зруйновано; іме—усі ці; лока̄х̣—світи; на—не; курйа̄м—Я виконував би; карма—визначені обов’язки; чет—якщо; ахам—Я; сан̇карасйа—небажаного населення; ча—і; карта̄—творець; сйа̄м—буду; упаханйа̄м—зруйнував би; іма̄х̣—усі ці; праджа̄х̣—живі істоти.

Якби Я не виконував Своїх обов’язків, усі ці світи загинули б; Я став би причиною народження небажаного населення, і таким чином порушив би спокій усіх живих істот.

сакта̄х̣ карман̣й авідва̄м̇со
йатга̄ курванті бга̄рата
курйа̄д відва̄м̇с татга̄сакташ́
чікı̄ршур лока-сан̇ґрахам
Послівний переклад
сакта̄х̣—бувши прив’язаним; карман̣і—згідно з визначеними обов’язками; авідва̄м̇сах̣—нерозумний; йатга̄—так само; курванті— вони роблять; бга̄рата—нащадок Бгарати; курйа̄т—повинен робити; відва̄н—освічений; татга̄—таким чином; асактах̣—без прив’язаності; чікı̄ршух̣—бажаючи керувати; лока-сан̇ґрахам—людьми взагалі.

Нерозумні люди виконують свої обов’язки задля плодів їх, мудрі ж роблять це, щоб вивести людей на правильний шлях.

на буддгі-бгедам̇ джанайед
аджн̃а̄на̄м̇ карма-сан̇ґіна̄м
джошайет сарва-карма̄н̣і
відва̄н йуктах̣ сама̄чаран
Послівний переклад
на—не; буддгі-бгедам—значення розуму; джанайет—він мусить викликати; аджн̃а̄на̄м—дурних; карма-сан̇ґіна̄м—схильних до кармічної діяльності; джошайет—він повинен схвалювати; сарва— усі; карма̄н̣і—робота; відва̄н—освічена людина; йуктах̣—втягнутий; сама̄чаран—практикуючи.

Щоб не бентежити розуму обмежених людей, прив’язаних до плодів своєї діяльності, мудра людина не стане змушувати їх припинити всяку роботу, радше, вона залучатиме їх до діяльності в дусі відданого служіння, для того, щоб в них поступово розвивалась свідомість Кр̣шн̣и.

пракр̣тех̣ крійама̄н̣а̄ні
ґун̣аіх̣ карма̄н̣і сарваш́ах̣
ахан̇ка̄ра-вімӯд̣га̄тма̄
карта̄хам іті манйате
Послівний переклад
пракр̣тех̣—матеріальної природи; крійама̄н̣а̄ні—виконуються; ґун̣аіх̣—ґун̣ами; карма̄н̣і—діяльність; сарваш́ах̣—усі різновиди; ахан̇ка̄ра-вімӯд̣га—введений в ілюзію оманним его; а̄тма̄—душа; карта̄—виконавець; ахам—я; іті—так; манйате—він гадає.

Під впливом оманного его душа перебуває в ілюзії і вважає, що вона виконує дії, які насправді виконують три ґун̣и матеріальної природи.

таттва-віт ту маха̄-ба̄хо
ґун̣а-карма-вібга̄ґайох̣
ґун̣а̄ ґун̣ешу вартанта
іті матва̄ на саджджате
Послівний переклад
таттва-віт—той, хто знає Абсолютну Істину; ту—але; маха̄- ба̄хо—о міцнорукий; ґун̣а-карма—робота під матеріальним впливом; вібга̄ґайох̣—відмінності; ґун̣а̄х̣—чуття; ґун̣ешу—в чуттєвому задоволенні; вартанте—втягнуто; іті—таким чином; матва̄—думаючи; на—ніколи; саджджате—стає прихильним.

Того, кому відома Абсолютна Істина, о міцнорукий Арджуно, не цікавлять чуття та їхнє задоволення, тому що він добре усвідомлює різницю між діяльністю у відданому служінні й кармічною діяльністю.

пракр̣тер ґун̣а-саммӯд̣га̄х̣
саджджанте ґун̣а-кармасу
та̄н акр̣тсна-відо манда̄н
кр̣тсна-він на віча̄лайет
Послівний переклад
пракр̣тех̣—матеріальної природи; ґун̣а—ґун̣ами; саммӯд̣га̄х̣—обдурених матеріальним ототожненням; саджджанте—їх залучено; ґун̣а-кармасу—до матеріальної діяльності; та̄н—ті; акр̣тсна-відах̣—люди з бідним запасом знань; манда̄н—ті, яким ліньки збагнути свою суть; кр̣тсна-віт—той, хто наділений справжнім знанням; на—не; віча̄лайет—нехай намагається їх збуджувати.

Недалекі люди, яких ввели в оману ґун̣и матеріальної природи, повністю занурюються в матеріальну діяльність й прив’язуються до неї. Однак, незважаючи на те, що дії таких невігласів нижчого порядку, мудра людина не стане турбувати їх.

майі сарва̄н̣і карма̄н̣і
саннйасйа̄дгйа̄тма-четаса̄
ніра̄ш́ı̄р нірмамо бгӯтва̄
йудгйасва віґата-джварах̣
Послівний переклад
майі—Мені; сарва̄н̣і—усі різновиди; карма̄н̣і—діяльність; саннйасйа—присвячуючи повністю; адгйа̄тма—цілком знаючи свою сутність; четаса̄—свідомістю; ніра̄ш́ı̄х̣—без прагнення вигоди; нірмамах̣—без власності; бгӯтва̄—в такому стані свідомості; йудгйасва—бийся; віґата-джварах̣—вийшовши із заціпеніння.

Тому, о Арджуно, цілком усвідомлюючи Мене, присвяти Мені всі свої дії, облиш усі претензії на власництво, вийди з заціпеніння і бийся.

йе ме матам ідам̇ нітйам
анутішт̣ганті ма̄нава̄х̣
ш́раддга̄ванто ’насӯйанто
мучйанте те ’пі кармабгіх̣
Послівний переклад
йе—ті, хто; ме—Моє; матам—приписи; ідам—те; нітйам—як вічна функція; анутішт̣ганті—реґулярно виконують; ма̄нава̄х̣—люди; ш́раддга̄-вантах̣—з вірою та відданістю; анасӯйантах̣—без заздрощів; мучйанте—стають вільними; те—усі вони; апі—навіть; кармабгіх̣—від кайданів законів кармічної діяльності.

Люди, які виконують свої обов’язки згідно з Моїми приписами, і дотримуються цього вчення з вірою та без заздрощів, напевне звільняться з кайданів кармічної діяльності.

йе тв етад абгйасӯйанто
на̄нутішт̣ганті ме матам
сарва-джн̃а̄на-вімӯд̣га̄м̇с та̄н
віддгі нашт̣а̄н ачетасах̣
Послівний переклад
йе—ті; ту—однак; етат—це; абгйасӯйантах̣—із заздрості; на— не; анутішт̣ганті—реґулярно виконують; ме—Моє; матам— припис; сарва-джн̃а̄на—у всіх різновидах знання; вімӯд̣га̄н—зовсім обдуреним; та̄н—вони є; віддгі—знай це добре; нашт̣а̄н—все зруйновано; ачетасах̣—без свідомості Кр̣шн̣и.

Але ті, хто із заздрощів не зважають на ці настанови й не дотримують їх, — позбавлені знання, обдурені, і їх спроби досягти досконалості приречені на невдачу.

садр̣ш́ам̇ чешт̣ате свасйа̄х̣
пракр̣тер джн̃а̄нава̄н апі
пракр̣тім̇ йа̄нті бгӯта̄ні
ніґрахах̣ кім̇ карішйаті
Послівний переклад
садр̣ш́ам — відповідно; чешт̣ате — поводиться; свасйа̄х̣ — своєю власною; пракр̣тех̣—ґун̣ природи; джн̃а̄на-ва̄н—вчений; апі—навіть; пракр̣тім—природі; йа̄нті—підпадають; бгӯта̄ні—усі живі істоти; ніґрахах̣—пригнічення; кім̇—що; карішйаті—може зробити.

Навіть і та людина, що має знання, діє згідно з власною природою, тому що поведінка і спосіб життя кожної людини залежить від впливу трьох ґун̣ів. Що ж дасть пригнічення своєї природи?

індрійасйендрійасйа̄ртге
ра̄ґа-двешау вйавастгітау
тайор на ваш́ам а̄ґаччгет
тау хй асйа паріпантгінау
Послівний переклад
індрійасйа—чуттів; індрійасйа артге—в об’єктах чуттів; ра̄ґа— прив’язаність; двешау—і відречення; вйавастгітау—піддають реґулюванню; тайох̣—їх обох; на—ніколи; ваш́ам—контроль; а̄ґаччгет—слід прийти; тау—вони обоє; хі—неодмінно; асйа—його; паріпантгінау—камені спотикання.

Є рекомендації, як впорядкувати прихильності та відрази стосовно чуттєвих об’єктів. Людина не повинна потрапляти в залежність від прив’язаностей або антипатій, тому що вони є каменями спотикання на шляху самоусвідомлення.

ш́рейа̄н сва-дгармо віґун̣ах̣
пара-дгарма̄т св-анушт̣гіта̄т
сва-дгарме нідганам̇ ш́рейах̣
пара-дгармо бгайа̄вахах̣
Послівний переклад
ш́р̣ейа̄н—набагато кращі; сва-дгармах̣—визначені обов’язки; віґун̣ах̣—навіть недовершений; пара-дгарма̄т—від обов’язків, що визначені іншим; су-анушт̣гіта̄т—досконало зробленого; сва-дгарме—у визначених обов’язках; нідганам—руйнування; ш́рейах̣— краще; пара-дгармах̣—обов’язки, що визначені для інших; бгайа- а̄вахах̣—небезпечний.

Для людини набагато ліпше виконувати свої обов’язки навіть недосконало, ніж досконало — чужі. Краще вмерти, виконуючи свій власний обов’язок, ніж виконувати чужий, тому що йти чужим шляхом небезпечно.

арджуна ува̄ча
атга кена прайукто ’йам̇
па̄пам̇ чараті пӯрушах̣
аніччганн апі ва̄ршн̣ейа
бала̄д іва нійоджітах̣
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; атга—тоді; кена—ким; прайуктах̣—змушений; айам—він; па̄пам—гріхи; чараті—здійснює; пӯрушах̣—людина; аніччган—не бажаючи; апі—хоча; ва̄ршн̣ейа— нащадок Вр̣шн̣і; бала̄т—силою; іва—неначе; нійоджітах̣—залучений.

Арджуна сказав: О нащадку Вр̣шн̣і, що ж змушує людину грішити навіть всупереч її волі, ніби її тягне якась сила?

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ка̄ма еша кродга еша
раджо-ґун̣а-самудбгавах̣
маха̄ш́ано маха̄-па̄пма̄
віддгй енам іха ваірін̣ам
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; ка̄мах̣—хтивість; ешах̣—цей; кродгах̣—гнів; ешах̣—цей; раджах̣-ґун̣а—ґун̣а пристрасті; самудбгавах̣—народжений з; маха̄-аш́анах̣—усепожираючий; маха̄-па̄пма̄—дуже гріховний; віддгі—знай; енам—це; іха—в матеріальному світі; ваіран̣ам—найбільший ворог.

Верховний Бог-Особа сказав: Це лише хтивість, Арджуно. Вона народжується із зіткнення з ґун̣ою пристрасті й потім переходить в гнів; вона — гріховний всепожираючий ворог цього світу.

дгӯмена̄врійате вахнір
йатга̄дарш́о малена ча
йатголбена̄вр̣то ґарбгас
татга̄ тенедам а̄вр̣там
Послівний переклад
дгӯмена — димом; а̄врійате — покривається; вахніх̣ — вогонь; йатга̄—так само; а̄дарш́ах̣—дзеркало; малена—пилом; ча—також; йатга̄—так само, як; улбена—утробою; а̄вр̣тах̣—покритий; ґарбгах̣—зародок; татга̄—так; тена—хтивістю; ідам—це; а̄вр̣там— покрите.

Як дим окутує вогонь, як пил покриває дзеркало, як зародок заховано в утробі матері, так само й живу істоту в різній мірі оповиває хтивість.

а̄вр̣там̇ джн̃а̄нам етена
джн̃а̄ніно нітйа-ваірін̣а̄
ка̄ма-рӯпен̣а каунтейа
душпӯрен̣а̄налена ча
Послівний переклад
а̄вр̣там — покритий; джн̃а̄нам — чиста свідомість; етена — цим; джн̃а̄нінах̣—того, хто знає; нітйа-ваірін̣а̄—вічним ворогом; ка̄ма- рӯпен̣а—у формі хтивості; каунтейа—син Кунтı̄; душпӯрен̣а— завжди незадоволеним; аналена—вогнем; ча—також.

Таким чином чисту свідомість мудрої живої істоти покриває її вічний ворог — жага, яка ніколи не вдовольняється й палає, мов той вогонь.

індрійа̄н̣і мано буддгір
асйа̄дгішт̣га̄нам учйате
етаір вімохайатй еша
джн̃а̄нам а̄вр̣тйа дехінам
Послівний переклад
індрійа̄н̣і — чуття; манах̣ — розум; буддгіх̣ — інтелект; асйа — цієї хтивості; адгішт̣га̄нам—місце розташування; учйате—називають; етаіх̣—усіма цими; вімохайаті—вводить в оману; ешах̣—ця хтивість; джн̃а̄нам—знання; а̄вр̣тйа—покриваючи; дехінам—втіленого.

Чуття, розум й інтелект — пристановище хтивості. За їх допомогою хіть покриває істинне знання живої істоти і вводить її в оману.

тасма̄т твам індрійа̄н̣й а̄дау
нійамйа бгаратаршабга
па̄пма̄нам̇ праджахі хй енам̇
джн̃а̄на-віджн̃а̄на-на̄ш́анам
Послівний переклад
тасма̄т—тому; твам—ти; індрійа̄н̣і—чуття; а̄дау—спочатку; нійамйа — впорядковуючи; бгарата-р̣шабга — о проводир нащадків Бгарати; па̄пма̄нам — великий символ гріха; праджахі — опануй; хі—неодмінно; енам—цього; джн̃а̄на—знання; віджн̃а̄на—наукове знання про чисту душу; на̄ш́анам—руйнівника.

Тому, о Арджуно, кращий з-поміж Бгарат, з самого початку, керуючи своїми чуттями, приборкай її, — великий символ гріха — хтивість, і подолай цього ворога знання й осягнення душі.

індрійа̄н̣і пара̄н̣й а̄хур
індрійебгйах̣ парам̇ манах̣
манасас ту пара̄ буддгір
йо буддгех̣ паратас ту сах̣
Послівний переклад
індрійа̄н̣і—чуття; пара̄н̣і—вищі; а̄хух̣—про них сказано; індрійебгйах̣—більше, ніж чуття; парам—вищий; манах̣—розум; манасах̣—більше, ніж розум; ту—також; пара̄—вищий; буддгіх̣—інтелект; йах̣—котрий; буддгех̣—більше за інтелект; паратах̣—вищий; ту—але; сах̣—він.

Чуття, що діють, вище від мертвої матерії, розум вищий од чуттів, інтелект вище від розуму, а вона (душа) — ще вища, ніж інтелект.

евам̇ буддгех̣ парам̇ буддгва̄
сам̇стабгйа̄тма̄нам а̄тмана̄
джахі ш́атрум̇ маха̄-ба̄хо
ка̄ма-рӯпам̇ дура̄садам
Послівний переклад
евам—так; буддгех̣—інтелекту; парам—вищий; буддгва̄—знаючи; сам̇стабгйа—зміцнюючи; а̄тма̄нам—розум; а̄тмана̄—зрілим інтелектом; джахі—завоюй; ш́атрум̇—ворога; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий; ка̄ма-рӯпам—у формі хтивості; дура̄садам—жахливого.

Отож, усвідомивши себе трансцендентною до матеріальних чуттів, розуму й інтелекту, о міцнорукий Арджуно, жива істота повинна зміцнити розум за допомогою зрілого духовного інтелекту (свідомості Кр̣шн̣и), й таким чином — духовною міццю — подолати невситимого ворога, хтивість.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
імам̇ вівасвате йоґам̇
проктава̄н ахам авйайам
вівасва̄н манаве пра̄ха
манур ікшва̄каве ’бравı̄т
Послівний переклад
ш́рı̄–бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; імам—цей; вівасвате—богу Сонця; йоґам—науку про взаємостосунки з Всевишнім; проктава̄н—повідав; ахам—Я; авйайам—нетлінний; вівасва̄н—Вівасва̄н (ім’я бога Сонця); манаве—батьку людства (на ймення Ваівасвата); пра̄ха—сказав; манух̣—батько людства; ікшва̄каве—цареві Ікшва̄ку; абравı̄т—сказав.

Верховний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а сказав: Я повідав цю вічну науку йоґи богу Сонця Вівасва̄ну, Вівасва̄н повідав її Ману, прабатьку людства, а Ману, в свою чергу, повідав її Ікшва̄ку.

евам̇ парампара̄-пра̄птам
імам̇ ра̄джаршайо відух̣
са ка̄ленеха махата̄
йоґо нашт̣ах̣ парантапа
Послівний переклад
евам—таким чином; парампара̄—по ланцюгові учнівської послідовності; пра̄птам—отриманий; імам—ця наука; ра̄джа-р̣шайах̣— святі царі; відух̣—розуміли; сах̣—те знання; ка̄лена—протягом часу; іха—у цьому світі; махата̄—великий; йоґах̣—наука про взаємостосунки з Всевишнім; нашт̣ах̣—зруйнувався; парантапа—о Арджуно, переможець ворогів.

Ця вища наука передавалась низкою учнівської послідовності, і так пізнавали її праведні царі. З часом така спадкоємність була порушена, і тому сутність знання здається зараз втраченою.

са ева̄йам̇ майа̄ те ’дйа
йоґах̣ проктах̣ пура̄танах̣
бгакто ’сі ме сакга̄ четі
рахасйам̇ хй етад уттамам
Послівний переклад
сах̣—той же самий; ева—неодмінно; айам—цей; майа̄—Мною; те—тобі; адйа—сьогодні; йоґах̣—наука йоґи; проктах̣—сказаний; пура̄танах̣—дуже старий; бгактах̣—відданий; асі—ти є; ме—Мій; сакга̄—друг; ча—також; іті—тому; рахасйам—таємниця; хі—звичайно; етат—це; уттамам—трансцендентний.

Сьогодні Я повідомляю тобі найдавнішу науку взаємостосунків із Всевишнім, бо ти — Мій відданий і Мій друг і тому зможеш осягнути трансцендентну тайну цього знання.

арджуна ува̄ча
апарам̇ бгавато джанма
парам̇ джанма вівасватах̣
катгам етад віджа̄нı̄йа̄м̇
твам а̄дау проктава̄н іті
Послівний переклад
арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; апарам—молодше; бгаватах̣— Твоє; джанма — народження; парам — старший; джанма — народження; вівасватах̣—бога Сонця; катгам—як; етат—те; віджа̄нı̄йа̄м—повинен я розуміти; твам—Ти; а̄дау—спочатку; проктава̄н—наставив; іті—таким чином.

Арджуна сказав: Бог Сонця Вівасва̄н старший од Тебе за народженням. Як же могло трапитись, що Ти передав йому цю науку?

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
бахӯні ме вйатı̄та̄ні
джанма̄ні тава ча̄рджуна
та̄нй ахам̇ веда сарва̄н̣і
на твам̇ веттга парантапа
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; бахӯні—багато; ме—Моїх; вйатı̄та̄ні—пройшло; джанма̄ні—народжень; тава—твоїх; ча—також; арджуна—о Арджуно; та̄ні—ті; ахам—Я; веда—знаю; сарва̄н̣і—усі; на—не; твам—ти; веттга—знаєш; парантапа—підкорювач ворогів.

Бог-Особа сказав: Крізь безліч народжень пройшли ми з тобою. Я пам’ятаю їх усі, ти ж не можеш їх пам’ятати, о приборкувачу ворогів!

аджо ’пі санн авйайа̄тма̄
бгӯта̄на̄м ı̄ш́варо ’пі сан
пракр̣тім̇ сва̄м адгішт̣га̄йа
самбгава̄мй а̄тма-ма̄йайа̄
Послівний переклад
аджах̣—ненароджений; апі—хоча; сан—бувши таким; авйайа—без тління; а̄тма̄—тіло; бгӯта̄на̄м—усіх тих, що народжені; ı̄ш́варах̣— Верховний Господь; апі—хоча; сан—бувши таким; пракр̣тім—у трансцендентній формі; сва̄м—Своїй; адгішт̣га̄йа—перебуваючи в такому стані; самбгава̄мі—Я втілююсь; а̄тма-ма̄йайа̄—Моєю внутрішньою енерґією.

Хоча Я — ненароджений, і Моє трансцендентне тіло нетлінне, хоч Я — володар усіх живих істот, Я все ж таки кожного тисячоліття являюсь Сам в Своєму первинному трансцендентному образі.

йада̄ йада̄ хі дгармасйа
ґла̄нір бгаваті бга̄рата
абгйуттга̄нам адгармасйа
тада̄тма̄нам̇ ср̣джа̄мй ахам
Послівний переклад
йада̄ йада̄—коли б і де б не; хі—неодмінно; дгармасйа—релігії; ґла̄ніх̣—послаблення; бгаваті—проявляється; бга̄рата—нащадок Бгарати; абгйуттга̄нам — переважає; адгармасйа — безвір’я; тада̄—тоді; а̄тма̄нам—Себе; ср̣джа̄мі—проявляю; ахам—Я.

Коли релігія на Землі занепадає й домінує безвір’я, тоді, о нащадку Бгарати, Я являюсь Сам.

парітра̄н̣а̄йа са̄дгӯна̄м̇
віна̄ш́а̄йа ча душкр̣та̄м
дгарма-сам̇стга̄пана̄ртга̄йа
самбгава̄мі йуґе йуґе
Послівний переклад
парітра̄н̣а̄йа—задля звільнення; са̄дгӯна̄м—відданих; віна̄ш́а̄йа— задля знищення; ча—також; душкр̣та̄м—лиходіїв; дгарма—релігійні засади; сам̇стга̄пана-артга̄йа—щоб поновити; самбгава̄мі—Я з’являюсь; йуґе—з епохи; йуґе—в епоху.

Щоб звільнити праведників і знищити лиходіїв, а також відновити релігійні засади, Я Сам з’являюсь із віку в вік.

джанма карма ча ме дівйам
евам̇ йо ветті таттватах̣
тйактва̄ дехам̇ пунар джанма
наіті ма̄м еті со ’рджуна
Послівний переклад
джанма—народження; карма—робота; ча—також; ме—Мої; дівйам—трансцендентний; евам—так; йах̣—кожен; ветті—знає; таттватах̣—насправді; тйактва̄—залишаючи осторонь; дехам— тіло; пунах̣ — знову; джанма — народження; на — ніколи; еті—набуває; ма̄м—Мене; еті—досягає; сах̣—він; арджуна—о Арджуно.

Той, хто розуміє трансцендентну природу Моєї появи і Моїх діянь, не народжується знову в матеріальному світі, але, покидаючи тіло, входить в Мою вічну обитель, о Арджуно.

вı̄та-ра̄ґа-бгайа-кродга̄
ман-майа̄ ма̄м упа̄ш́ріта̄х̣
бахаво джн̃а̄на-тапаса̄
пӯта̄ мад-бга̄вам а̄ґата̄х̣
Послівний переклад
вı̄та—звільнившись від; ра̄ґа—прив’язаність; бгайа—страх; кродга̄х̣—гнів; мат-майа̄—повністю в Мені; ма̄м—в Мені; упа̄ш́ріта̄х̣—цілком перебуваючи; бахавах̣—багато; джн̃а̄на—знання; тапаса̄—покутою; пӯта̄х̣—очистившись; мат-бга̄вам—трансцендентну любов до Мене; а̄ґата̄х̣—віднайшли.

Звільнившись від прив’язаності, страху й гніву, повністю заглибившись в Мене і знайшовши в Мені єдиний притулок, дуже багато людей в минулому, пізнавши Мене, очистились і так віднайшли трансцендентну любов до Мене.

йе йатга̄ ма̄м̇ прападйанте
та̄м̇с татгаіва бгаджа̄мй ахам
мама вартма̄нувартанте
манушйа̄х̣ па̄ртга сарваш́ах̣
Послівний переклад
йе—усі, хто; йатга̄—як; ма̄м—Мені; прападйанте—віддаються; та̄н—їх; татга̄—так; ева—неодмінно; бгаджа̄мі—нагороджую; ахам—Я; мама—Моїм; вартма—шляхом; анувартанте—слідують; манушйа̄х̣—усі люди; па̄ртга—син Пр̣тги; сарваш́ах̣—з усякого погляду.

До якої міри людина віддає себе Мені — відповідно Я винагороджую її. Кожен у всьому слідує Моїм шляхом, о сину Пр̣тги.

ка̄н̇кшантах̣ карман̣а̄м̇ сіддгім̇
йаджанта іха девата̄х̣
кшіпрам̇ хі ма̄нуше локе
сіддгір бгаваті карма-джа̄
Послівний переклад
ка̄н̇кшантах̣ — бажаючи; карман̣а̄м — кармічної діяльності; сіддгім—досконалість; йаджанте—вони поклоняються шляхом жертвопринесень; іха — в матеріальному світі; девата̄х̣ — напівбоги; кшіпрам—дуже швидко; хі—неодмінно; ма̄нуше—у людському суспільстві; локе—у цьому світі; сіддгіх̣—успіх; бгаваті—приходить; карма-джа̄—із кармічної діяльності.

Люди в цьому світі бажають успіху в своїй корисливій діяльності, і тому поклоняються напівбогам. І звичайно вони швидко досягають плодів такої матеріалістичної діяльності.

ча̄тур-варн̣йам̇ майа̄ ср̣шт̣ам̇
ґун̣а-карма-вібга̄ґаш́ах̣
тасйа карта̄рам апі ма̄м̇
віддгй акарта̄рам авйайам
Послівний переклад
ча̄тух̣-варн̣йам—чотири розподіли людського суспільства; майа̄— Мною; ср̣шт̣ам—створений; ґун̣а—якості; карма—і робота; вібга̄ґаш́ах̣—з погляду розподілу; тасйа—цього; карта̄рам—батько; апі—хоча; ма̄м—Мене; віддгі—ти можеш знати; акарта̄рам—як того, хто не виконує; авйайам—незмінного.

Відповідно до трьох ґун̣ матеріальної природи й діяльності, пов’язаної з ними, Я створив чотири класи людського суспільства. Знай же, що хоча Я — творець цієї системи, Я, бувши незмінним, перебуваю поза нею.

на ма̄м̇ карма̄н̣і лімпанті
на ме карма-пгале спр̣ха̄
іті ма̄м̇ йо ’бгіджа̄на̄ті
кармабгір на са бадгйате
Послівний переклад
на—ніколи; ма̄м—Мене; карма̄н̣і—усі різновиди праці; лімпанті— впливають; на—не; ме—Моє; карма-пгале—у кармічній діяльності; спр̣ха̄—прагнення; іті—таким чином; ма̄м—Мене; йах̣—той, хто; абгіджа̄на̄ті—знає; кармабгіх̣—наслідками такої роботи; на—ніколи; сах̣—він; бадгйате—заплутується.

Немає такої діяльності, яка впливала б на Мене; і не прагну Я її плодів. Той, хто усвідомив цю істину про Мене, також не заплутується в тенетах кармічних наслідків своєї діяльності.

евам̇ джн̃а̄тва̄ кр̣там̇ карма
пӯрваір апі мумукшубгіх̣
куру кармаіва тасма̄т твам̇
пӯрваіх̣ пӯрватарам̇ кр̣там
Послівний переклад
евам—таким чином; джн̃а̄тва̄—добре знаючи; кр̣там̇—було виконано; карма—робота; пӯрваіх̣—авторитетами минулого; апі—воістину; мумукшубгіх̣—тими, хто віднайшов звільнення; куру—просто виконуй; карма—визначені обов’язки; ева—неодмінно; тасма̄т— тому; твам—ти; пӯрваіх̣—попередниками; пӯрва-тарам—в давні часи; кр̣там—як виконувалось.

Усі звільнені душі з давніх часів діяли саме з таким розумінням Моєї трансцендентної природи, тому ти повинен виконувати свій обов’язок, слідуючи їхніми стопами.

кім̇ карма кім акарметі
кавайо ’пй атра мохіта̄х̣
тат те карма правакшйа̄мі
йадж джн̃а̄тва̄ мокшйасе ’ш́убга̄т
Послівний переклад
кім—що є; карма—дія; кім—що є; акарма—бездіяльність; іті— таким чином; кавайах̣—розумний; апі—також; атра—у цьому питанні; мохіта̄х̣—введені в оману; тат—те; те—тобі; карма—робота; правакшйа̄мі—Я поясню; йат—котре; джн̃а̄тва̄—знаючи; мокшйасе—ти звільнишся; аш́убга̄т—від нещасть.

Навіть розумні люди не знають, що таке дія, і що — бездіяльність. Тепер Я поясню тобі, що є дія, і, знаючи це, ти звільнишся від усіх нещасть.

карман̣о хй апі боддгавйам̇
боддгавйам̇ ча вікарман̣ах̣
акарман̣аш́ ча боддгавйам̇
ґахана̄ карман̣о ґатіх̣
Послівний переклад
карман̣ах̣—діяльність; хі—неодмінно; апі—також; боддгавйам— треба розуміти; боддгавйам—треба розуміти; ча—також; вікарман̣ах̣ — заборонена діяльність; акарман̣ах̣ — бездіяльності; ча — також; боддгавйам—треба розуміти; ґахана̄—важка для усвідомлення; карман̣ах̣—діяльності; ґатіх̣—дорога.

Усі хитросплетіння діяльності дуже складні для розуміння. Тому варто добре усвідомити, що є діяльність, що — заборонена дія, і що таке бездіяльність.

карман̣й акарма йах̣ паш́йед
акарман̣і ча карма йах̣
са буддгіма̄н манушйешу
са йуктах̣ кр̣тсна-карма-кр̣т
Послівний переклад
карман̣і—в діяльності; акарма—бездіяльність; йах̣—той, хто; паш́йет—спостерігає; акарман̣ı̄—у бездіяльності; ча—також; карма—кармічна діяльність; йах̣—той, хто; сах̣—він; буддгі-ма̄н—розумний; манушйешу—в людському суспільстві; сах̣—він; йуктах̣— перебуває в трансцендентному становищі; кр̣тсна-карма-кр̣т—хоча й залучений до діяльності різного роду.

Той з людей мудрий, хто в діяльності бачить бездіяльність, й у бездіяльності — діяльність; його становище трансцендентне, хоча він і вдається до різноманітної діяльності.

йасйа сарве сама̄рамбга̄х̣
ка̄ма-сан̇калпа-варджіта̄х̣
джн̃а̄на̄ґні-даґдга-карма̄н̣ам̇
там а̄хух̣ пан̣д̣ітам̇ будга̄х̣
Послівний переклад
йасйа—котрого; сарве—усі різновиди; сама̄рамбга̄х̣—спроби; ка̄ма—засновані на прагненні до чуттєвих насолод; сан̇калпа—рішучість; варджіта̄х̣—позбавлені; джн̃а̄на—досконалого знання; аґні—вогнем; даґдга—спалений; карма̄н̣ам—чия робота; там—того; а̄хух̣—називають; пан̣д̣ітам—освіченим; будга̄х̣—ті, хто знає.

Вважають, що той насправді знає все, хто діє без прагнення чуттєвих насолод. Мудрі кажуть про такого, що наслідки його діяльності спалив вогонь досконалого знання.

тйактва̄ карма-пгала̄сан̇ґам̇
нітйа-тр̣пто ніра̄ш́райах̣
карман̣й абгіправр̣тто ’пі
наіва кін̃чіт кароті сах̣
Послівний переклад
тйактва̄—відмовившись; карма-пгала-а̄сан̇ґам—прив’язаності до плодів діяльності; нітйа—завжди; тр̣птах̣—бувши задоволеним; ніра̄ш́райах̣ — без притулку; карман̣і — в діяльності; абгіправр̣ттах̣—бувши повністю зайнятим; апі—незважаючи на; на—не; ева—неодмінно; кін̃чіт—будь що; кароті—робить; сах̣—він.

Відмовившись од будь-якої прив’язаності до наслідків своєї діяльності, завжди вдоволений і незалежний, він не чинить ніяких корисливих дій, хоча й зайнятий повсякчас різноманітними справами.

ніра̄ш́ı̄р йата-чітта̄тма̄
тйакта-сарва-паріґрахах̣
ш́а̄рı̄рам̇ кевалам̇ карма
курван на̄пноті кілбішам
Послівний переклад
ніра̄ш́ı̄х̣—не прагнучи плодів; йата—підкоривши; чітта-а̄тма̄— розум та інтелект; тйакта—відмовляючись; сарва—усе; паріґрахах̣—почуття власності; ш́а̄рı̄рам—підтримуючи душу в тілі; кевалам—тільки; карма—робота; курван—роблячи; на—ніколи; а̄пноті—не отримує; кілбішам—наслідків гріховних вчинків.

Така обізнана людина діє, цілковито владаючи своїм розумом та інтелектом. Вона зреклась самого поняття про володіння тим, що їй належить, і трудиться лише задля життєво необхідного. На людину, що так працює, наслідки гріховних вчинків не роблять впливу.

йадр̣ччга̄-ла̄бга-сантушт̣о
двандва̄тı̄то віматсарах̣
самах̣ сіддга̄в асіддгау ча
кр̣тва̄пі на нібадгйате
Послівний переклад
йадр̣ччга—само по собі; ла̄бга—прибутком; сантушт̣ах̣—задоволений; двандва—двоїстість; атı̄тах̣—той, хто подолав; віматсарах̣—вільний від заздрощів; самах̣—твердий; сіддгау—за успіху; асіддгау—в поразці; ча—також; кр̣тва̄—роблячи; апі—хоча; на— ніколи; нібадгйате—потрапляє під вплив.

Хто задоволений тим, що приходить до нього само по собі, хто вільний від двоїстості, не заздрить, не втрачає рівноваги як за успіху, так і невдачі — той ніколи не заплутується в тенетах карми, хоча і здійснює різні вчинки.

ґата-сан̇ґасйа муктасйа
джн̃а̄на̄вастгіта-четасах̣
йаджн̃а̄йа̄чаратах̣ карма
самаґрам̇ правілı̄йате
Послівний переклад
ґата-сан̇ґасйа—того, кого не зв’язано ґун̣ами матеріальної природи; муктасйа—звільненого; джн̃а̄на-авастгіта—розташований в трансцендентному; четасах̣—чия мудрість; йаджн̃а̄йа—заради Йаджн̃и (Кр̣шн̣и); а̄чаратах̣—діючи; карма—робота; самаґрам— повністю; правілı̄йате—цілком поглинається.

Дії людини, на яку не впливають ґун̣и матеріальної природи і яка осягла глибини трансцендентного знання, стають повністю духовними.

брахма̄рпан̣ам̇ брахма хавір
брахма̄ґнау брахман̣а̄ хутам
брахмаіва тена ґантавйам̇
брахма-карма-сама̄дгіна̄
Послівний переклад
брахма—духовний за природою; арпан̣ам—внесок; брахма—Всевишній; хавіх̣ — масло; брахма — духовний; аґнау — у вогні споживання; брахман̣а̄—духовною душею; хутам—запропонований; брахма — духовне царство; ева — неодмінно; тена — ним; ґантавйам—досягнуте; брахма—духовний; карма—в діяльності; сама̄дгіна̄—повним поглинанням.

Жива істота, яка цілковито заглиблена в свідомість Кр̣шн̣и, неодмінно досягає духовного царства, тому що вона все віддає духовній діяльності, в якій споживання абсолютне, і те, що пропонують, також має духовну природу.

даівам ева̄паре йаджн̃ам̇
йоґінах̣ парйупа̄сате
брахма̄ґна̄в апаре йаджн̃ам̇
йаджн̃енаівопаджухваті
Послівний переклад
даівам—у поклонінні напівбогам; ева—як це; апаре—деякі; йаджн̃ам—жертвопринесення; йоґінах̣—містики; парйупа̄сате—поклоняються досконало; брахма—Абсолютної Істини; аґнау—у вогні; апаре—інші; йаджн̃ам—жертвопринесення; йаджн̃ена—жертвопринесенням; ева—таким чином; упаджухваті—поклоняються.

Одні йоґи поклоняються напівбогам, із знанням справи виконуючи різноманітні жертвопринесення во ім’я їх, а деякі інші приносять жертви у вогонь Верховного Брахмана.

ш́ротра̄дı̄нı̄ндрійа̄н̣й анйе
сам̇йама̄ґнішу джухваті
ш́абда̄дı̄н вішайа̄н анйа
індрійа̄ґнішу джухваті
Послівний переклад
ш́ротра-а̄дı̄ні — процес слухання; індрійа̄н̣і — чуття; анйе — інші; сам̇йама—затримування; аґнішу—у вогні; джухваті—пропонують; ш́абда-а̄дı̄н—звукова вібрація тощо; вішайа̄н—об’єкти чуттєвого задоволення; анйе—інші; індрійа—органів чуття; аґнішу—у вогні; джухваті—вони приносять у жертву.

Декотрі (справжні брахмача̄рі) приносять в жертву процес слухання і почуття на вогонь контрольованого розуму, а інші (що ведуть впорядковане сімейне життя), офірують об’єкти чуття на вогонь своїх чуттів.

сарва̄н̣ı̄ндрійа-карма̄н̣і
пра̄н̣а-карма̄н̣і ча̄паре
а̄тма-сам̇йама-йоґа̄ґнау
джухваті джн̃а̄на-дı̄піте
Послівний переклад
сарва̄н̣і—усіх; індрійа—чуття; карма̄н̣і—функції; пра̄н̣а-карма̄н̣і— функції життєвого дихання; ча—також; апаре—інші; а̄тма-сам̇йама—контроль розуму; йоґа—поєднуючий процес; аґнау—у вогні; джухваті—пропонують; джн̃а̄на-дı̄піте—внаслідок прагнення до самоусвідомлення.

Інші, які зацікавлені в досягненні самоусвідомлення, опанувавши розум і чуття, пропонують функції всіх чуттів і життєвого повітря, як жертву на вогонь контрольованого розуму.

дравйа-йаджн̃а̄с тапо-йаджн̃а̄
йоґа-йаджн̃а̄с татга̄паре
сва̄дгйа̄йа-джн̃а̄на-йаджн̃а̄ш́ ча
йатайах̣ сам̇ш́іта-врата̄х̣
Послівний переклад
дравйа-йаджн̃а̄х̣ — жертвуючи тим, чим володієш; тапах̣-йаджн̃а̄х̣—жертва шляхом аскетизму; йоґа-йаджн̃а̄х̣—жертва шляхом містицизму восьми ступенів; татга̄—таким чином; апаре—інші; сва̄дгйа̄йа — жертва шляхом вивчення Вед; джн̃а̄на-йаджн̃а̄х̣ — жертва шляхом поступу в трансцендентальному знанні; ча—також; йатайах̣—осяяний; сам̇ш́іта-врата̄х̣—давши суворі обітниці.

На декотрих, тих, що дали суворі обітниці, осяяння сходить завдяки тому, що вони пожертвували майном, на інших — завдяки їх суворому аскетизму, або заняттям містичною восьмиступеневою йоґою, або вивченню Вед задля розвитку трансцендентального знання.

апа̄не джухваті пра̄н̣ам̇
пра̄н̣е ’па̄нам̇ татга̄паре
пра̄н̣а̄па̄на-ґатı̄ руддгва̄
пра̄н̣а̄йа̄ма-пара̄йан̣а̄х̣
апаре нійата̄ха̄ра̄х̣
пра̄н̣а̄н пра̄нешу джухваті
Послівний переклад
апа̄не—у повітрі, що йде донизу; джухваті—пропонують; пра̄н̣ам—повітря, що діє зовні; пра̄н̣е—в повітрі, що йде назовні; апа̄нам—повітря, що йде вниз; татга̄—як і; апаре—інші; пра̄н̣а— повітря, що йде назовні; апа̄на—повітря, що йде вниз; ґатı̄—рух; руддгва̄—тамуючи; пра̄н̣а̄-а̄йа̄ма—транс, викликаний припиненням дихання; пара̄йан̣а̄х̣—схильні до цього; апаре—інші; нійата—опановуючи; а̄ха̄ра̄х̣—їжа; пра̄н̣а̄н—повітря, що виходить назовні; пра̄н̣ешу—у повітрі, що виходить назовні; джухваті—жертвопринесення.

Інші схильні затримувати дихання заради досягнення трансу. Вони затримують видих на переході у вдихання, і вдихання на переході у видих, і такою офірою, врешті-решт, досягають трансу, припинивши всяке дихання. Ще інші обмежують себе в їжі й пропонують як жертву повітря, що видихають.

сарве ’пй ете йаджн̃а̄-відо
йаджн̃а-кшапіта-калмаша̄х̣
йаджн̃а-ш́ішт̣а̄мр̣та-бгуджо
йа̄нті брахма сана̄танам
Послівний переклад
сарве—усі; апі—хоча зовні відмінні; ете—ці; йаджн̃а-відах̣—обізнаний у суті виконання жертвопринесень; йаджн̃а̄-кшапіта—той, хто очистився внаслідок такого виконання; калмаша̄х̣—гріховні наслідки; йаджн̃а-ш́ішт̣а—плоду такого виконання йаджн̃и; амр̣та- бгуджах̣—той, хто покуштував цей нектар; йа̄нті—наближаються; брахма—верховний; сана̄танам—вічної атмосфери.

Такі виконавці жертвопринесень, що свідомі значущості жертви, очищуються від наслідків гріховних дій, і, скуштувавши нектару плодів своїх офір, підносяться у вічну духовну атмосферу.

на̄йам̇ локо ’стй айаджн̃асйа
куто ’нйах̣ куру-саттама
Послівний переклад
на—ніколи; айам—цей; локах̣—планета; асті—існує; айаджн̃асйа—для того, хто не виконує жертвопринесень; кутах̣—де є; анйах̣—інший; куру-сат-тама—о кращий з-поміж Куру.

О кращий в династії Куру, не приносячи жертв, неможливо досягти щастя на цій планеті і в цьому житті; що ж тоді казати про наступне?

евам̇ баху-відга̄ йаджн̃а̄
вітата̄ брахман̣о мукге
карма-джа̄н віддгі та̄н сарва̄н
евам̇ джн̃а̄тва̄ вімокшйасе
Послівний переклад
евам—таким чином; баху-відга̄х̣—різні способи; йаджн̃а̄х̣—жертвопринесення; вітата̄х̣—поширені; брахман̣ах̣—Вед; мукге—через уста; карма-джа̄н—що походить від роботи; віддгі—знай; та̄н— їх; сарва̄н—усі; евам—таким чином; джн̃а̄тва̄—знаючи; вімокшйасе—ти будеш звільнений.

Веди схвалюють всі ці різноманітні жертвопринесення, і кожне з них породжує відповідного роду діяльність. Зрозумівши це, ти звільнишся.

ш́рейа̄н дравйа-майа̄д йаджн̃а̄дж
джн̃а̄на-йаджн̃ах̣ парантапа
сарвам̇ карма̄кгілам̇ па̄ртга
джн̃ане парісама̄пйате
Послівний переклад
ш́рейа̄н — більший; дравйа-майа̄т — матеріальної власності; йаджн̃а̄т — ніж жертвопринесення; джн̃а̄на-йаджн̃ах̣ — жертвопринесення в знанні; парантапа—о караючий ворогів; сарвам—усе; карма—діяльність; акгілам—в цілому; па̄ртга—син Пр̣тги; джн̃а̄не—в знанні; парісама̄пйате—закінчується.

О караючий ворогів, жертвувати із знанням краще, ніж формально офірувати своє майно. Врешті-решт, о сину Пр̣тги, вся діяльність, виконувана як жертва, спрямовує людину до трансцендентального знання.

тад віддгі пран̣іпа̄тена
паріпраш́нена севайа̄
упадекшйанті те джн̃а̄нам̇
джн̃а̄нінас таттва-дарш́інах̣
Послівний переклад
тат—таке знання про різні жертвопринесення; віддгі—намагайся зрозуміти; пран̣іпа̄тена—наближаючись до духовного вчителя; паріпраш́нена—смиренними запитаннями; севайа̄—виконуючи служіння; упадекшйанті—вони посвятять; те—тебе; джн̃а̄нам—в знання; джн̃а̄нінах̣—той, хто усвідомив себе: таттва—істини; дарш́інах̣—провидці.

Просто намагайся пізнати істину, звернувшись до духовного вчителя. Розпитуй його смиренно і служи йому. Душі, що усвідомили себе, можуть дати тобі знання, бо вони бачать істину.

йадж джн̃а̄тва̄ на пунар мохам
евам̇ йа̄сйасі па̄н̣д̣ава
йена бгӯта̄нй аш́еша̄н̣і
дракшйасй а̄тманй атго майі
Послівний переклад
йат — котре; джн̃а̄тва̄ — знаючи; на — ніколи; пунах̣ — знов; мохам—ілюзію; евам—як це; йа̄сйасі—ти потрапиш; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у; йена—котрим; бгӯта̄ні—живі істоти; аш́еша̄н̣і—усі; дракшйасі—ти побачиш; а̄тмані—у Верховній Душі; атга у—іншими словами; майі—в Мені.

Отримавши істинне знання від душі, яка усвідомила себе, ти ніколи не звергнешся знову в цю ілюзію, бо в світлі знання ти побачиш, що всі живі істоти — не що інше, як частки Всевишнього, або, іншими словами, вони — Мої.

апі чед асі па̄пебгйах̣
сарвебгйах̣ па̄па-кр̣т-тамах̣
сарвам̇ джн̃а̄на-плавенаіва
вр̣джінам̇ сантарішйасі
Послівний переклад
апі—навіть; чет—якщо; асі—ти є; па̄пебгйах̣—із грішників; сарвебгйах̣—із усіх; па̄па-кр̣т-тамах̣—найбільший грішник; сарвам— усі подібні наслідки гріховних вчинків; джн̃а̄на-плавена—в човні трансцендентального знання; ева — неодмінно; вр̣джінам — океан страждань; сантарішйасі—ти досягнеш другого берега.

І навіть якщо ти — найбільший грішник із усіх грішників, піднявшись на корабель трансцендентального знання, ти зможеш переправитись через океан злигоднів.

йатгаідга̄м̇сі саміддго ’ґнір
бгасма-са̄т куруте ’рджуна
джн̃а̄на̄ґніх̣ сарва-карма̄н̣і
бгасма-са̄т куруте татга̄
Послівний переклад
йатга̄—як; едга̄м̇сі—дрова; саміддгах̣—що палає; аґніх̣—вогонь; бгасма-са̄т—у попіл; куруте—перетворює; арджуна—о Арджуно; джн̃а̄на-аґніх̣—вогонь знання; сарва-карма̄н̣і—всі наслідки матеріальної діяльності; бгасма-са̄т—у попіл; куруте—він перетворює; татга̄—подібним же чином.

О Арджуно, так само, як вогонь, що палає, перетворює дрова на попіл, так вогонь знання спалює дотла всі наслідки матеріальної діяльності.

на хі джн̃а̄нена садр̣ш́ам̇
павітрам іха відйате
тат свайам̇ йоґа-сам̇сіддгах̣
ка̄лена̄тмані віндаті
Послівний переклад
на—ніщо; хі—неодмінно; джн̃а̄нена—зі знанням; садр̣ш́ам—у порівнянні; павітрам—освячений; іха—у цьому світі; відйате—існує; тат—те; свайам—сам; йоґа—у відданості; сам̇сіддгах̣—зрілий; ка̄лена—належного часу; а̄тмані—в собі; віндаті—насолоджується.

В цьому світі немає нічого більш піднесеного й чистого, ніж трансцендентальне знання. Це знання — зрілий плід усього містицизму. І той, хто досяг досконалості у відданому служінні, в належний час насолоджуватиметься таким знанням сам у собі.

ш́раддга̄ва̄л лабгате джн̃а̄нам̇
тат-парах̣ сам̇йатендрійах̣
джн̃а̄нам̇ лабдгва̄ пара̄м̇ ш́а̄нтім
ачірен̣а̄дгіґаччгаті
Послівний переклад
ш́раддга̄-ва̄н—той, хто вірує; лабгате—досягає; джн̃а̄нам—знання; тат-парах̣—дуже прихильний до цього; сам̇йата—опановані; індрійах̣—чуття; джн̃а̄нам—знання; лабдгва̄—досягнувши; пара̄м— трансцендентного; ш́а̄нтім—спокою; ачірен̣а—дуже швидко; адгіґаччгаті—досягає.

Сповнена віри людина, яку приваблює трансцендентальне знання і яка приборкала свої чуття, гідна такого знання, і, досягши його, вона швидко віднаходить вище духовне вмиротворення.

аджн̃аш́ ча̄ш́раддадга̄наш́ ча
сам̇ш́айа̄тма̄ вінаш́йаті
на̄йам̇ локо ’сті на паро
на сукгам̇ сам̇ш́айа̄тманах̣
Послівний переклад
аджн̃ах̣—невіглас, що не знає загальновизнаних писань; ча—і; аш́раддадга̄нах̣—без віри в явлені писання; ча—також; сам̇ш́айа— сумнівів; а̄тма̄—людина; вінаш́йаті—падає; на—ніколи; айам—у цьому; локах̣—світ; асті—є; на—не; парах̣—до наступного життя; на—не; сукгам̇—щастя; сам̇ш́айа—той, хто сумнівається; а̄тманах̣—особи.

Але необізнані й невіруючі люди, які піддають сумніву явлені священні писання, не досягають Божої свідомості й падають униз. Для душі, яка сумнівається, немає щастя ні в цьому житті, ні в наступному.

йоґа-саннйаста-карма̄н̣ам̇
джн̃а̄на-сан̃чгінна-сам̇ш́айам
а̄тмавантам̇ на карма̄н̣і
нібадгнанті дганан̃джайа
Послівний переклад
йоґа—відданим служінням у карма-йозі; саннйаста—того, хто відрікся; карма̄н̣ам—плодів діяльності; джн̃а̄на—знанням; сан̃чгінна—відсікши; сам̇ш́айам—сумніви; а̄тма-вантам—розташований в своїй сутності; на—ніколи; карма̄н̣і—робота; нібадгнанті—зв’язує; дганан̃джайа—завойовник багатств.

Той, хто відмовляється од плодів своєї діяльності, спрямовуючи її в річище відданого служіння, і чиї сумніви розвіяно за допомогою трансцендентального знання, той насправді віднайшов себе. Його більше не зв’язують наслідки діяльності, о завойовнику багатств.

тасма̄д аджн̃а̄на-самбгӯтам̇
хр̣т-стгам̇ джн̃а̄на̄сіна̄тманах̣
чгіттваінам̇ сам̇ш́айам̇ йоґам
а̄тішт̣готтішт̣га бга̄рата
Послівний переклад
тасма̄т—тому; аджн̃а̄на-самбгӯтам—породжений невіглаством; хр̣т-стгам—розташований у серці; джн̃а̄на—знання; асіна̄—зброєю; а̄тманах̣ — себе; чгіттва̄ — відсікаючи; енам — цей; сам̇ш́айам—сумнів; йоґам—у йозі; а̄тішт̣га—бувши розташованим; уттішт̣га—підіймись на герць; бга̄рата—нащадок Бгарати.

Отож, мечем знання зітни всі сумніви, що зринули в твоєму серці від невігластва. Озбройся йоґою, о Бга̄рато, підіймись і стань до бою!

арджуна ува̄ча
саннйа̄сам̇ карман̣а̄м̇ кр̣шн̣а
пунар йоґам̇ ча ш́ам̇сасі
йач чгрейа етайор екам̇
тан ме брӯхі су-ніш́чітам
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; саннйа̄сам—відречення; карман̣а̄м—від усієї діяльності; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; пунах̣—знову; йоґам — віддане служіння; ча — також; ш́ам̇сасі — Ти вихваляєш; йат—яке; ш́рейах̣—благотворніше; етайох̣—із цих двох; екам— одне; тат—те; ме—мені; брӯхі—будь ласка, скажи; су-ніш́чітам—точно.

Арджуна сказав: О Кр̣шн̣о, спочатку Ти велиш мені зректися діяльності, а потім знову радиш діяти з відданістю. Будь ласка, прошу Тебе, скажи ясно, що буде кращим для мене?

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
саннйа̄сах̣ карма-йоґаш́ ча
ніх̣ш́рейаса-кара̄в убгау
тайос ту карма-саннйа̄са̄т
карма-йоґо віш́ішйате
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; саннйа̄сах̣—відречення від роботи; карма-йоґах̣—служіння Господу; ча—також; ніх̣ш́рейаса-карау—що приводить до звільнення; убгау—обидва; тайох̣—з двох; ту—але; карма-саннйа̄са̄т—порівняно з відреченням від роботи задля наслідків; карма-йоґах̣—служіння Господу; віш́ішйате—краще.

Бог-Особа відповів: Як відречення від діяльності, так і діяльність з відданістю Мені сприяють звільненню. Але діяти з відданістю все ж таки краще, ніж зректись діяльності.

джн̃ейах̣ са нітйа-саннйа̄сı̄
йо на двешт̣і на ка̄н̇кшаті
нірдвандво хі маха̄-ба̄хо
сукгам̇ бандга̄т прамучйате
Послівний переклад
джн̃ейах̣—належить знати; сах̣—він; нітйа—завжди; саннйа̄сı̄— відречений; йах̣—хто; на—ніколи; двешт̣і—ненавидить; на—не; ка̄н̇кшаті—бажає; нірдвандвах̣—вільний від будь-якої двоїстості; хі—неодмінно; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий; сукгам—щасливо; бандга̄т—від рабства; прамучйате—повністю звільняється.

Той, хто не прагне плодів своєї діяльності й не зневажає їх, — того вважають справді відреченою особистістю. Така людина, що вища від будь-якої двоїстості, легко долає матеріальну залежність і стає цілковито вільною, о міцнорукий Арджуно.

са̄н̇кгйа-йоґау пр̣тгаґ ба̄ла̄х̣
праваданті на пан̣д̣іта̄х̣
екам апй а̄стгітах̣ самйаґ
убгайор віндате пгалам
Послівний переклад
са̄н̇кгйа—аналітичне вивчення матеріального світу; йоґау—діяльність у відданому служінні; пр̣тгак—прекрасно; ба̄ла̄х̣—менш розумні; праваданті — кажуть; на — ніколи; пан̣д̣іта̄х̣ — освічені; екам—в одному; апі—навіть; а̄стгітах̣—перебуває; самйак—повний; убгайох̣—обох; віндате—насолоджується; пгалам—плід.

Лише невігласи кажуть, що віддане служіння (карма-йоґа) відрізняється від аналітичного вивчення матеріального світу (са̄н̇кгйı̄). Мудрі кажуть, що той, хто досягає успіху на одному з цих шляхів, смакує плоди обох.

йат са̄н̇кгйаіх̣ пра̄пйате стга̄нам̇
тад йоґаір апі ґамйате
екам̇ са̄н̇кгйам̇ ча йоґам̇ ча
йах̣ паш́йаті са паш́йаті
Послівний переклад
йат—котре; са̄н̇кгйаіх̣—за допомогою методів філософії са̄н̇кгйі; пра̄пйате—досягають; стга̄нам—становище; тат—те; йоґаіх̣—відданим служінням; апі—також; ґамйате—можна досягти; екам—один; са̄н̇кгйам—аналітичне вивчення; ча—і; йоґам—діяльність у відданості; ча—і; йах̣—той, хто; паш́йаті—бачить; сах̣— він; паш́йаті—справді бачить.

Той, хто знає, що становища, якого досягнуто за допомогою аналітичного дослідження, можна також досягти за допомогою відданого служіння, і розуміє, що са̄н̇кгйа і йоґа перебувають на одному рівні, — той бачить справжній стан речей.

саннйа̄сас ту маха̄-ба̄хо
дух̣кгам а̄птум айоґатах̣
йоґа-йукто мунір брахма
на чірен̣а̄дгіґаччгаті
Послівний переклад
саннйа̄сах̣—спосіб життя у відреченні; ту—але; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий; дух̣кгам—відчай; а̄птум—поринає в; айоґатах̣—без відданого служіння; йоґа-йуктах̣—зайнятий у відданому служінні; муніх̣ — мислитель; брахма — Всевишній; на чірена — без затримки; адгіґаччгаті—досягає.

Якщо людина просто відмовляється від усякої діяльності, однак не вдається до відданого служіння Господеві, — вона не побачить щастя. Але глибокодумна людина, яка віддано служить Господеві, без перешкод досягає Всевишнього.

йоґа-йукто віш́уддга̄тма̄
віджіта̄тма̄ джітендрійах̣
сарва-бгӯта̄тма-бгӯта̄тма̄
курванн апі на ліпйате
Послівний переклад
йоґа-йуктах̣—зайнятий відданим служінням; віш́уддга-а̄тма̄—душа, що очистилась; віджіта-а̄тма̄—той, хто владає собою; джіта- індрійах̣—перемігши почуття; сарва-бгӯта—усім живим істотам; а̄тма-бгӯта-а̄тма̄—той, хто співчуває; курван апі—хоча й заглиблений у роботу; на—ніколи; ліпйате—зв’язаний.

Той, хто робить усе з відданістю, хто є чиста душа, хто владає розумом і приборкав чуття — той любий усім, і він співчуває кожному. Хоча він завжди працює, діяльність не сковує його.

брахман̣й а̄дга̄йа карма̄н̣і
сан̇ґам̇ тйактва̄ кароті йах̣
ліпйате на са па̄пена
падма-патрам іва̄мбгаса̄
Послівний переклад
брахман̣і—Верховному Богові-Особі; а̄дга̄йа—віддає; карма̄н̣і— усяку роботу; сан̇ґам—прив’язаності; тйактва̄—відмовляючись; кароті—виконує; йах̣—хто; ліпйате—заторкується; на—ніколи; сах̣—він; па̄пена—гріхом; падма-патрам—лист лотоса; іва—як; амбгаса̄—водою.

Того, хто виконує свої обов’язки без прив’язаності до них і віддає плоди Верховному Господеві, не заторкує гріх. Він подібний до листка лотосу, що не змочується водою.

ка̄йена манаса̄ буддгйа̄
кевалаір індрійаір апі
йоґінах̣ карма курванті
сан̇ґам̇ тйактва̄тма-ш́уддгайе
Послівний переклад
ка̄йена — тілом; манаса̄ — розумом; буддгйа̄ — інтелектом; кевалаіх̣—той, хто очистивсь; індрійаіх̣—чуттями; апі—навіть; йоґінах̣—людина в свідомості Кр̣шн̣и; карма—дії; курванті—вони виконують; сан̇ґам—прихильність; тйактва̄—залишивши; а̄тма— себе; ш́уддгайе—з метою очищення.

Йоґи, відмовившись від усіх прив’язаностей, діють, використовуючи тіло, розум, інтелект і навіть чуття лише заради очищення.

йуктах̣ карма-пгалам̇ тйактва̄
ш́а̄нтім а̄пноті наішт̣гікı̄м
айуктах̣ ка̄ма-ка̄рен̣а
пгале сакто нібадгйате
Послівний переклад
йуктах̣—той, хто заглибився у віддане служіння; карма-пгалам— наслідків усієї діяльності; тйактва̄—відмовляючись; ш́а̄нтім— цілковитого спокою; а̄пноті—досягає; наішт̣гікı̄м—непохитного; айуктах̣—той, хто не має свідомості Кр̣шн̣и; ка̄ма-ка̄рен̣а—для насолоди плодами роботи; пгале—у наслідку; сактах̣—прив’язаний; нібадгйате—заплутується.

Непохитно віддана душа досягає справжнього миру, бо вона пропонує Мені плоди всієї своєї діяльності, тоді як людина, яка не перебуває в злагоді з Всевишнім і жадає плодів своєї праці, заплутується.

сарва-карма̄н̣і манаса̄
саннйасйа̄сте сукгам̇ ваш́ı̄
нава-два̄ре пуре дехı̄
наіва курван на ка̄райан
Послівний переклад
сарва—усієї; карма̄н̣і—діяльності; манаса̄—розумом; саннйасйа— відмовляючись; а̄сте—залишається; сукгам—у щасті; ваш́ı̄—той, хто володіє собою; нава-два̄ре—в місці, де є дев’ять воріт; пуре—в місті; дехı̄—втілена душа; на—ніколи; ева—неодмінно; курван— роблячи будь-що; на—не; ка̄райан—примушуючи виконати.

Якщо втілена жива істота впокорила свою природу й розумом зрікається будь-якої діяльності, вона щасливо перебуває в місті, що має дев’ять брам (в матеріальному тілі), вона нічого не робить й не створює підстав для праці.

на картр̣твам̇ на карма̄н̣і
локасйа ср̣джаті прабгух̣
на карма-пгала-сам̇йоґам̇
свабга̄вас ту правартате
Послівний переклад
на—ніколи; картр̣твам—власності; на—не; карма̄н̣і—діяльності; локасйа—людей; ср̣джаті—створює; прабгух̣—господар міста-тіла; на—не; карма-пгала—з наслідками дій; сам̇йоґам—зв’язок; свабга̄вах̣—ґун̣и матеріальної природи; ту—але; правартате—діють.

Втілений дух, господар міста-тіла, не чинить дій, не спонукає людей діяти і не створює наслідків дій. Усе це розігрують ґун̣и матеріальної природи.

на̄датте касйачіт па̄пам̇
на чаіва сукр̣там̇ вібгух̣
аджа̄нена̄вр̣там̇ джн̃а̄нам̇
тена мухйанті джантавах̣
Послівний переклад
на — ніколи; а̄датте — приймає; касйачіт — чиї-небудь; па̄пам — гріх; на—ні; ча—також; ева—неодмінно; су-кр̣там—благочестиві вчинки; вібгух̣—Верховний Господь; аджн̃а̄нена—невіглаством; а̄вр̣там — покриті; джн̃а̄нам — знання; тена — цим; мухйанті — спантеличений; джантавах̣—живі істоти.

Так само і Верховний Господь не відповідає за чиїсь гріховні або праведні вчинки. Втілені істоти самі заплуталися внаслідок невігластва, що покриває їхнє справжнє знання.

джн̃а̄нена ту тад аджн̃а̄нам̇
йеша̄м̇ на̄ш́ітам а̄тманах̣
теша̄м а̄дітйа-вадж джн̃а̄нам̇
прака̄ш́айаті тат парам
Послівний переклад
джн̃а̄нена—знанням; ту—але; тат—те; аджн̃а̄нам—незнання; йеша̄м—чиє; на̄ш́ітам—руйнується; а̄тманах̣—живої істоти; теша̄м—їх; а̄дітйа-ват—як сонце, що сходить; джн̃а̄нам—знання; прака̄ш́айаті—виявляє; тат парам—в свідомості Кр̣шн̣и.

Коли людину осяває знання, що руйнує невігластво, це знання відкриває їй усе, як сонце освітлює все ясного дня.

тад-буддгайас тад-а̄тма̄нас
тан-нішт̣га̄с тат-пара̄йан̣а̄х̣
ґаччгантй апунар-а̄вр̣ттім̇
джн̃а̄на-нірдгӯта-калмаша̄х̣
Послівний переклад
тат-буддгайах̣—ті, чий інтелект завжди перебуває у Всевишньому; тат-а̄тма̄нах̣—ті, чий розум завжди перебуває у Всевишньому; тат-нішт̣га̄х̣—ті, чия віра звернена лише до Всевишнього; тат-пара̄йан̣а̄х̣—ті, хто лише в Ньому знаходить притулок; ґаччганті—йдуть; апунах̣-а̄вр̣ттім—до звільнення; джн̃а̄на—знанням; нірдгӯта—відкинувши; калмаша̄х̣—побоювання.

Коли все: інтелект, розум, віра й надія людини зосереджені на Всевишньому, тоді вона цілком звільнюється від тривог завдяки досконалому знанню, і таким чином йде вперед шляхом звільнення.

відйа̄-вінайа-сампанне
бра̄хман̣е ґаві хастіні
ш́уні чаіва ш́ва-па̄ке ча
пан̣д̣іта̄х̣ сама-дарш́інах̣
Послівний переклад
відйа̄—освітою; вінайа—і лагідністю; сампанне—повністю обладнаний; бра̄хман̣е—в бра̄хман̣і; ґаві—в корові; хастіні—в слоні; ш́уні—в собаці; ча—і; ева—неодмінно; ш́ва-па̄ке—в собакоїді (недоторканому); ча—відповідно; пан̣д̣іта̄х̣—ті, що мудрі; сама-дарш́інах̣—ті, що бачать в однаковому світлі.

Смиренний мудрець завдяки істинному знанню однаковими очима дивиться на вченого і скромного бра̄хман̣у, корову, слона, собаку та собакоїда (недоторканого).

іхаіва таір джітах̣ сарґо
йеша̄м̇ са̄мйе стгітам̇ манах̣
нірдошам̇ хі самам̇ брахма
тасма̄д брахман̣і те стгіта̄х̣
Послівний переклад
іха—у цьому житті; ева—неодмінно; таіх̣—ними; джітах̣—завойований; сарґах̣—народження і смерть; йеша̄м—чиї; са̄мйе—у рівновазі; стгітам—розташований; манах̣—розум; нірдошам—бездоганний; хі—неодмінно; самам—у рівновазі; брахма—подібно до Всевишнього; тасма̄т—тому; брахман̣і—у Всевишньому; те—вони; стгіта̄х̣—перебувають.

Той, хто, усвідомивши себе, врівноважив свій розум, вже переміг народження та смерть. Він, як і Брахман, позбавлений вад, і тому вже перебуває в Брахмані.

на прахр̣шйет прійам̇ пра̄пйа
нодвіджет пра̄пйа ча̄прійам
стгіра-буддгір асаммӯд̣го
брахма-від брахман̣і стгітах̣
Послівний переклад
на—ніколи; прахр̣шйет—насолоджується; прійам—приємне; пра̄пйа—досягаючи; на—не; удвіджет—турбується; пра̄пйа—набуваючи; ча—також; апрійам—неприємний; стгіра-буддгіх̣—той, що розмірковує сам у собі; асаммӯд̣гах̣—не збентежений; брахма- віт—той, хто досконало знає Всевишнього; брахман̣і—в трансцендентності; стгітах̣—перебуває.

Людина, яка не радіє, досягши чогось приємного, й не сумує, зазнавши прикрощів, яка не заплутується, яка пробудила свій духовний розум і пізнає науку про Бога, — така людина вже перебуває в трансцендентному.

ба̄хйа-спарш́ешв асакта̄тма̄
віндатй а̄тмані йат сукгам
са брахма-йоґа-йукта̄тма̄
сукгам акшайам аш́нуте
Послівний переклад
ба̄хйа-спарш́ешу—у зовнішньому задоволенні чуттів; асакта-а̄тма̄—той, хто не прихильний; віндаті—насолоджується; а̄тмані—в собі; йат—той, хто; сукгам—щастя; сах̣—він; брахма-йоґа—зосередженість на Брахмані; йукта-а̄тма̄—в поєднанні з собою; сукгам—щастя; акшайам—необмеженого; аш́нуте—насолоджується.

Таку звільнену людину не приваблюють матеріальні чуттєві втіхи. Вона завжди перебуває в трансі і черпає блаженство у собі. Таким чином, пізнавши себе і зосередившись на Верховному, вона насолоджується безмежним щастям.

йе хі сам̇спарш́а-джа̄ бгоґа̄
дух̣кга-йонайа ева те
а̄дй-антавантах̣ каунтейа
на тешу рамате будгах̣
Послівний переклад
йе—ті; хі—неодмінно; сам̇спарш́а-джа̄х̣—шляхом контакту з матеріальними чуттями; бгоґа̄х̣—насолода; дух̣кга—відчаю; йонайах̣— джерело; ева—неодмінно; те—вони; а̄ді—початок; анта—кінець; вантах̣—підвладний; каунтейа—син Кунтı̄; на—ніколи; тешу—в них; рамате—насолоджується; будгах̣—мудра людина.

Інтеліґентна в духовному розумінні людина не припадає до джерела страждань, що постають від контакту з матеріальними чуттями. О сину Кунтı̄, такі насолоди мають початок і кінець, тому мудрі не захоплюються ними.

ш́акнотı̄хаіва йах̣ сод̣гум̇
пра̄к ш́арı̄ра-вімокшан̣а̄т
ка̄ма-кродгодбгавам̇ веґам̇
са йуктах̣ са сукгı̄ нарах̣
Послівний переклад
ш́акноті—здатний; іха ева—в теперішньому тілі; йах̣—той, хто; сод̣гум—терпіти; пра̄к—віднині; ш́арı̄ра—тіло; вімокшан̣а̄т—відмовляючись од; ка̄ма—бажання; кродга—і гнів; удбгавам—той, що походить з; веґам—спонука; сах̣—він; йуктах̣—в трансі; сах̣—він; сукгı̄—щасливий; нарах̣—людина.

Якщо, перед тим як покинути теперішнє тіло, людина навчилась терпіти потяги матеріального чуття й гамувати силу бажання та гніву — тоді вона щаслива й добре влаштована в цьому світі.

йо ’нтах̣-сукго ’нтар-а̄ра̄мас
татга̄нтар-джйотір ева йах̣
са йоґı̄ брахма-нірва̄н̣ам̇
брахма-бгӯто ’дгіґаччгаті
Послівний переклад
йах̣—той, хто; антах̣-сукгах̣—внутрішньо щасливий; антах̣-а̄ра̄мах̣—діяти й насолоджуватись у самому собі; татга̄—так само, як; антах̣-джйотіх̣ — скерований усередину; ева — неодмінно; йах̣ — будь-який; сах̣—він; йоґı̄—містик; брахма-нірва̄н̣ам—звільнення у Всевишньому; брахма-бгӯтах̣—той, хто усвідомив себе; адгіґаччгаті—досягає.

Той, хто в собі черпає щастя, хто діє й насолоджується активністю в самому собі і чия увага спрямована всередину себе, — той справді досконалий містик. Він звільнюється у Всевишньому і, врешті-решт, досягає Всевишнього.

лабганте брахма-нірва̄н̣ам
р̣шайах̣ кшı̄н̣а-калмаша̄х̣
чгінна-дваідга̄ йата̄тма̄нах̣
сарва-бгӯта-хіте рата̄х̣
Послівний переклад
лабганте—досягає; брахма-нірва̄н̣ам—звільнення у Всевишньому; р̣шайах̣—внутрішньо активний; кшı̄н̣а-калмаша̄х̣—той, хто вільний від усіх гріхів; чгінна—відірваний; дваідга̄х̣—двоїстість; йата- а̄тма̄нах̣—заглиблений у самопізнання; сарва-бгӯта—для всіх живих істот; хіте—в роботі на благо; рата̄х̣—хто присвятив себе.

Той, хто перебуває поза двоїстістю, що постає із сумнівів, чий розум спрямований всередину себе, хто завжди активно працює на благо всіх живих істот, і хто вільний від усіх гріхів, — той досягає звільнення у Всевишньому.

ка̄ма-кродга-вімукта̄на̄м̇
йатı̄на̄м̇ йата-четаса̄м
абгіто брахма-нірва̄н̣ам
вартате відіта̄тмана̄м
Послівний переклад
ка̄ма—від бажань; кродга—і гніву; вімукта̄на̄м—тих, хто звільнений; йатı̄на̄м—святих особистостей; йата-четаса̄м—тих, хто цілком опанував свій розум; абгітах̣—впевнений в близькому майбутньому; брахма-нірва̄н̣ам—звільнення у Всевишньому; вартате— там є; відіта-а̄тмана̄м—тих, що усвідомили себе.

Той, хто звільнився від гніву й усіх матеріальних бажань, хто, усвідомивши себе і владаючи собою, постійно прагне досконалості, — той безсумнівно незабаром звільниться у Всевишньому.

бгокта̄рам̇ йаджн̃а-тапаса̄м̇
сарва-лока-махеш́варам
сухр̣дам̇ сарва-бгӯта̄на̄м̇
джн̃а̄тва̄ ма̄м̇ ш́а̄нтім р̣ччгаті
Послівний переклад
бгокта̄рам—того, хто приймає; йаджн̃а—жертвопринесення; тапаса̄м—покут і аскетизму; сарва-лока—усіх планет та їхніх напівбогів; маха-ı̄ш́варам—Верховного Господа; су-хр̣дам—благодійника; сарва—усіх; бгӯта̄на̄м—живих істот; джн̃а̄тва̄—знаючи таким чином; ма̄м—Мене (Господа Кр̣шн̣у); ш́а̄нтім—вгамовування матеріальних приступів; р̣ччгаті—досягає.

Особа, яка повністю усвідомлює Мене, знаючи, що Я є той Верховний, хто споживає всі жертвопринесення, і вища мета аскетизму, що Я — Верховний Господь усіх планет та напівбогів, благодійник та доброзичливець усіх живих істот, — така особистість досягає вмиротворення і приступи матеріальних злигоднів більше не турбують її.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ана̄ш́рітах̣ карма-пгалам̇
ка̄рйам̇ карма кароті йах̣
са саннйа̄сı̄ ча йоґı̄ ча
на ніраґнір на ча̄крійах̣
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; ана̄ш́рітах̣— без залежності; карма-пгалам—плодів роботи; ка̄рйам—обов’язково; карма—робота; кароті—виконує; йах̣—той, хто; сах̣—він; саннйа̄сı̄—у відреченні; ча—також; йоґı̄—містик; ча—також; на—не; ніх—без; аґніх—вогонь; на—не; ча—також; акрійах—без обов’язків.

Верховний Бог-Особа сказав: Хто працює не заради плодів, а во ім’я виконання свого обов’язку — той живе у відреченні і є справжній містик, а не той, хто не запалює вогню і не виконує обов’язку.

йам̇ саннйа̄сам іті пра̄хур
йоґам̇ там̇ віддгі па̄н̣д̣ава
на хй асаннйаста-сан̇калпо
йоґı̄ бгаваті каш́чана
Послівний переклад
йам—що; саннйа̄сам—відречення; іті—таким чином; пра̄хух̣—вони кажуть; йоґам—возз’єднання із Всевишнім; там—той; віддгі— ти повинен знати; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у; на—ніколи; хі—неодмінно; асаннйаста—не відмовляючись; сан̇калпах̣—прагнення до самозадоволення; йоґı̄—містик-трансценденталіст; бгаваті—стає; каш́чана—будь-який.

Знай же, що те, що називають відреченням — це те ж саме, що і йоґа, возз’єднання із Всевишнім, адже ніхто ніколи не зможе стати йоґом, о сину Па̄н̣д̣у, доки не зречеться бажання чуттєвого задоволення.

а̄рурукшор мунер йоґам̇
карма ка̄ран̣ам учйате
йоґа̄рӯд̣гасйа тасйаіва
ш́амах̣ ка̄ран̣ам учйате
Послівний переклад
а̄рурукшох̣—для того, хто лише розпочав практикувати йоґу; мунех̣—мудреця; йоґам—система восьмиступеневої йоґи; карма—робота; ка̄ран̣ам—засіб; учйате—сказано, що; йоґа—восьмиступенева йоґа; а̄рӯд̣гасйа—того, хто досяг; тасйа—його; ева—неодмінно; ш́амах̣—припинення будь-якої матеріальної діяльності; ка̄ран̣ам— засіб; учйате—сказано, що.

Вважають, що для неофіта у восьмиступеневій системі йоґи робота є засобом, а для того, хто вже досяг вершин, засобом стає припинення будь-якої матеріальної діяльності.

йада̄ хі нендрійа̄ртгешу
на кармасв анушаджджате
сарва-сан̇калпа-саннйа̄сı̄
йоґа̄рӯд̣гас тадочйате
Послівний переклад
йада̄—коли; хі—неодмінно; на—не; індрійа-артгешу—в чуттєвому задоволенні; на—ніколи; кармасу—в кармічній діяльності; анушаджджате—обов’язково залучені; сарва-сан̇калпа—усіх матеріальних бажань; саннйа̄сı̄—той, що відрікся; йоха-а̄рӯд̣гах̣—той, що піднісся шляхом йоґи; тада̄—тоді; учйате—сказано, що.

Кажуть, що людина досягла високого ступеня йоґи, якщо, відмовившись від усіх матеріальних бажань, вона не шукає чуттєвого задоволення й не вдається до кармічної діяльності.

уддгаред а̄тмана̄тма̄нам̇
на̄тма̄нам аваса̄дайет
а̄тмаіва хй а̄тмано бандгур
а̄тмаіва ріпур а̄тманах̣
Послівний переклад
уддгарет—нехай визволить; а̄тмана̄—розумом; а̄тма̄нам—обумовлена душа; на—ніколи; а̄тма̄нам—обумовлена душа; аваса̄дайет—нехай викликає занепад; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; хі— справді; а̄тманах̣—обумовленої душі; бандгух̣—друг; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; ріпух̣—ворог; а̄тманах̣—обумовленої душі.

Людина повинна використати свій розум для звільнення, а не занепадати через нього. Розум — і друг обумовленої душі, і ворог її.

бандгур а̄тма̄тманас тасйа
йена̄тмаіва̄тмана̄ джітах̣
ана̄тманас ту ш́атрутве
вартета̄тмаіва ш́атру-ват
Послівний переклад
бандгух̣—друг; а̄тма̄—розум; а̄тманах̣—живої істоти; тасйа—того; йена—ким; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; а̄тмана̄—живою істотою; джітах̣—переможений; анатманах̣—того, хто не може контролювати розум; ту—але; ш́атрутве—через ворожість; вартета—залишається; а̄тма̄ ева—сам розум; ш́атру-ват—як ворог.

Для того, хто підкорив собі свій розум, він — найкращий друг. Але для того, хто не зміг цього зробити, розум залишається найзапеклішим ворогом.

джіта̄тманах̣ праш́а̄нтасйа
парама̄тма̄ сама̄хітах̣
ш́ı̄тошн̣а-сукга-дух̣кгешу
татга̄ ма̄на̄пама̄найох̣
Послівний переклад
джіта-а̄тманах̣ — того, хто переміг розум; праш́а̄нтасйа — хто, контролюючи розум, віднайшов спокій; парама-а̄тма̄—Наддуша; сама̄хітах̣—повністю наблизився; ш́ı̄та—у холод; ушн̣а̄—у спеку; сукга—в щасті; дух̣кгешу—і відчаї; татга̄—також; ма̄на—у пошані; апама̄найох̣—і ганьбі.

Хто підкорив собі свій розум, той вже досяг Наддуші, віднайшовши спокій. Для такої людини щастя і горе, спека й холод, ганьба і шана — одне і те ж.

джн̃а̄на-віджн̃а̄на-тр̣пта̄тма̄
кӯт̣а-стго віджітендрійах̣
йукта ітй учйате йоґı̄
сама-лошт̣ра̄ш́ма-ка̄н̃чанах̣
Послівний переклад
джн̃а̄на—завдяки здобутому знанню; віджн̃а̄на—і реалізованому знанню; тр̣пта—задоволений; а̄тма̄—жива істота; кӯт̣а-стгах̣— духовно установлений; віджіта-індрійах̣—що володіє своїми чуттями; йуктах̣—здатний до самоусвідомлення; іті—так; учйате— сказано; йоґı̄—містик; сама—однакові; лошт̣ра—галька; аш́ма— камінь; ка̄н̃чанах̣—золото.

Йоґом (або містиком) називають того, хто, завдяки поглибленню та реалізації свого знання, утверджується в самоусвідомленні. Така особистість перебуває в трансцендентнім стані й володіє собою. Вона однаковими очима дивиться на все — на гальку, на каміння, чи на золото.

сухр̣н-мітра̄рй-уда̄сı̄на-
мадгйастга-двешйа-бандгушу
са̄дгушв апі ча па̄пешу
сама-буддгір віш́ішйате
Послівний переклад
су-хр̣т — доброзичливих від природи; мітра — благодійників; арі— ворогів; уда̄сı̄на—які зберігають нейтралітет між сторонами, що ворогують між собою; мадгйастга—посередників між сторонами, що воюють між собою; двешйа—заздрісних; бандгушу—до родичів та доброзичливців; са̄дгушу—до благочестивих; апі—так само як; ча—і; па̄пешу—до грішників; сама-буддгіх̣—однаково ставиться; віш́ішйате—розвивається духовно.

Вважають, що людина пішла далі по шляху духовного поступу, коли вона однаково ставиться до чесних доброзичливців, люблячих блогодійників, заздрісних та безсторонніх спостерігачів, посередників, друзів та ворогів, грішників й праведників, не розрізняючи їх у своєму розумі.

йоґı̄ йун̃джı̄та сататам
а̄тма̄нам̇ рахасі стгітах̣
ека̄кı̄ йата-чітта̄тма̄
ніра̄ш́ı̄р апаріґрахах̣
Послівний переклад
йоґı̄—трансценденталіст; йун̃джı̄та—повинен зосередитись в свідомості Кр̣шн̣и; сататам—постійно; а̄тма̄нам—сам (тілом, розумом і душею); рахасі—у відлюдному місці; стгітах̣—розташований; ека̄кı̄—один; йата-чітта-а̄тма̄—розум якого завжди зосереджений; ніра̄ш́ı̄х̣—не приваблює щось інше; апаріґрахах̣—вільний від почуття власності.

Трансценденталіст повинен завжди зосереджувати все своє єство (тіло, розум і душу) на взаємостосунках з Всевишнім; він повинен жити самотньо у відлюдному місці й завжди старанно контролювати свій розум. Йому слід звільнитись від бажань й власницьких почуттів.

йун̃джанн евам̇ сада̄тма̄нам̇
йоґı̄ нійата-ма̄насах̣
ш́а̄нтім̇ нірва̄н̣а-парама̄м̇
мат-сам̇стга̄м адгіґаччгаті
Послівний переклад
йун̃джан—практикуючи; евам—як згадано вище; сада̄—постійно; а̄тма̄нам—тіло, розум і душа; йоґı̄—містик-трансценденталіст; нійата-ма̄насах̣—із врівноваженим розумом; ш́а̄нтім—миру; нірва̄н̣а-парама̄м — припинення матеріального існування; мат-сам̇стга̄м—духовного неба (царства Божого); адгіґаччгаті—досягає.

Постійно опановуючи таким чином тіло, розум і діяльність, трансценденталіст-містик, врівноваживши розум, припиняє матеріальне існування і досягає царства Господа (обителі Кр̣шн̣и).

на̄тй-аш́натас ту йоґо ’сті
на чаіка̄нтам анаш́натах̣
на ча̄ті-свапна-ш́ı̄ласйа
джа̄ґрато наіва ча̄рджуна
Послівний переклад
на—ніколи; аті—надто багато; аш́натах̣—того, хто їсть; ту— але; йоґах̣—єднання із Всевишнім; асті—є; на—не; ча—також; ека̄нтам—надто; анаш́натах̣—того, хто утримується від їжі; на— не; ча—також; аті—забагато; свапна-ш́ı̄ласйа—того, хто спить; джа̄ґратах̣—або того, хто не спить достатньо; на—не; ева—коли- небудь; ча—і; арджуна—о Арджуно.

О Арджуно, не може стати йоґом той, хто їсть надто багато або надто мало, спить надто багато або спить недостатньо.

йукта̄ха̄ра-віха̄расйа
йукта-чешт̣асйа кармасу
йукта-свапна̄вабодгасйа
йоґо бгаваті дух̣кга-ха̄
Послівний переклад
йукта — упорядкований; а̄ха̄ра — їжа; віха̄расйа—відпочинок; йукта—упорядкований; чешт̣асйа—того, хто працює задля підтримування; кармасу—при виконанні обов’язків; йукта—упорядкований; свапна-авабодгасйа—сон і неспання; йоґах̣—практика йоґи; бгаваті—стає; дух̣кга-ха̄—той, хто вгамовує біль.

Той, хто впорядкував свої звички щодо їжі, сну, відпочинку й роботи, — може пом’якшити всі матеріальні страждання, практикуючи йоґу.

йада̄ вінійатам̇ чіттам
а̄тманй ева̄ватішт̣гате
ніспр̣хах̣ сарва-ка̄мебгйо
йукта ітй учйате тада̄
Послівний переклад
йада̄—коли; вінійатам—старанно дисциплінований; чіттам—розум і його діяльність; а̄тмані—в Трансцендентному; ева—неодмінно; аватішт̣гате—розташовується; ніспр̣хах̣—позбавлений бажань; сарва — до будь-якого різновиду; ка̄мебгйах̣ — матеріальне чуттєве задоволення; йуктах̣—той, хто досяг високого рівня в йозі; іті—так; учйате—сказано, що; тада̄—тоді.

Коли людина, здійснюючи йоґу, дисциплінує свою розумову діяльність й, позбувшись усіх матеріальних бажань, підіймається до трансцендентного рівня, кажуть, що вона досягла високого ступеня йоґи.

йатга̄ дı̄по ніва̄та-стго
нен̇ґате сопама̄ смр̣та̄
йоґіно йата-чаттасйа
йун̃джато йоґам а̄тманах̣
Послівний переклад
йатга̄—як; дı̄пах̣—лампа; ніва̄та-стгах̣—у безвітряному місці; на—не; ін̇ґате—блимає; са̄—ця; упама̄—аналогія; смр̣та̄—вважають; йоґінах̣—йоґа; йата-чіттасйа—чий розум підкорено; йун̃джатах̣—хто постійно практикує; йоґам—медитацією; а̄тманах̣— на Трансцендентне.

Як світильник не мерехтить в затишнім місці, так і трансценденталіст, що приборкав свій розум, завжди залишається стійким в своїй медитації на трансцендентну сутність.

са ніш́чайена йоктавйо
йоґо ’нірвін̣н̣а̄-четаса̄
сан̇калпа-прабгава̄н ка̄ма̄м̇с
тйактва̄ сарва̄н аш́ешатах̣
манасаівендрійа-ґра̄мам̇
вінійамйа самантатах̣
Послівний переклад
сах̣—той; ніш́чайена—з непохитною рішучістю; йоктавйах̣—треба практикувати; йоґах̣—система йоґи; анірвін̣н̣а-четаса̄—без відхилень; сан̇калпа—спекулятивних роздумів; прабгава̄н—народжених з; ка̄ма̄н—матеріальних бажань; тйактва̄—відмовляючись; сарва̄н—усіх; аш́ешатах̣—цілком; манаса̄—розумом; ева—неодмінно; індрійа-ґра̄мам—сукупність чуттів; вінійамйа—упорядковуючи; самантатах̣—зусебічно.

Людина повинна виконувати йоґу з непохитною рішучістю й вірою і не відхилятись од обраного шляху. Треба відкинути всі без винятку матеріальні бажання, що породжені філософськими роздумами, й, відтак, за допомогою розуму приборкати всі свої чуття, контролюючи найменший їх вияв.

ш́анаіх̣ ш́анаір упарамед
буддгйа̄ дгр̣ті-ґр̣хı̄тайа
а̄тма-сам̇стгам̇ манах̣ кр̣тва̄
на кін̃чід апі чінтайет
Послівний переклад
ш́анаіх̣—поступово; ш́анаіх̣—крок за кроком; упарамет—нехай стримується; буддгйа̄—інтелектом; дгр̣ті-ґр̣хı̄тайа̄—що діє з переконаністю; а̄тма-сам̇стгам—приміщений у трансцендентному; манах̣—розум; кр̣тва̄—роблячи; на—ні; кін̃чіт—ще що-небудь; апі—навіть; чінтайет—нехай думає про.

Поступово, крок за кроком, за допомогою інтелекту, зміцненого переконаністю, треба ввійти в транс, й відтак слід зосередити свій розум лише на душі, й не думати ні про що інше.

йато йато ніш́чалаті
манаш́ чан̃чалам астгірам
татас тато нійамйаітад
а̄тманй ева ваш́ам̇ найет
Послівний переклад
йатах̣ йатах̣—куди б, коли б; ніш́чалаті—збуджується воістину; манах̣—розум; чан̃чалам—мінливий; астгірам—нестійкий; татах̣ татах̣—звідти, тоді; нійамйа—вгамовуючи; етат—цей; а̄тмані—у собі; ева—неодмінно; ваш́ам—контроль; найет—повинен поставити під.

Де б не блукав розум, мінливий та нестійкий за своєю природою, треба неодмінно повертати його назад, під контроль душі.

праш́а̄нта-манасам̇ хй енам̇
йоґінам̇ сукгам уттамам
упаіті ш́а̄нта-раджасам̇
брахма-бгӯтам акалмашам
Послівний переклад
праш́а̄нта—спокійний, зосереджений на лотосних стопах Кр̣шн̣и; манасам — чий розум; хі — неодмінно; енам — цей; йоґінам — йоґ; сукгам—щастя; уттамам—найвищого; упаіті—досягає; ш́а̄нта- раджасам—вгамування пристрасті; брахма-бгӯтам—звільнення через ототожнення з Абсолютом; акалмашам—звільнення від усіх наслідків минулих гріховних дій.

Йоґ, що укріпив розум на Мені, воістину досяг найвищого ступеня досконалості трансцендентного щастя. Він перебуває поза ґун̣ою пристрасті й усвідомлює свою якісну тотожність із Всевишнім, і таким чином він звільнюється від усіх наслідків своїх попередніх вчинків.

йун̃джанн евам̇ сада̄тма̄нам̇
йоґı̄ віґата-калпашах̣
сукгена брахма-сам̇спарш́ам
атйантам̇ сукгам аш́нуте
Послівний переклад
йун̃джан—практикуючи йоґу; евам—таким чином; сада̄—завжди; а̄тма̄нам—«я»; йоґı̄—той, хто перебуває в зв’язкові з Верховною Душею; віґата—звільнений від; калмашах̣—будь-яка матеріальна скверна; сукгена—в трансцендентному щасті; брахма-сам̇спарш́ам—перебуваючи в міцному зв’язкові з Всевишнім; атйантам— найвище; сукгам—щастя; аш́нуте—досягає.

Таким чином йоґ, який володіє собою й наполегливо здійснює йоґу, звільнюється від усякої матеріальної скверни й досягає найвищого ступеня досконалого щастя в трансцендентному любовному служінні Господеві.

сарва-бгӯта-стгам а̄тма̄нам̇
сарва-бгӯта̄ні ча̄тмані
ı̄кшате йоґа-йукта̄тма̄
сарватра сама-дарш́анах̣
Послівний переклад
сарва-бгӯта-стгам—що перебуває в усіх істотах; а̄тма̄нам—Наддуша; сарва—усі; бгӯта̄ні—істоти; ча—також; а̄тмані—у собі; ı̄кшате—бачить насправді; йоґа-йукта-а̄тма̄—той, хто в злагоді із свідомістю Кр̣шн̣и; сарватра—скрізь; сама-дарш́анах̣—бачачи однаково.

Справжній йоґ бачить Мене в усіх істотах і також бачить кожну істоту в Мені. Воістину, особа, що усвідомила себе, бачить Мене, незмінного Верховного Господа, скрізь і всюди.

йо ма̄м̇ паш́йаті сарватра
сарвам̇ ча майі паш́йаті
тасйа̄хам̇ на пран̣аш́йа̄мі
са ча ме на пран̣аш́йаті
Послівний переклад
йах̣ — хто б не; ма̄м — Мене; паш́йаті — бачить; сарватра —скрізь; сарвам—усе; ча—і; майі—в Мені; паш́йаті—бачить; тасйа—того; ахам—Я; на—не; пран̣аш́йа̄м̇і—втрачає; сах̣—він; ча—також; ме—Мене; на—не; пран̣аш́йаті—втрачає.

Той, хто бачить Мене скрізь, і все — в Мені, ніколи не втратить Мене, і Я ніколи не покину його.

сарва-бгӯта-стгітам̇ йо ма̄м̇
бгаджатй екатвам а̄стгітах̣
сарватга̄ вартама̄но ’пі
са йоґı̄ майі вартате
Послівний переклад
сарва-бгӯта-стгітам—розташований у серці кожного; йах̣—той, хто; ма̄м—Мене; бгаджаті—віддано шанує; екатвам—в єдності; а̄стгітах̣—розташований; сарватга̄—за всіх обставин; вартама̄нах̣—бувши розташованим; апі—незважаючи на; сах̣—він; йоґı̄— трансценденталіст; майі—в Мені; вартате—залишається.

Йоґ, який віддано служить Наддуші, знаючи що Я і Наддуша — суть одне, перебуває в Мені за всіх обставин.

а̄тмаупамйена сарватра
самам̇ паш́йаті йо ’рджуна
сукгам̇ ва̄ йаді ва̄ дух̣кгам̇
са йоґı̄ парамо матах̣
Послівний переклад
а̄тма—своїм «я»; аупамйена—порівнянням; сарватра—скрізь; самам—однаково; паш́йаті—бачить; йах̣—той, хто; арджуна—о Арджуно; сукгам—щастя; ва̄—або; йаді—якщо; ва̄—або; дух̣кгам— відчай; сах̣—такий; йоґı̄—трансценденталіст; парамах̣—досконалий; матах̣—вважають.

О Арджуно, той є досконалим йоґом, хто, порівнюючи їх з самим собою, бачить справжню рівність всіх живих істот, як у щасті, так і в горі.

арджуна ува̄ча
йо ’йам̇ йоґас твайа̄ проктах̣
са̄мйена мадгусӯдана
етасйа̄хам̇ на паш́йа̄мі
чан̃чалатва̄т стгітім̇ стгіра̄м
Послівний переклад
арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; йах̣ айам—ця система; йоґах̣— містицизм; твайа̄—Тобою; проктах̣—описаний; са̄мйена—взагалі; мадгу-сӯдана—о вбивцю демона Мадгу; етасйа—цього; ахам—я; на—не; паш́йа̄мі—бачу; чан̃чалатва̄т—внаслідок непогамованості; стгітім—основи; стгіра̄м—твердої.

Арджуна сказав: О Мадгусӯдано, система йоґи, про яку Ти щойно розповів, здається мені нездійсненною і неприйнятною, бо розум неспокійний та нестійкий.

чан̃чалам̇ хі манах̣ кр̣шн̣а
прама̄тгі балавад др̣д̣гам
тасйа̄хам̇ ніґрахам̇ манйе
ва̄йор іва су-душкарам
Послівний переклад
чан̃чалам—мерехтливий; хі—неодмінно; манах̣—розум; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; прама̄тгі—що несе збудження; бала-ват—сильний; др̣д̣гам—упертий; тасйа—його; ахам—я; ніґрахам—підкорити; манйе—думати; ва̄йох̣—вітру; іва—як; су-душкарам—важко.

Розум неспокійний, бурхливий, впертий і дуже сильний, о Кр̣шн̣о, і підкорити його, мені здається, важче, ніж приборкати пориви вітру.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
асам̇ш́айам̇ маха̄-ба̄хо
мано дурніґрахам̇ чалам
абгйа̄сена ту каунтейа
ваіра̄ґйен̣а ча ґр̣хйате
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; асам̇ш́айам— безумовно; маха̄-ба̄хо — о міцнорукий; манах̣ — розум; дурніґрахам—важко опанувати; чалам—мерехтливий; абгйа̄сена—практикою; ту—але; каунтейа—син Кунтı̄; ваіра̄ґйен̣а—відчуженістю; ча—також; ґр̣хйате—можна так опанувати.

Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а сказав: О міцнорукий сину Кунтı̄, безсумнівно, дуже важко приборкати непокірний розум, але це можна зробити за допомогою відповідної практики й відречення.

асам̇йата̄тмана̄ йоґо
душпра̄па іті ме матіх̣
ваш́йа̄тмана̄ ту йатата̄
ш́акйо ’ва̄птум упа̄йатах̣
Послівний переклад
асам̇йата—неприборканим; а̄тмана̄—розумом; йоґах̣—самоусвідомлення; душпра̄пах̣—важко набути; іті—така; ме—Моя; матіх̣—думка; ваш́йа—опанований; а̄тмана̄—розумом; ту—але; йатата̄—намагаючись; ш́акйах̣—практичний; ава̄птум—досягати; упа̄йатах̣—за допомогою відповідних засобів.

Для того, чий розум неприборканий, самоусвідомлення — важкий труд. Але обов’язково доб’ється успіху той, хто стежить за своїм розумом, докладаючи зусиль за допомогою відповідних засобів. Така Моя думка.

арджуна ува̄ча
айатіх̣ ш́раддгайопето
йоґа̄ч чаліта-ма̄насах̣
апра̄пйа йоґа-сам̇сіддгім̇
ка̄м̇ ґатім̇ кр̣шн̣а ґаччгаті
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; айатіх̣—невдатний трансценденталіст; ш́раддгайа̄ — з вірою; упетах̣ — зайнятий; йоґа̄т — від містичного зв’язку; чаліта—відхиляючись; ма̄насах̣—той, хто наділений таким розумом; апра̄пйа—зазнавши поразки в досягненні; йоґа-сам̇сіддгім—найвищої досконалості в містицизмі; ка̄м—котрого; ґатім—призначення; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣а; ґаччгаті—досягає.

Арджуна сказав: О Кр̣шн̣а, що очікує невдаху-трансценденталіста, який спочатку з вірою ступає на шлях самореалізації, але згодом, внаслідок світського складу розуму, припиняє заняття і не досягає успіху в містицизмі?

каччін нобгайа-вібграшт̣аш́
чгінна̄бграм іва наш́йаті
апратішт̣го маха̄-ба̄хо
вімӯд̣го брахман̣ах̣ патгі
Послівний переклад
каччіт—чи; на—не; убгайа—обох; вібграшт̣ах̣—відхилившись од; чгінна—розірваний; абграм—хмара; іва—подібний; наш́йаті—гине; апратішт̣гах̣—без будь-якого становища; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий Кр̣шн̣о; вімӯд̣гах̣—схибивши; брахман̣ах̣—трансцендентності; патгі—зі шляху.

О могутньорукий Кр̣шн̣о, чи правда це, що людина, яка збилася з трансцендентного шляху, втрачає свої духовні й матеріальні досягнення і зникає, як та розірвана хмарина, не знайшовши ніде собі місця?

етан ме сам̇ш́айам̇ кр̣шн̣а
чгеттум архасй аш́ешатах̣
твад-ахйах̣ сам̇ш́айасйа̄сйа
чгетта̄ на хй упападйате
Послівний переклад
етат—це є; ме—мій; сам̇ш́айам—сумнів; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; чгеттум — розвіяти; архасі — прошу Тебе; аш́ешатах̣ — повністю; тват—крім Тебе; анйах̣—інший; сам̇ш́айасйа—сумніву; асйа— цього; чгетта̄—той, хто усуває; на—ніколи; хі—неодмінно; упападйате—знайдеться.

В цьому полягає мій сумнів, о Кр̣шн̣о, і я прошу Тебе повністю розвіяти його. Немає нікого, крім Тебе, хто може зробити це.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
па̄ртга наівеха на̄мутра
віна̄ш́ас тасйа відйате
на хі калйа̄н̣а-кр̣т каш́чід
дурґатім̇ та̄та ґаччгаті
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; па̄ртга—син Пр̣тги; на ева—ніколи такого не буває; іха—у цьому матеріальному світі; на—ніколи; амутра—в наступному житті; віна̄ш́ах̣— руйнування; тасйа—його; відйате—існує; на—ніколи; хі—неодмінно; калйа̄н̣а-кр̣т—той, хто зайнятий сприятливою діяльністю; каш́чіт—кожен; дурґатім—до занепаду; та̄та—Мій друг; ґаччгаті—йде.

Верховний Бог-Особа сказав: Сину Пр̣тги, трансценденталіст, що вдається до сприятливої діяльності, не зазнає загибелі ні в цьому світі, ні в світі духовному. Мій друже, зло ніколи не переможе того, хто творить добро.

пра̄пйа пун̣йа-кр̣та̄м̇ лока̄н
ушітва̄ ш́а̄ш́ватı̄х̣ сама̄х̣
ш́учı̄на̄м̇ ш́рı̄мата̄м̇ ґехе
йоґа-бграшт̣о ’бгіджа̄йате
Послівний переклад
пра̄пйа—досягнувши; пун̣йа-кр̣та̄м—тих, хто здійснює доброчесну діяльність; лока̄н — планет; ушітва̄ — після проживання; ш́а̄ш́ватı̄х̣—багато; сама̄х̣—роки; ш́ӯчı̄на̄м—доброчесного; ш́рı̄-мата̄м— що процвітає; ґехе—у домі; йоґа-бграшт̣ах̣—той, хто зійшов з шляху самоусвідомлення; абгіджа̄йате—народжується.

Невдалий йоґ після багатьох-багатьох років щасливого життя на планетах, де мешкають праведні істоти, народжується в родині доброчесних людей або в заможній шляхетній сім’ї.

атга ва̄ йоґіна̄м ева
куле бгаваті дгı̄мата̄м
етад дгі дурлабгатарам̇
локе джанма йад ı̄др̣ш́ам
Послівний переклад
атга ва̄—або; йоґіна̄м—вчених трансценденталістів; ева—неодмінно; куле—в родині; бгаваті—народжується; дгı̄-мата̄м—тих, що наділені великою мудрістю; етат—це; хі—неодмінно; дурлабга- тарам—дуже рідко; локе—у цьому світі; джанма—народження; йат—той, хто; ı̄др̣ш́ам—як це.

Або (зазнавши невдачі після тривалих занять йоґою) він народжується в сім’ї трансценденталістів, мудрість яких безумовно велика. Звісно, таке народження — велика рідкість у цьому світі.

татра там̇ буддгі-сам̇йоґам̇
лабгате паурва-дехікам
йатате ча тато бгӯйах̣
сам̇сіддгау куру-нандана
Послівний переклад
татра—тоді; там—той; буддгі-сам̇йоґам—відродження свідомості; лабгате—отримує; паурва-дехікам—від попереднього тіла; йатате—прагне; ча—також; татах̣—тому; бгӯйах̣—знову; сам̇сіддгау—до досконалості; куру-нандана—син Куру.

Діставши таке народження, він відроджує божественну свідомість свого попереднього життя і намагається йти далі, щоб досягти цілковитого успіху, о сину Куру.

пӯрва̄бгйа̄сена тенаіва
хрійате хй аваш́о ’пі сах̣
джіджн̃а̄сур апі йоґасйа
ш́абда-брахма̄тівартате
Послівний переклад
пӯрва—попереднім; абгйа̄сена—практикою; тена—тим; ева—неодмінно; хрійате—приваблюється; хі—напевно; аваш́ах̣—сам по собі; апі—також; сах̣—він; джіджн̃а̄сух̣—допитливий; апі—навіть; йоґасйа — до йоґи; ш́абда-брахма — ритуали; атівартате — перевершує.

Завдяки божественній свідомості попереднього життя, засади йоґи самі по собі приваблюють його, навіть якщо він і не шукає їх. Такий спраглий знань трансценденталіст завжди стоїть вище ритуальних догматів ш́а̄стр.

прайатна̄д йатама̄нас ту
йоґı̄ сам̇ш́уддга-кілбішах̣
анека-джанма-сам̇сіддгас
тато йа̄ті пара̄м̇ ґатім
Послівний переклад
прайатна̄т — суворою практикою; йатама̄нах̣ — з прагненням; ту—і; йоґı̄—такий трансценденталіст; сам̇ш́уддга—змивши; кілбішах̣—усі його гріхи; анека—після великої кількості; джанма— народжень; сам̇сіддгах̣—досягши досконалості; татах̣—внаслідок того; йа̄ті—досягає; пара̄м—найвищого; ґатім—призначення.

Коли ж йоґ, що змив із себе усю скверну, щиро прагне піти ще далі, то, врешті-решт, сягнувши досконалості після дуже багатьох життів, сповнених практики йоґи, він досягає найвищої мети.

тапасвібгйо ’дгіко йоґı̄
джн̃а̄нібгйо ’пі мато ’дгіках̣
кармібгйаш́ ча̄дгіко йоґı̄
тасма̄д йоґı̄ бгава̄рджуна
Послівний переклад
тапасвібгйах̣ — аскета; адгіках̣ — більший; йоґı̄ — йоґ; джн̃а̄нібгйах̣—мудрий; апі—також; матах̣—вважають; адгіках̣—більший ніж; кармібгйах̣—кармічні працівники; ча—також; адгіках̣—більший ніж; йоґı̄—йоґ; тасма̄т—тому; йоґı̄—трансценденталіст; бгава—лише стань; арджуна—о Арджуно.

Йоґ перевершує аскета, вище він і від філософа-емпірика й кармічного працівника. Тому, о Арджуно, за всіх обставин будь йоґом.

йоґіна̄м апі сарвеша̄м̇
мад-ґатена̄нтар-а̄тмана̄
ш́раддга̄ва̄н бгаджате йо ма̄м̇
са ме йуктатамо матах̣
Послівний переклад
йоґіна̄м—з йоґів; апі—також; сарвеша̄м—усіх різновидів; мат-ґатена—перебуваючи в Мені, завжди думаючи про Мене; антах̣- а̄тмана̄—у собі; ш́раддга̄-ва̄н—сповнений віри; бгаджате—виявляє трансцендентне любовне служіння; йах̣—той, хто; ма̄м—Мені (Верховному Господеві); сах̣—він; ме—Мною; йукта-тамах̣— найвидатніший йоґ; матах̣—розцінюється.

А з усіх йоґів той, хто з великою вірою завжди перебуває в Мені, думає про Мене в своєму серці і служить Мені з трансцендентною любов’ю та відданістю, найтісніше поєднаний зі Мною в йозі і серед усіх він — найкращий. Така Моя думка.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
майй а̄сакта-мана̄х̣ па̄ртга
йоґам̇ йун̃джан мад-а̄ш́райах̣
асам̇ш́айам̇ самаґрам̇ ма̄м̇
йатга̄ джн̃а̄сйасі тач чгр̣н̣у
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; майі — Мені; а̄сакта-мана̄х̣—прив’язаний до чогось розум; па̄ртга—син Пр̣тги; йоґам—самореалізацію; йун̃джан—практикуючи; мат-а̄ш́райах̣— усвідомлюючи Мене (в свідомості Кр̣шн̣и); асам̇ш́айам—без сумніву; самаґрам—повністю; мам—Мене; йатга̄—як; джн̃а̄сйасі—ти можеш знати; тат—це; ш́р̣н̣у—постарайся почути.

Верховний Бог-Особа сказав: Тепер слухай, о сину Пр̣тги, як, практикуючи йоґу, з розумом, зверненим до Мене, цілковито усвідомлюючи Мене, ти, вільний від сумнівів, зможеш пізнати Мене.

джн̃а̄нам̇ те ’хам̇ са-віджн̃а̄нам
ідам̇ вакшйа̄мй аш́ешатах̣
йадж джн̃а̄тва̄ неха бгӯйо ’нйадж
джн̃а̄тавйам аваш́ішйате
Послівний переклад
джн̃а̄на—знання, яке сприймають чуттями; те—тобі; ахам—Я; са—з; віджн̃а̄нам — боговдохновенне знання; ідам — це; вакшйа̄мі—поясню; аш́ешатах̣—цілком; йат—котре; джн̃а̄тва̄—знаючи; на—не; іха—у цьому світі; бгӯйах̣—далі; анйат—нічого більше; джн̃а̄тавйам—пізнаваного; аваш́ішйате—залишається.

Я сповіщу тобі в усій повноті це знання, як феноменальне, так і надприродне, божественне. Пізнавши його, ти не знайдеш більше нічого непізнаного.

манушйа̄н̣а̄м̇ сахасрешу
каш́чід йататі сіддгайе
йатата̄м апі сіддга̄на̄м̇
каш́чін ма̄м̇ ветті таттватах̣
Послівний переклад
манушйа̄н̣а̄м—людей; сахасрешу—з багатьох тисяч; каш́чід—хто- небудь; йататі—прагне; сіддгайе—для досконалості; йатата̄м̇— тих, хто так прагне; апі—насправді; сіддга̄на̄м—тих, хто досяг досконалості; каш́чіт—хтось; ма̄м—Мене; ветті—знає; таттватах̣—на ділі.

Із багатьох тисяч людей можливо лише один прагне досконалості, а з тих, що досягли досконалості, навряд чи хоч один насправді пізнав Мене.

бгӯмір а̄по ’нало ва̄йух̣
кгам̇ мано буддгір ева ча
ахан̇ка̄ра ітı̄йа̄м̇ ме
бгінна̄ пракр̣тір ашт̣адга̄
Послівний переклад
бгӯміх̣ — земля; а̄пах̣ — вода; аналах̣ — вогонь; ва̄йух̣ — повітря; кгам — ефір; манах̣ — розум; буддгіх̣ — інтелект; ева — неодмінно; ча—і; ахан̇ка̄рах̣—оманне его; іті—таким чином; ійам—ця; ме— Моя; бгінна̄—відокремлена; пракр̣тіх̣—енерґія; ашт̣адга̄—загалом вісім.

Земля, вода, вогонь, повітря, ефір, розум, інтелект й оманне его — усі ці вісім елементів разом складають Мої відокремлені матеріальні енерґії.

апарейам ітас тв анйа̄м̇
пракр̣тім̇ віддгі ме пара̄м
джı̄ва-бгӯта̄м̇ маха̄-ба̄хо
йайедам̇ дга̄рйате джаґат
Послівний переклад
апара̄—нижча; ійам—ця; ітах̣—крім цієї; ту—але; анйа̄м—інша; пракр̣тім—енерґія; віддгі—лише спробуй зрозуміти; ме—Мою; пара̄м—вищу; джı̄ва-бгӯта̄м—що містить у собі живих істот; маха̄- ба̄хо—о міцнорукий; йайа̄—якою; ідам—цей; дга̄рйате—використовують або розробляють; джаґат—матеріальний світ.

Окрім цих енерґій, о міцнорукий Арджуно, існує Моя інша, вища енерґія, до якої належать живі істоти, що використовують можливості, які надає їм нижча енерґія, матеріальна природа, і експлуатують її.

етад-йонı̄ні бгӯта̄ні
сарва̄н̣ı̄тй упадга̄райа
ахам̇ кр̣тснасйа джаґатах̣
прабгавах̣ пралайас татга̄
Послівний переклад
етат—ці дві природи; йонı̄ні—чиє джерело народження; бгӯта̄ні—усе створене; сарва̄н̣і—всі; іті—таким чином; упадга̄райа— знай; ахам—Я; кр̣тснасйа—всеохоплююче; джаґатах̣—світу; прабгавах̣—джерело проявлення; пралайах̣—знищення; татга̄—так само, як.

Усі створені істоти беруть свій початок із цих двох природ. Знай напевно, що Я — початок і кінець усього матеріального і всього духовного в цьому світі.

маттах̣ паратарам̇ на̄нйат
кін̃чід асті дганан̃джайа
майі сарвам ідам̇ протам̇
сӯтре ман̣і-ґан̣а̄ іва
Послівний переклад
маттах̣—наді Мною; пара-тарам—вищий; на—не; анйат кін̃чіт—щось іще; асті—є; дганан̃джайа—о завойовнику багатств; майі—в Мені; сарвам—усе суще; ідам—що бачимо; протам—нанизаний; сӯтре—на нитку; ман̣і-ґан̣а̄х̣—перлини; іва—подібно до.

О завойовнику багатств, нема істини вищої од Мене. Все тримається на Мені, як ті перли, що нанизані на нитку.

расо ’хам апсу каунтейа
прабга̄смі ш́аш́і-сӯрйайох̣
пран̣авах̣ сарва-ведешу
ш́абдах̣ кге паурушам̇ нр̣шу
Послівний переклад
расах̣—смак; ахам—Я; апсу—у воді; каунтейа—син Кунтı̄; прабга̄—світло; асмі—Я є; ш́аш́і-сӯрйайох̣—місяця й сонця; пран̣авах̣—три літери «А-У-М»; сарва—у всіх; ведешу—Ведах; ш́абдах̣— звукова вібрація; кге—в ефірі; паурушам—здібність; нр̣шу—в людині.

О сину Кунтı̄, Я — смак води, світло сонця й місяця і склад «ом̇» в ведичних мантрах. Я — звук в ефірі й талант в людині.

пун̣йо ґандгах̣ пр̣тгівйа̄м̇ ча
теджаш́ ча̄смі вібга̄васау
джı̄ванам̇ сарва-бгӯтешу
тапаш́ ча̄смі тапасвішу
Послівний переклад
пун̣йах̣ — первинний; ґандгах̣ — запах; пр̣тгівйа̄м — землі; ча — також; теджах̣—жар; ча—також; асмі—Я є; вібга̄васау—у вогні; джı̄ванам—життя; сарва—у всіх; бгӯтешу—живих істотах; тапах̣—покута; ча—також; асмі—Я є; тапасвішу—тих, хто накладає на себе покути.

Я — первісний аромат землі, і Я — жар вогню. Я — життя всього живого, і Я — покута всіх аскетів.

бı̄джам̇ ма̄м̇ сарва-бгӯта̄на̄м̇
віддгі па̄ртга сана̄танам
буддгір буддгімата̄м асмі
теджас теджасвіна̄м ахам
Послівний переклад
бı̄джам—сім’я; ма̄м—Мене; сарва-бгӯта̄на̄м—усіх живих істот; віддгі—спробуй зрозуміти; па̄ртга—син Пр̣тги; сана̄танам—первинне, вічне; буддгіх̣—інтелект; буддгі-мата̄м—мудрих; асмі—Я є; теджах̣—доблесть; теджасвіна̄м—могутніх; ахам—Я є.

О сину Пр̣тги, знай, Я — первинне сім’я всього живого, інтелект мудрих й завзяття могутніх людей.

балам̇ балавата̄м̇ ча̄хам̇
ка̄ма-ра̄ґа-віварджітам
дгарма̄віруддго бгӯтешу
ка̄мо ’смі бгаратаршабга
Послівний переклад
балам—сила; бала-вата̄м—сильного; ча—і; ахам—Я є; ка̄ма— пристрасті; ра̄ґа—і прихильності; віварджітам—вільного від; дгарма-авіруддгах̣—що не суперечить релігійним засадам; бгӯтешу—у всіх істотах; ка̄мах̣—статеве життя; асмі—Я є; бгарата-р̣шабга— повелитель Бгарат.

Я — сила сильних, вільних від пристрасті й бажання. Я — статеве життя, що не суперечить релігійним засадам, о повелителю Бга̄рат (Арджуна).

йе чаіва са̄ттвіка̄ бга̄ва̄
ра̄джаса̄с та̄маса̄ш́ ча йе
матта еветі та̄н віддгі
на тв ахам̇ тешу те майі
Послівний переклад
йе—усі ті; ча—і; ева — неодмінно; са̄ттвіка̄х̣—у благості; бга̄ва̄х̣—стани існування; ра̄джаса̄х̣—у ґун̣і пристрасті; та̄маса̄х̣—у ґун̣і невігластва; ча—також; йе—все, що; маттах̣—з Мене; ева— неодмінно; іті—так; віддгі—спробуй пізнати; на—не; ту—але; ахам—Я; тешу—в них; те—вони; майі—в Мені.

Знай, що всі стани буття: благочестя, пристрасті чи невігластва — це вияви Моєї енерґії. В певному розумінні Я є все суще, однак Я — незалежний. Я непідвладний ґун̣ам матеріальної природи, навпаки, вони перебувають в Мені.

трібгір ґун̣а-майаір бга̄ваір
ебгіх̣ сарвам ідам̇ джаґат
мохітам̇ на̄бгіджа̄на̄ті
ма̄м ебгйах̣ парам авйайам
Послівний переклад
трібгіх̣—трьома; ґун̣а-майаіх̣—складеними з ґун̣; бга̄ваіх̣—станами існування; ебгіх̣—усіма цими; сарвам—усе; ідам—це; джаґат — творіння; мохітам — обмануте; на абгіджа̄на̄ті — не знає; ма̄м— Мене; ебгйах̣—над ними; парам—Всевишнього; авйайам—невичерпного.

Весь світ, який введено в оману трьома ґун̣ами (благочестям, пристрастю та невіглаством), не знає Мене, що перебуває над цими ґун̣ами й невичерпного.

даівı̄ хй еша̄ ґун̣а-майı̄
мама ма̄йа̄ дуратйайа̄
ма̄м ева йе прападйанте
ма̄йа̄м ета̄м̇ таранті те
Послівний переклад
даівı̄ — трансцендентна; хі — неодмінно; еша̄ — ця; ґун̣а-майı̄ — що складається з трьох ґун̣ матеріальної природи; мама—Моя; ма̄йа̄ — енерґія; дуратйайа̄ — та, яку дуже важко перевершити; ма̄м—Мені; ева—неодмінно; йе—ті, хто; прападйанте—віддаються; ма̄йа̄м ета̄м—цю ілюзорну енерґію; таранті—долають; те—вони.

Цю Мою божественну енерґію, що складається з трьох ґун̣ матеріальної природи, дуже важко подолати. Але той, хто вручив себе Мені, може легко вийти з-під її впливу.

на ма̄м̇ душкр̣тіно мӯд̣га̄х̣
прападйанте нара̄дгама̄х̣
ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на
а̄сурам̇ бга̄вам а̄ш́ріта̄х̣
Послівний переклад
на—не; ма̄м—Мені; душкр̣тінах̣—лиходії; мӯд̣га̄х̣—нерозсудлива людина; прападйанте—віддаються; нара-адгама̄х̣—нижчі з-поміж людей; ма̄йайа̄—ілюзорною енерґією; апахр̣та—вкрадений; джн̃а̄на̄х̣ — чиє знання; а̄сурам — демонічну; бга̄вам — природу; а̄ш́ріта̄х̣—приймаючи.

Лиходії, що занурені в цілковите невігластво, останні з-поміж людей, ті, чиє знання викрала ілюзія, і ті, кому властива безбожна природа демонів, не вручають себе Мені.

чатур-відга̄ бгаджанте ма̄м̇
джана̄х̣ сукр̣тіно ’рджуна
а̄рто джіджн̃а̄сур артга̄ртгı̄
джн̃а̄нı̄ ча бгаратаршабга
Послівний переклад
чатур-відга̄х̣ — чотири типи; бгаджанте — виявляють служіння; ма̄м—Мені; джана̄х̣—особи; су-кр̣тінах̣—той, хто благочестивий; арджуна—о Арджуно; а̄ртах̣—той, хто бідує; джіджн̃а̄сух̣—допитливий; артга-артгı̄—той, хто прагне матеріальних здобутків; джн̃а̄нı̄—той, хто знає речі такими, якими вони є насправді; ча— також; бгарата-р̣шабга—о найвидатніший з-поміж нащадків Бгарати.

О кращий з Бга̄рат, чотири типи побожних людей приходять до відданого служіння Мені: стражденні, шукачі багатства, допитливі, а також ті, що прагнуть пізнати Абсолют.

теша̄м̇ джн̃а̄нı̄ нітйа-йукта
ека-бгактір віш́ішйате
прійо хі джн̃а̄ніно ’тйартгам
ахам̇ са ча мама прійах̣
Послівний переклад
теша̄м—з них; джн̃а̄нı̄—той, хто сповнений знання; нітйа-йуктах̣—постійно зайнятий; ека—лише; бгактіх̣—віддане служіння; віш́ішйате—особливо; прійах̣—дорогий; хі—неодмінно; джн̃а̄нінах̣—людині, яка перебуває в знанні; атйартгам—дуже; ахам—Я; сах̣—він; ча—також; мама—Мені; прійах̣—дорогий.

З-поміж них мудрець, який віднайшов справжнє знання і завжди зайнятий чистим відданим служінням — найкращий, бо Я дуже дорогий йому, і він — любий Мені.

уда̄ра̄х̣ сарва еваіте
джн̃а̄нı̄ тв а̄тмаіва ме матам
а̄стгітах̣ са хі йукта̄тма̄
ма̄м ева̄нуттама̄м̇ ґатім
Послівний переклад
уда̄ра̄х̣—великодушні; сарве—усі; ева—неодмінно; ете—ці; джн̃а̄нı̄—той, хто перебуває в знанні; ту—але; а̄тма̄ ева—так само, як Я; ме—Моя; матам—думка; а̄стгітах̣—розташований; сах̣—він; хі—неодмінно; йукта-а̄тма̄—що віддано служить; ма̄м—до Мене; ева—неодмінно; ануттама̄м—найвищої; ґатім—призначення.

Усі такі віддані, безумовно, є благородними душами, але того, хто володіє знанням про Мене, Я вважаю подібним до Мене Самого. З любов’ю виконуючи трансцендентне служіння Мені, він напевне досягне Мене — вище, абсолютне призначення.

бахӯна̄м̇ джанмана̄м анте
джн̃а̄нава̄н ма̄м̇ прападйате
ва̄судевах̣ сарвам іті
са маха̄тма̄ су-дурлабгах̣
Послівний переклад
бахӯна̄м—багатьох; джанмана̄м—повторюваних народжень і смертей; анте — після; джн̃а̄на-ва̄н — наділений цілковитим знанням; ма̄м—Мені; прападйате—віддається; ва̄судевах̣—Бог-Особа, Кр̣шн̣а; сарвам—усе; іті—таким чином; сах̣—цей; маха̄-а̄тма̄—велика душа; су-дурлабгах̣—не часто зустрінеш.

Після багатьох народжень та смертей той, хто осяг усю глибину справжнього знання, віддається Мені, пізнавши Мене як причину всіх причин й усього сущого. Дуже рідкісною є така велика душа.

ка̄маіс таіс таір хр̣та-джн̃а̄на̄х̣
прападйанте ’нйа-девата̄х̣
там̇ там̇ нійамам а̄стга̄йа
пракр̣тйа̄ нійата̄х̣ свайа̄
Послівний переклад
ка̄маіх̣—бажаннями; таіх̣ таіх̣—різноманітними; хр̣та—позбавлені; джн̃а̄на̄х̣—знання; прападйанте—віддаються; анйа—іншим; девата̄х̣—напівбоги; там там—відповідних; нійамам—правил; а̄стга̄йа—дотримуючись; пракр̣тйа̄—природою; нійата̄х̣—що перебувають під контролем; свайа̄—своєю власною.

Ті, чий розум захоплено матеріальними бажаннями, віддаються напівбогам і дотримуються певних правил та приписів поклоніння, згідно власної природи.

йо йо йа̄м̇ йа̄м̇ танум̇ бгактах̣
ш́раддгайа̄рчітум іччгаті
тасйа тасйа̄чала̄м̇ ш́раддга̄м̇
та̄м ева відадга̄мй ахам
Послівний переклад
йах̣ йах̣—будь-хто; йа̄м йа̄м—якій завгодно; танум—формі напівбога; бгактах̣—відданий; ш́раддгайа̄—з вірою; арчітум—поклонятися; іччгаті—бажає; тасйа тасйа—йому; ачала̄м—міцна; ш́раддга̄м—віра; та̄м—що; ева—напевне; відадга̄мі—даю; ахам—Я.

Я перебуваю в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Якщо хтось забажає вшановувати певного напівбога, Я зміцнюю його віру так, щоб він міг присвятити себе цьому божеству.

са тайа̄ ш́раддгайа̄ йуктас
тасйа̄ра̄дганам ı̄хате
лабгате ча татах̣ ка̄ма̄н
майаіва віхіта̄н хі та̄н
Послівний переклад
сах̣—він; тайа̄—тим; ш́раддгайа̄—натхненням; йуктах̣—наділений; тасйа—цього напівбога; а̄ра̄дганам—поклоніння; ı̄хате—він прагне; лабгате—одержує; ча—і; татах̣—від того; ка̄ма̄н—бажане; майа̄—Мною; ева—одним; віхіта̄н—влаштовані; хі—обов’язково; та̄н—ті.

Наділений такою вірою, він намагається поклонятись певному напівбогові і знаходить бажане. Але, насправді, всі такі блага дарую Я один.

антават ту пгалам̇ теша̄м̇
тад бгаватй алпа-медгаса̄м
дева̄н дева-йаджо йа̄нті
мад-бгакта̄ йа̄нті ма̄м апі
Послівний переклад
анта-ват—тлінний; ту—але; пгалам—плід; теша̄м—їх; тат— те; бгаваті—стає; алпа-медгаса̄м—тих, що мають нерозвинутий інтелект; дева̄н—до напівбогів; дева-йаджах̣—ті, хто поклоняються напівбогам; йа̄нті—йдуть; мат—Мої; бгакта̄х̣—віддані; йа̄нті— йдуть; ма̄м—до Мене; апі—також.

Люди, що вбогі на розум, поклоняються напівбогам і плоди, які вони отримують, незначні та скороминущі. Ті, хто поклоняється напівбогам, потрапляють на планети напівбогів, але Мої віддані слуги врешті-решт досягають Моєї верховної планети.

авйактам̇ вйактім а̄паннам̇
манйанте ма̄м абуддгайах̣
парам̇ бга̄вам аджа̄нанто
мама̄вйайам ануттамам
Послівний переклад
авйактам—невиявленого; вйактім—особистості; а̄паннам—того, хто досяг; манйанте—думають; ма̄м—Мене; абуддгайах̣—менш інтеліґентні люди; парам—вищого; бга̄вам—буття; аджа̄нантах̣— не знаючи; мама—Мого; авйайам—нетлінного; ануттамам—самого прекрасного.

Нетямущі люди, які по суті не знають Мене, думають, що Я, Верховний Бог-Особа, Кр̣шн̣а, спочатку був безособистісним, а потім прийняв цю особистісну форму. Внаслідок убогості своїх знань, вони не відають про Мою вищу, нетлінну природу.

на̄хам̇ прака̄ш́ах̣ сарвасйа
йоґа-ма̄йа̄-сама̄вр̣тах̣
мӯд̣го ’йам̇ на̄бгіджа̄на̄ті
локо ма̄м аджам авйайам
Послівний переклад
на—не; ахам—Я; прака̄ш́ах̣—виявлений; сарвасйа—для кожного; йоґа-ма̄йа̄—внутрішньою потенцією; сама̄вр̣тах̣—покритий; мӯд̣гах̣—дурний; айам—цей; на—не; абгіджа̄на̄ті—можуть зрозуміти; локах̣—такі особи; ма̄м—Мене; аджам—ненародженого; авйайам—невичерпного.

Я ніколи не виявляю Себе перед неуками та нерозсудливими. Від них Мене приховує Моя внутрішня енерґія, і тому вони не знають, що Я — ненароджений й невичерпний.

веда̄хам̇ саматı̄та̄ні
вартама̄на̄ні ча̄рджуна
бгавішйа̄н̣і ча бгӯта̄ні
ма̄м̇ ту веда на каш́чана
Послівний переклад
веда—знаю; ахам—Я; саматı̄та̄ні—усе минуле; вартама̄на̄ні—теперішнє; ча —також; арджуна—Арджуна; бгавішйа̄н̣і—майбутнє; ча—також; бгӯта̄ні—усі живі істоти; ма̄м—Мене; ту—але; веда—знає; на—не; каш́чана—кожний.

О Арджуно, як Верховний Бог-Особа, Я знаю все, що відбувалось у минулому, все, що відбувається тепер, і все, що гряде. Я також знаю всіх живих істот, — Мене ж не знає ніхто.

іччга̄-двеша-самуттгена
двандва-мохена бга̄рата
сарва-бгӯта̄ні саммохам̇
сарґе йа̄нті парантапа
Послівний переклад
іччга̄—бажання; двеша—і ненависть; самуттгена—постають із; двандва—двоїстості; мохена—ілюзією; бга̄рата—нащадок Бгарати; сарва—усі; бгӯта̄ні—живі істоти; саммохам—в омані; сарґе— народжуючись; йа̄нті—ідуть; парантапа—підкорювач ворогів.

О звитяжний нащадку Бгарат, усі живі істоти народжуються в ілюзії, бо введені в оману двоїстістю, що постає з бажання й відрази.

йеша̄м̇ тв анта-ґатам̇ па̄пам̇
джана̄на̄м̇ пун̣йа-карман̣а̄м
те двандва-моха-нірмукта̄
бгаджанте ма̄м̇ др̣д̣га-врата̄х̣
Послівний переклад
йеша̄м—чиї; ту—але; анта-ґатам—повністю викорчувані; па̄пам—гріх; джана̄на̄м—осіб; пун̣йа—благочестива; карман̣а̄м—чия попередня діяльність; те—вони; двандва—двоїстості; моха—омана; нірмукта̄х̣—вільні від; бгаджанте—віддано служать; ма̄м— Мені; др̣дга-врата̄х̣—рішуче.

Особистості, які благочестиво діяли в попередніх життях і в цьому житті, і які викорінили всі свої гріховні вчинки та їхні наслідки, звільнюються від двоїстості ілюзії й рішуче служать Мені.

джара̄-маран̣а-мокша̄йа
ма̄м а̄ш́рітйа йатанті йе
те брахма тад відух̣ кр̣тснам
адгйа̄тмам̇ карма ча̄кгілам
Послівний переклад
джара̄—від старості; маран̣а—і смерті; мокша̄йа—з метою звільнення; ма̄м—в Мені; а̄ш́рітйа—знаходячи захист; йатанті—прагнуть; йе—усі ті; те—такі особи; брахма—Брахман; тат—істинно те; відух̣—вони знають; кр̣тснам—все; адгйа̄тмам—трансцендентне; карма—діяльність; ча—також; акгілам—цілковито.

Розумні люди, які прагнуть звільнитися від старості та смерті, знаходять притулок у Мене у відданому служінні Мені. Вони вже є Брахман, бо знають усе, що стосується трансцендентної діяльності.

са̄дгібгӯта̄дгідаівам̇ ма̄м̇
са̄дгійаджн̃ам̇ ча йе відух̣
прайа̄н̣а-ка̄ле ’пі ча ма̄м̇
те відур йукта-четасах̣
Послівний переклад
са-адгібгӯта — принципи керування матеріальним проявленням; адгідаівам—того, хто керує всіма напівбогами; ма̄м—Мене; са-адгійаджн̃ам—того, хто керує всіма жертвопринесеннями; ча—і; йе— ті, хто; відух̣—знають; прайа̄н̣а—смерті; ка̄ле—під час; апі—навіть; ча—і; ма̄м—Мене; те—вони; відух̣—знають; йукта-четасах̣—їхні думки скеровані на Мене.

Ті, хто повністю усвідомлюють Мене і знають, що Я, Верховний Господь, є провідний принцип матеріального проявлення, напівбогів та всіх способів жертвопринесення, — можуть зрозуміти й пізнати Мене, Верховного Бога-Особу, навіть в момент смерті.

арджуна ува̄ча
кім̇ тад брахма кім адгйа̄тмам̇
кім̇ карма пурушоттама
адгібгӯтам̇ ча кім̇ проктам
адгідаівам̇ кім учйате
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; кім—що; тат—те; брахма— Брахман; кім—що; адгйа̄тмам—«я»; кім—що; карма—кармічна діяльність; пуруша-уттама—Верховна Особа; адгі-бгӯтам—матеріальне проявлення; ча—і; кім—що; проктам—називають; адгідаівам—напівбоги; кім—що; учйате—називають.

Арджуна спитав: О мій Господи, о Вища Особо, що таке Брахман? Що таке «я»? Що таке кармічна діяльність? Що становить собою матеріальне проявлення? Хто такі напівбоги? Будь ласка, поясни мені все це.

адгійаджн̃ах̣ катгам̇ ко ’тра
дехе ’смін мадгусӯдана
прайа̄н̣а-ка̄ле ча катгам̇
джн̃ейо ’сі нійата̄тмабгіх̣
Послівний переклад
адгійаджн̃ах̣—Господь жертвопринесень; катгам—як; ках̣—хто; атра—тут; дехе—у тілі; асмін—у цьому; мадгусӯдана—о Мадгусудано; прайа̄н̣а-ка̄ле—в момент смерті; ча—і; катгам—як; джн̃ейах̣ асі—Тебе можна пізнати; нійата-а̄тмабгіх̣—той, хто володіє собою.

Хто є Владикою жертвопринесень, і яким чином Він живе в тілі, о Мадгусӯдано? І як можуть ті, що вдаються до відданого служіння, пам’ятати Тебе під час смерті?

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
акшарам̇ брахма парамам̇
свабга̄во ’дгйа̄тмам учйате
бгӯта-бга̄водбгава-каро
вісарґах̣ карма-сам̇джн̃ітах̣
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; акшарам—незруйновний; брахма—Брахман; парамам—трансцендентний; свабга̄вах̣—вічна природа; адгйа̄тмам—«я»; учйате—називають; бгӯта-бга̄ва-удбгава-карах̣—виробляє матеріальні тіла живих істот; вісарґах̣—творіння; карма—кармічна діяльність; сам̇джн̃ітах̣—називають.

Верховний Господь сказав: Непідвладну знищенню, трансцендентну живу істоту називають Брахманом, а її вічна природа носить назву адгйа̄тми, «я». Дії, що стосуються розвитку матеріальних тіл, називають кармою, або діяльністю заради плодів.

адгібгӯтам̇ кшаро бга̄вах̣
пурушаш́ ча̄дгідаіватам
адгійаджн̃о ’хам ева̄тра
дехе деха-бгр̣та̄м̇ вара
Послівний переклад
адгібгӯтам—фізичне проявлення; кшарах̣—той, що постійно змінюється; бга̄вах̣—природа; пурушах̣—всесвітня форма, яка включає в себе таких напівбогів, як напівбоги Сонця й Місяця; ча— і; адгідаіватам — називають адгідаіва; адгійаджн̃ах̣ — Наддуша; ахам—Я (Кр̣шн̣а); ева—неодмінно; атра—у цьому; дехе—у тілі; деха-бгр̣та̄м—втіленого; вара—о кращий.

О кращий із втілених істот, фізичну природу, що постійно змінюється, називають адгібгӯтою (матеріальним проявленням). Всесвітня форма Господа, яка включає в себе всіх напівбогів, таких, як напівбоги Сонця й Місяця, носить назву адгідаіви. А Мене, Верховного Господа, що представлений як Наддуша в серці кожної втіленої істоти, називають адгійаджн̃ею (Володарем жертвопринесень).

анта-ка̄ле ча ма̄м ева
смаран муктва̄ калеварам
йах̣ прайа̄ті са мад-бга̄вам̇
йа̄ті на̄стй атра сам̇ш́айах̣
Послівний переклад
анта-ка̄ле—наприкінці життя; ча—також; ма̄м—Мене; ева—неодмінно; смаран—пам’ятаючи; муктва̄—залишаючи; калеварам— тіло; йах̣—той, хто; прайа̄ті—йде; сах̣—він; мат-бга̄вам—Моєї природи; йа̄ті—досягає; на—не; асті—є; атра—тут; сам̇ш́айах̣— сумнів.

І кожен, хто наприкінці життя покидає тіло, пам’ятаючи лише про Мене одного, одразу ж досягає Моєї природи. Це безсумнівно.

йам̇ йам̇ ва̄пі смаран бга̄вам
тйаджатй анте калеварам
там̇ там еваіті каунтейа
сада̄ тад-бга̄ва-бга̄вітах̣
Послівний переклад
йам йам—що б не; ва̄ апі—взагалі; смаран—пам’ятаючи; бга̄вам— природу; тйаджаті—покидаючи; анте—наприкінці; калеварам— тіло; там там—подібний; ева—неодмінно; еті—одержує; каунтейа—син Кунтı̄; сада̄—завжди; тат—те; бга̄ва—стан буття; бга̄вітах̣—пам’ятаючи.

Про який би стан буття не пам’ятала людина, покидаючи своє тіло, о сину Кунтı̄, того стану вона неодмінно й досягає.

тасма̄т сарвешу ка̄лешу
ма̄м анусмара йудгйа ча
майй арпіта-мано-буддгір
ма̄м еваішйасй асам̇ш́айах̣
Послівний переклад
тасма̄т—тому; сарвешу—у всі; ка̄лешу—у часи; ма̄м—Мене; анусмара — продовжуй пам’ятати; йудгйа — бийся; ча — також; майі—Мені; арпіта—упокоривши; манах̣—розум; буддгіх̣—інтелект; ма̄м—Мене; ева—неодмінно; ешйасі—ти досягнеш; асам̇ш́айах̣— без сумніву.

Тому, Арджуно, ти повинен завжди думати про Мене в образі Кр̣шн̣и й водночас виконувати визначений тобі обов’язок — воювати. Присвятивши Мені всі свої дії і зосередивши на Мені свій розум та інтелект, ти, безперечно, досягнеш Мене.

абгйа̄са-йоґа-йуктена
четаса̄ на̄нйа-ґа̄міна̄
парамам̇ пурушам̇ дівйам̇
йа̄ті па̄ртга̄нучінтайан
Послівний переклад
абгйа̄са-йоґа—практикою; йуктена—заглиблений у медитацію; четаса̄ — розумом та інтелектом; на анйа-ґа̄міна̄ — не відхиляючись; парамам — Всевишнього; пурушам — Бога-Особи; дівйам — трансцендентного; йа̄ті—досягає; па̄ртга—син Пр̣тги; анучінтайан— постійно думаючи про.

Той, хто медитує на Мене як на Верховного Бога-Особу, завжди пам’ятаючи про Мене, і не відхиляється од цього шляху, той, о Па̄ртго, неодмінно досягне Мене.

кавім̇ пура̄н̣ам ануш́а̄сіта̄рам
ан̣ор ан̣ı̄йа̄м̇сам анусмаред йах̣
сарвасйа дга̄та̄рам ачінтйа-рӯпам
а̄дітйа-варн̣ам̇ тамасах̣ параста̄т
Послівний переклад
кавім—того, хто знає все; пура̄н̣ам—найстарішого; ануш́а̄сіта̄рам—того, хто контролює все; ан̣ох̣—ніж атом; ан̣ı̄йа̄м̇сам—меншого; анусмарет—завжди пам’ятає; йах̣—той, хто; сарвасйа—про все; дга̄та̄рам—того, хто підтримує; ачінтйа—незбагненне; рӯпам—чия форма; а̄дітйа-варн̣ам—світлосяйного, немов сонце; тамасах̣—до темряви; параста̄т—трансцендентного.

Треба думати про Верховного Бога-Особу як про всевідаючого, найдревнішого, хто править усім, хто менший від найменшого, хто підтримує все суще й перебуває поза будь-якими матеріальними уявленнями, хто незбагненний і завжди є Особою. Світлосяйний, мов сонце, Він трансцендентний і перебуває поза матеріальною природою.

прайа̄н̣а-кале манаса̄чалена
бгактйа̄ йукто йоґа-балена чаіва
бгрувор мадгйе пра̄н̣ам а̄веш́йа самйак
са там̇ парам̇ пурушам упаіті дівйам
Послівний переклад
прайа̄н̣а-ка̄ле—в момент смерті; манаса̄—розумом; ачалена—без відхилень; бгактйа̄—з цілковитою відданістю; йуктах̣—зайнятий; йоґа-балена—силою містичної йоґи; ча—також; ева—неодмінно; бгрувох̣—двох брів; мадгйе—між; пра̄н̣ам—повітря життя; а̄веш́йа—встановлюючи; самйак—повністю; сах̣—він; там—того; парам—трансцендентного; пурушам—Бога-Особи; упаіті—досягає; дівйам—в духовнім царстві.

Той, хто в момент смерті концентрує своє життєве повітря в міжбрів’ї і, силою йоґи зосереджуючи розум, із цілковитою відданістю спрямовує свої думки до Верховного Господа, — той неодмінно осягне Верховного Бога-Особу.

йад акшарам̇ веда-відо ваданті
віш́анті йад йатайо віта-ра̄ґа̄х̣
йад іччганто брахмачарйам̇ чаранті
тат те падам̇ сан̇ґрахен̣а правакшйе
Послівний переклад
йат—той, що; акшарам—склад ом̇; веда-відах̣—особистості, що обізнані з Ведами; ваданті — промовляють; віш́анті — входять; йат—в якого; йатайах̣—великі мудреці; вı̄та-ра̄ґа̄х̣—що живуть у відреченні; йат—той, хто; іччгантах̣—бажаючи; брахмачарйам— целібат; чаранті—практикує; тат—те; те—тобі; падам—становище; сан̇ґрахен̣а—стисло; правакшйе—Я поясню.

Люди, які добре знають Веди і вимовляють склад «ом̇ка̄ра», великі мудреці, що провадять життя у відреченні, входять в Брахман. Бажаючи такої досконалості, людина дотримується целібату. Зараз Я окреслю тобі той шлях, яким ти зможеш прийти до спасіння.

сарва-два̄ра̄н̣і сам̇йамйа
мано хр̣ді нірудгйа ча
мӯрдгнй а̄дга̄йа̄тманах̣ пра̄н̣ам
а̄стгіто йоґа-дга̄ран̣а̄м
Послівний переклад
сарва-два̄ра̄н̣і—усі ворота тіла; сам̇йамйа—контролюючи; манах̣— розум; хр̣ді—в серці; нірудгйа—зачинивши; ча—також; мӯрдгні— на голові; а̄дга̄йа—утримуючи; а̄тманах̣—душі; пра̄н̣ам—життєве повітря; а̄стгітах̣—розташований; йоґа-дга̄ран̣а̄м—у стані йоґи.

Йоґа означає відречення від будь-якої чуттєвої діяльності. Зачинивши двері всіх чуттів, зосередивши розум на серці і життєве повітря — на маківці голови, людина стверджується в йозі.

ом̇ ітй ека̄кшарам̇ брахма
вйа̄харан ма̄м анусмаран
йах̣ прайа̄ті тйаджан дехам̇
са йа̄ті парама̄м̇ ґатім
Послівний переклад
ом̇—сполучення букв ом̇ (ом̇ка̄ра); іті—таким чином; ека-акшарам—один цей склад; брахма—абсолютний; вйа̄харан—вібруючи; ма̄м—Мене (Кр̣шн̣у); анусмаран—пам’ятаючи; йах̣—кожен, хто; прайа̄ті—залишає; тйаджан—покидаючи; дехам—тіло; сах̣—він; йа̄ті—досягає; парама̄м—вищого; ґатім—призначення.

Якщо, оволодівши такою практикою йоґи і промовляючи священний склад «ом̇», вище поєднання звуків, індивід думає про Верховного Бога-Особу і з такими думками покидає своє тіло, він неодмінно досягне духовних планет.

ананйа-чета̄х̣ сататам̇
йо ма̄м̇ смараті нітйаш́ах̣
тасйа̄хам̇ сулабгах̣ па̄ртга
нітйа-йуктасйа йоґінах̣
Послівний переклад
ананйа-чета̄х̣ — не відхиляючись розумом; сататам — завжди; йах̣—кожен, хто; ма̄м—Мене (Кр̣шн̣у); смараті— пам’ятає; нітйаш́ах̣—реґулярно; тасйа—для нього; ахам—Я є; су-лабгах̣—той, кого дуже легко досягти; па̄ртга—син Пр̣тги; нітйа—реґулярно; йуктасйа—зайнятого; йоґінах̣—для відданого.

Той, хто завжди пам’ятає про Мене, не відхиляючи свій розум, о сину Пр̣тги, може легко досягти Мене, тому що він постійно служить Мені.

ма̄м упетйа пунар джанма
дух̣кга̄лайам аш́а̄ш́ватам
на̄пнуванті маха̄тма̄нах̣
сам̇сіддгім̇ парама̄м̇ ґата̄х̣
Послівний переклад
ма̄м—Мене; упетйа—досягаючи; пунах̣—знову; джанма—народження; дух̣кга-а̄лайам—в місці злигоднів; аш́а̄ш́ватам—тимчасовому; на—ніколи; а̄пнуванті—досягає; маха̄-а̄тма̄нах̣—великі душі; сам̇сіддгім—досконалість; парама̄м—кінцеву; ґата̄х̣—досягнувши.

Досягши Мене, великі душі, віддані Мені йоґи, ніколи не повертаються назад у цей тимчасовий, сповнений страждань світ, бо вони сягнули вищої досконалості.

а̄-брахма-бгувана̄л лока̄х̣
пунар а̄вартіно ’рджуна
ма̄м упетйа ту каунтейа
пунар джанма на відйате
Послівний переклад
а̄-брахма-бгувана̄т—до планет Брахмалоки; лока̄х̣—планетні системи; пунах̣—знов; а̄вартінах̣—ті, що повертаються; арджуна—о Арджуно; ма̄м—Мене; упетйа—досягаючи; ту—але; каунтейа— син Кунтı̄; пунах̣ джанма—повторне народження; на—ніколи; відйате—відбувається.

Починаючи з найвищої планети матеріального світу й до найнижчої, всі вони є місцем злигоднів, де повторюються народження і смерть. Але той, хто досягає Моєї обителі, о сину Кунтı̄, більше не народжується в матеріальному світі.

сахасра-йуґа-парйантам
ахар йад брахман̣о відух̣
ра̄трім̇ йуґа-сахасра̄нта̄м̇
те ’хо-ра̄тра-відо джана̄х̣
Послівний переклад
сахасра — тисяча; йуґа — епохи; парйантам — той, що вміщує; ахах̣—день; йат—той, котрий; брахман̣ах̣—Брахми; відух̣—вони знають; ра̄трім — ніч; йуґа — епохи; сахасра-анта̄м — обмежений тисячею; те—ті; ахах̣-ра̄тра—день і ніч; відах̣—хто розуміє; джана̄х̣—люди.

За земним літочисленням, тисяча епох (йуґ), разом узятих, складають один день Брахми. І так само довго триває його ніч.

авйакта̄д вйактайах̣ сарва̄х̣
прабгавантй ахар-а̄ґаме
ра̄трй-а̄ґаме пралı̄йанте
татраіва̄вйакта-сам̇джн̃аке
Послівний переклад
авйакта̄т—з непроявленого; вйактайах̣—живі істоти; сарва̄х̣— усі; прабгаванті—проявляються; ахах̣-а̄ґаме—на початку дня; ра̄трі-а̄ґаме—коли настає ніч; пралı̄йанте—знищуються; татра— там; ева—неодмінно; авйакта—невиявленим; сам̇джн̃аке—у тому, що називають.

На початку дня Брахми всі живі істоти проявляються з невиявленого стану, і потім, коли настає ніч, вони знову поринають у непроявленість.

бгӯта-ґра̄мах̣ са ева̄йам̇
бгӯтва̄ бгӯтва̄ пралı̄йате
ра̄трй-а̄ґаме ’ваш́ах̣ па̄ртга
прабгаватй ахар-а̄ґаме
Послівний переклад
бгӯта-ґра̄мах̣—сукупність усіх живих істот; сах̣—той; ева—неодмінно; айам—цей; бгӯтва̄ бгӯтва̄—народжуючись повторно; пралı̄йате—знищується; ра̄трі—ночі; а̄ґаме—з приходом; аваш́ах̣— само по собі; па̄ртга — син Пр̣тги; прабгаваті — проявляється; ахах̣—вдень; а̄ґаме—з приходом.

Знову й знову настає день Брахми, і знову й знову всі живі істоти розпочинають своє існування, а коли настає ніч Брахми, вони, безпорадні, знищуються.

парас тасма̄т ту бга̄во ’нйо
’вйакто ’вйакта̄т сана̄танах̣
йах̣ са сарвешу бгӯтешу
наш́йатсу на вінаш́йаті
Послівний переклад
парах̣—трансцендентний; тасма̄т—до цього; ту—але; бга̄вах̣— природа; анйах̣—інший; авйактах̣—невиявлений; авйакта̄т—до невиявленого; сана̄танах̣—вічний; йах̣ сах̣—той, що; сарвешу— усього; бгӯтешу—проявлення; наш́йатсу—у знищенні; на—ніколи; вінаш́йаті—знищується.

Але існує інша невиявлена природа, вічна й трансцендентна щодо проявленої та непроявленої матерії. Ця природа — вища й ніколи не знищується. Коли все в цьому світі знищується, та частина залишається незмінною.

авйакто ’кшара ітй уктас
там а̄хух̣ парама̄м̇ ґатім
йам̇ пра̄пйа на нівартанте
тад дга̄ма парамам̇ мама
Послівний переклад
авйактах̣—непроявлений; акшарах̣—непогрішимий; іті—так; уктах̣—названий; там—той; а̄хух̣—відомий; парама̄м—кінцеву; ґатім—призначення; йам—який; пра̄пйа—здобуваючи; на—ніколи; нівартанте—повертається; тат—те; дга̄ма—царство; парамам— верховне; мама—Моє.

Те, що веда̄нтисти описують, як невиявлене й вільне од скверни гріха, те, що відоме як місце вищого призначення, досягнувши якого, жива істота ніколи не повертається назад — це і є Моя верховна обитель.

пурушах̣ са парах̣ па̄ртга
бгактйа̄ лабгйас тв ананйайа̄
йасйа̄нтах̣-стга̄ні бгӯта̄ні
йена сарвам ідам̇ татам
Послівний переклад
пурушах̣—Верховна Особа; сах̣—Він; парах̣—Верховний, що вищий од усіх; па̄ртга—син Пр̣тги; бгактйа̄—відданим служінням; лабгйах̣—той, якого досягають; ту—але; ананйайа̄—чистий, неухильний; йасйа—котрого; антах̣-стга̄ні—всередині; бгӯта̄ні—усе матеріальне проявлення; йена—ким; сарвам—усе; ідам—що ми можемо бачити; татам—просякнуте.

Верховного Бога-Особу, найвизначнішого з-поміж усіх, досягають шляхом чистої неподільної відданості. Хоча Він і не залишає Своєї обителі, Він — всюдисущий і все міститься в Ньому.

йатра ка̄ле тв ана̄вр̣ттім
а̄вр̣ттім̇ чаіва йоґінах̣
прайа̄та̄ йа̄нті там̇ ка̄лам̇
вакшйа̄мі бгаратаршабга
Послівний переклад
йатра—в якому; ка̄ле—час; ту—і; ана̄вр̣ттім—без повернення; а̄вр̣ттім—з поверненням; ча—також; ева—неодмінно; йоґінах̣— містики різного роду; прайа̄та̄х̣ — відходячи; йа̄нті — досягає там—той; ка̄лам—час; вакшйа̄мі—Я опишу; бгарата-р̣шабга— кращий з Бгарат.

О кращий з Бга̄рат, зараз Я опишу тобі різні моменти часу, за яких йоґи залишають цей світ, щоб повернутись або не повернутись назад.

аґнір джйотір ахах̣ ш́уклах̣
шан̣-ма̄са̄ уттара̄йан̣ам
татра прайа̄та̄ ґаччганті
брахма брахма-відо джана̄х̣
Послівний переклад
аґніх̣—вогонь; джйотіх̣—світло; ахах̣—день; ш́уклах̣—два тижні молодого місяця; шат̣-ма̄са̄х̣—шість місяців; уттара-айанам—коли Сонце проходить північною стороною; татра—там; прайа̄та̄х̣—ті, хто залишає своє тіло; ґаччганті—йдуть; брахма—до Абсолюту; брахма-відах̣—той, хто пізнав Абсолют; джана̄х̣—особи.

Ті, що знають Верховного Брахмана, досягають того Всевишнього, залишаючи цей світ у час, коли переважає вплив бога вогню, в світлі години, в сприятливий момент дня, на протязі двох тижнів місяця-молодика, а також на протязі тих шести місяців, коли Сонце рухається на північ.

дгӯмо ра̄тріс татга̄ кр̣шн̣ах̣
шан̣-ма̄са̄ дакшін̣а̄йанам
татра ча̄ндрамасам̇ джйотір
йоґı̄ пра̄пйа нівартате
Послівний переклад
дгӯмах̣—туман; ра̄тріх̣—ніч; татга̄—також; кр̣шн̣ах̣—два тижні старого місяця; шат̣-ма̄са̄х̣—шість місяців; дакшін̣а-айанам—коли Сонце проходить південною стороною; татра—там; ча̄ндрамасам—планети Місяць; джйотіх̣—світло; йоґı̄—містик; пра̄пйа— досягши; нівартате—повертається.

Містик, який покидає цей світ в туман, вночі, на протязі двох тижнів старого місяця, а також під час шести місяців, коли Сонце рухається на південь, — він досягає планети Місяць, але потім знову повертається назад.

ш́укла-кр̣шн̣е ґатı̄ хй ете
джаґатах̣ ш́а̄ш́вате мате
екайа̄ йа̄тй ана̄вр̣ттім
анйайа̄вартате пунах̣
Послівний переклад
ш́укла—світло; кр̣шн̣е—і темрява; ґатı̄—способи виходу; хі—неодмінно; ете—ці два; джаґатах̣—матеріального світу; ш́а̄ш́вате— Вед; мате—на думку; екайа̄—одним; йа̄ті—йде; ана̄вр̣ттім—до безвороття; анйайа̄—іншим; а̄вартате—повертається; пунах̣— знов.

На думку Вед, є два шляхи, які ведуть з цього світу: один при світлі, а другий у пітьмі. Той, хто відходить при світлі, більше не повертається назад, той же, хто залишає цей світ у темряві, повертається знову.

наіте ср̣тı̄ па̄ртга джа̄нан
йоґı̄ мухйаті каш́чана
тасма̄т сарвешу ка̄лешу
йоґа-йукто бгава̄рджуна
Послівний переклад
на—ніколи; ете—ці два; ср̣тı̄—різні шляхи; па̄ртга—син Пр̣тги; джа̄нан—навіть, якщо він знає; йоґı̄—відданий Господа; мухйаті— збентежиться; каш́чана—будь-хто; тасма̄т—тому; сарвешу ка̄лешу—завжди; йоґа-йуктах̣—залучений до свідомості Кр̣шни; бгава—просто стань; арджуна—о Арджуно.

Хоча віддані й знають обидва ці шляхи, о Арджуно, вони не турбуються про них. Тому завжди будь непохитно відданим Мені.

ведешу йаджн̃ешу тапах̣су чаіва
да̄нешу йат пун̣йа-пгалам̇ прадішт̣ам
атйеті тат сарвам ідам̇ відітва̄
йоґı̄ парам̇ стга̄нам упаіті ча̄дйам
Послівний переклад
ведешу—у вивченні Вед; йаджн̃ешу—в здійсненні йаджн̃и, жертвопринесення; тапах̣су—вдаючись до різного роду аскез; ча—також; ева—неодмінно; да̄нешу—даючи милостиню; йат—той, хто; пун̣йа-пгалам—наслідок благочестивої праці; прадішт̣ам—те, що випадає на долю; атйеті — перевершує; тат сарвам — усі ті; ідам— це; відітва̄—знаючи; йоґı̄—відданий; парам—верховного; стга̄нам—обителі; упаіті—досягає; ча—також; а̄дйам—одвічного.

Той, хто став на шлях відданого служіння, не втрачає плодів вивчення Вед, здійснення жертвопринесень та аскетизму, роздачі милостині або філософських занять та кармічної діяльності. Просто присвятивши себе відданому служінню, він здобуває все це і зрештою досягає верховної вічної обителі.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ідам̇ ту те ґухйатамам̇
правакшйа̄мй анасӯйаве
джн̃а̄нам̇ віджн̃а̄на-сахітам̇
йадж-джн̃а̄тва мокшйасе ’ш́убга̄т
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; ідам—це; ту— але; те—тобі; ґухйа-тамам—найпотаємніше; правакшйа̄мі—Я кажу; анасӯйаве—незаздрісному; джн̃а̄нам—знання; віджн̃а̄на—реалізоване знання; сахітам—з; йат—яке; джн̃а̄тва̄—знаючи; мокшйасе—ти звільнишся; аш́убга̄т—від злиденного матеріального існування.

Верховний Бог-Особа сказав: Мій дорогий Арджуно, ти ніколи не заздриш Мені, і тому Я відкрию тобі найпотаємніше знання, оволодівши яким, ти звільнишся від страждань матеріального існування.

ра̄джа-відйа̄ ра̄джа-ґухйам̇
павітрам ідам уттамам
пратйакша̄ваґамам̇ дгармйам̇
су-сукгам̇ картум авйайам
Послівний переклад
ра̄джа-відйа̄—цар освіти; ра̄джа-ґухйам—цар потаємного знання; павітрам—найчистіше; ідам—це; уттамам—трансцендентальне; пратйакша—безпосереднім досвідом; аваґамам—зрозуміле; дгармйам—релігійний принцип; су-сукгам—дуже щасливе; картум— те, що виконують; авйайам—вічне.

Знання це — цар усього знання, таїна з таїн. Це знання — найчистіше, і воно дозволяє безпосередньо пізнати власну сутність шляхом духовного усвідомлення, а тому є досконалістю релігії. Воно безсмертне, і осягнення його радісне.

аш́раддадга̄нах̣ пуруша̄
дгармасйа̄сйа парантапа
апра̄пйа ма̄м̇ нівартанте
мр̣тйу-сам̇са̄ра-вартмані
Послівний переклад
аш́раддадга̄на̄х̣—ті, хто не має віри; пуруша̄х̣—такі люди; дгармасйа—до релігійного процесу; асйа—цього; парантапа—вбивця ворогів; апра̄пйа—не здобуваючи; ма̄м—Мене; нівартанте—повертаються; мр̣тйу—смерті; сам̇са̄ра—в матеріальному існуванні; вартмані—на шлях.

О звитяжний, ті, хто не має віри у віддане служіння, не можуть досягти Мене. Тому вони повертаються в матеріальний світ, на шлях народжень й смерті.

майа̄ татам ідам̇ сарвам̇
джаґад авйакта-мӯртіна̄
мат-стга̄ні сарва-бгӯта̄ні
на ча̄хам̇ тешв авастгітах̣
Послівний переклад
майа̄—Мною; татам—пронизано; ідам—це; сарвам—усе; джаґат — космічне проявлення; авйакта-мӯртіна̄ — непроявленою формою; мат-стга̄ні—в Мені; сарва-бгӯта̄ні—усі живі істоти; на—не; ча—також; ахам—Я; тешу—в них; авастгітах̣—розташований.

Я, в Своїй непроявленій формі, пронизую весь усесвіт. Всі істоти перебувають в Мені, але Я — не в них.

на ча мат-стга̄ні бгӯта̄ні
паш́йа ме йоґам аіш́варам
бгӯта-бгр̣н на ча бгӯта-стго
мама̄тма̄ бгӯта-бга̄ванах̣
Послівний переклад
на—ніколи; ча—також; мат-стга̄ні—розташовані в Мені; бгӯта̄ні—усі істоти; паш́йа—тільки побач; ме—Мою; йоґам аіш́варам— незбагненну містичну силу; бгӯта-бгр̣т̣—Той, хто підтримує всі живі істоти; на—ніколи; ча—також; бгӯта-стгах̣—в космічному проявленні; мама—Моя; а̄тма̄—сутність; бгӯта-бга̄ванах̣—джерело всіх проявлень.

І все ж таки все створене не покоїться в Мені. Поглянь лише на Мою незбагненну містичну силу! Хоча Я і підтримую всі живі істоти і перебуваю скрізь, Я не є частиною космічного проявлення, тому що Я Сам — джерело творіння.

йатга̄ка̄ш́а-стгіто нітйам̇
ва̄йух̣ сарватра-ґо маха̄н
татга̄ сарва̄н̣і бгӯта̄ні
мат-стга̄нı̄тй упадга̄райа
Послівний переклад
йатга̄—зовсім як; а̄ка̄ш́а-стгітах̣—розташований у небі; нітйам—завжди; ва̄йух̣—вітер; сарватра-ґах̣—що дме повсюди; маха̄н—великий; татга̄—подібно; сарва̄н̣і бгӯта̄ні—усі створені істоти; мат-стга̄ні—перебувають в Мені; іті—таким чином; упадга̄райа—спробуй зрозуміти.

Спробуй зрозуміти: як і могутній вітер, що дме повсюди, завжди залишається в небі, так усі створені істоти завжди перебувають в Мені.

сарва-бгӯта̄ні каунтейа
пракр̣тім̇ йа̄нті ма̄міка̄м
калпа-кшайе пунас та̄ні
калпа̄дау віср̣джа̄мй ахам
Послівний переклад
сарва-бгӯта̄ні—усі створені істоти; каунтейа—син Кунтı̄; пракр̣тім—в природу; йа̄нті—входять; ма̄міка̄м—Мою; калпа-кшайе— наприкінці віків; пунах̣—знову; та̄ні—усі ті; калпа-а̄дау—на початку віків; віср̣джа̄мі—створюю; ахам—Я.

О сину Кунтı̄, наприкінці віків усі матеріальні проявлення входять в Мою природу, а на початку наступних Своєю могутністю Я творю їх знову.

пракр̣тім̇ сва̄м авашт̣абгйа
віср̣джа̄мі пунах̣ пунах̣
бгӯта-ґра̄мам імам̇ кр̣тснам
аваш́ам̇ пракр̣тер ваш́а̄т
Послівний переклад
пракр̣тім — матеріальну природу; сва̄м — Моєї власної сутності; авашт̣абгйа—входячи в; віср̣джа̄мі—Я створюю; пунах̣ пунах̣— знову й знову; бгӯта-ґра̄мам—весь космічний прояв; імам—цей; кр̣тснам—загалом; аваш́ам—сам по собі; пракр̣тех̣—сили природи; ваш́а̄т—з обов’язку.

Весь космічний порядок підвладний Мені. Згідно Моєї волі і задуму він автоматично проявляється знову й знову, і з Моєї волі він знищується під кінець.

на ча ма̄м̇ та̄ні карма̄н̣і
нібадгнанті дганан̃джайа
уда̄сı̄на-вад а̄сı̄нам
асактам̇ тешу кармасу
Послівний переклад
на—ніколи; ча—також; ма̄м—Мене; та̄ні—усі ті; карма̄н̣і—діяльність; нібадгнанті—зв’язують; дганан̃джайа—завойовник багатств; уда̄сı̄на-ват — нейтрально; а̄сı̄нам — розташованого; асактам—без прихильності; тешу—до тієї; кармасу—діяльності.

О Дганан̃джайа, вся ця робота не сковує Мене. Я завжди незалежний від усієї матеріальної діяльності й перебуваю в нейтральному становищі.

майа̄дгйакшен̣а пракр̣тіх̣
сӯйате са-чара̄чарам
хетуна̄нена каунтейа
джаґад віпарівартате
Послівний переклад
майа̄ — Мною; адгйакшен̣а — наглядом; пракр̣тіх̣ — матеріальна природа; сӯйате—проявляє; са—обидва; чара-ачарам—рухоме й нерухоме; хетуна̄—причиною; анена—цим; каунтейа—син Кунтı̄; джаґат—космічне проявлення; віпарівартате—працює.

Матеріальна природа, що є однією з Моїх енерґій, працює під Моїм наглядом, о сину Кунтı̄, виробляючи всі рухомі й нерухомі істоти. Під її керуванням це проявлення твориться і знищується знову й знову.

аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄
ма̄нушı̄м̇ танум а̄ш́рітам
парам̇ бга̄вам аджа̄нанто
мама бгӯта-махеш́варам
Послівний переклад
аваджа̄нанті—зневажають; ма̄м—Мене; мӯд̣га̄х̣—нерозумні люди; ма̄нушı̄м—в людській подобі; танум—тіло; а̄ш́рітам—того, хто приймає; парам — трансцендентного; бга̄вам — природи; аджнантах̣—без знання; мама—Моєї; бгӯта—усього, що існує; маха̄-ı̄ш́варам—вищого володаря.

Дурні зневажають Мене, коли Я з’являюсь в образі людини. Вони не знають моєї трансцендентної природи Верховного Господа, владного над усім сущим.

моґга̄ш́а̄ моґга-карма̄н̣о
моґга-джн̃а̄на̄ вічетасах̣
ра̄кшасı̄м а̄сурı̄м̇ чаіва
пракр̣тім̇ мохінı̄м̇ ш́ріта̄х̣
Послівний переклад
моґга-а̄ш́а̄х̣—розчаровані в своїх сподіваннях; моґга-карма̄н̣ах̣— яких завела в безвихідь кармічна діяльність; моґга-джн̃а̄нах̣—збиті з пуття помилковим знанням; вічетасах̣—спантеличені; ра̄кшасı̄м—демонічної; а̄сурı̄м—атеїстичної; ча—і; ева—неодмінно; пракр̣тім — природи; мохінı̄м — що бентежить; ш́ріта̄х̣ — знаходячи притулок.

Людей, введених таким чином в оману, приваблюють демонічні, безбожні погляди. В стані омани всі їхні надії на визволення, вся їхня кармічна діяльність й плекання знань терплять поразку.

маха̄тма̄нас ту ма̄м̇ па̄ртга
даівı̄м̇ пракр̣тім а̄ш́ріта̄х̣
бгаджантй ананйа-манасо
джн̃а̄тва̄ бгӯта̄дім авйайам
Послівний переклад
маха̄-а̄тма̄нах̣—великі душі; ту—але; ма̄м—Мені; па̄ртга—син Пр̣тги; даівı̄м—божественній; пракр̣тім—природі; а̄ш́ріта̄х̣—знайшовши притулок у; бгаджанті—служать; ананйа-манасах̣—не відхиляючи розуму; джн̃а̄тва̄—знаючи; бгӯта—творіння; а̄дім—джерело; авйайам—невичерпний.

Великі душі, о сину Пр̣тги, що непідвладні омані, перебувають під захистом божественної природи. Вони цілком присвячують себе відданому служінню, тому що знають, що Я — Верховний Бог-Особа, одвічний і невичерпний.

сататам̇ кı̄ртайанто ма̄м̇
йатанташ́ ча др̣д̣га-врата̄х̣
намасйанташ́ ча ма̄м̇ бгактйа̄
нітйа-йукта̄ упа̄сате
Послівний переклад
сататам—завжди; кı̄ртайантах̣—оспівуючи; ма̄м—Мене; йатантах̣—гаряче прагнучи; ча—також; др̣д̣га-врата̄х̣—рішуче; намасйантах̣—пропонуючи шанобливі поклони; ча—також; ма̄м—Мені; бгактйа̄—у відданості; нітйа-йукта̄х̣—безупинно зайняті; упа̄сате—поклоняються.

Завжди оспівуючи Мою славу, схиляючись у шані переді Мною, цілеспрямовано скеровуючи свої зусилля, ці великі душі постійно поклоняються Мені з любов’ю та відданістю.

джн̃а̄на-йаджн̃ена ча̄пй анйе
йаджанто ма̄м упа̄сате
екатвена пр̣тгактвена
бахудга̄ віш́вато-мукгам
Послівний переклад
джн̃а̄на-йаджн̃ена—плекаючи знання; ча—також; апі—неодмінно; анйе—інші; йаджантах̣—приносячи в жертву; ма̄м—Мені; упа̄сате—поклоняються; екатвена—у єдності; пр̣тгактвена—у відокремленості; бахудга̄—у різноманітності; віш́ватах̣-мукгам—і у всесвітній формі.

Інші ж, чия жертва полягає у розвитку знань, поклоняються Верховному Господеві як єдиному і неповторному, як різноманітності того, що існує, і в Його всесвітній формі.

ахам̇ кратур ахам̇ йаджн̃ах̣
свадга̄хам ахам аушадгам
мантро ’хам ахам ева̄джйам
ахам аґнір ахам̇ хутам
Послівний переклад
ахам—Я; кратух̣—ведичний ритуал; ахам—Я; йаджн̃ах̣—жертвопринесення згідно з смр̣ті; свадга̄—піднесення; ахам—Я; ахам—Я; аушадгам—лікарська рослина; мантрах̣—трансцендентне оспівування; ахам—Я; ахам—Я; ева—неодмінно; а̄джйам—розтоплене масло; ахам—Я; аґніх̣—вогонь; ахам—Я; хутам—підношення.

Але Я — і обряд, і жертвопринесення, Я — вшановування предків, цілюща трава і трансцендентний спів. Я і масло, і вогонь, і підношення.

піта̄хам асйа джаґато
ма̄та̄ дга̄та̄ піта̄махах̣
ведйам̇ павітрам ом̇ка̄ра
р̣к са̄ма йаджур ева ча
Послівний переклад
піта̄ — батько; ахам — Я; асйа — цього; джаґатах̣ — всесвіту; ма̄та̄—мати; дга̄та̄—той, хто підтримує; піта̄махах̣—дід; ведйам— предмет пізнання; павітрам—те, що очищує; ом̇-ка̄рах̣—склад ом̇; р̣к—Р̣ґ Веда; са̄ма—Са̄ма Веда; йаджух̣—Йаджур Веда; ева—неодмінно; ча—і.

Я — батько всесвіту і мати, опора і прадід його. Я — об’єкт пізнання, і той, хто очищує, і Я — склад ом̇. Я також Р̣ґ, Са̄ма і Йаджур Веда.

ґатір бгарта̄ прабгух̣ са̄кшı̄
ніва̄сах̣ ш́аран̣ам̇ сухр̣т
прабгавах̣ пралайах̣ стга̄нам̇
нідга̄нам̇ бı̄джам авйайам
Послівний переклад
ґатір—мета; бгарта̄—опертя; прабгух̣—Господь; са̄кшı̄—свідок; ніва̄сах̣—обитель; ш́аран̣ам—захисток; су-хр̣т—найближчий друг; прабгавах̣ — творення; пралайах̣ — розчинення; стга̄нам — основа; нідга̄нам—місце відпочинку; бı̄джам—сім’я; авйайам—нетлінне.

Я — мета, опора, владика, свідок, обитель, притулок і найближчий друг. Я — творення і знищення, основа всього, місце спокою і вічне сім’я.

тапа̄мй ахам ахам̇ варшам̇
ніґр̣хн̣а̄мй утср̣джа̄мі ча
амр̣там̇ чаіва мр̣тйуш́ ча
сад асач ча̄хам арджуна
Послівний переклад
тапа̄мі—даю тепло; ахам—Я; ахам—Я; варшам—дощ; ніґр̣хн̣а̄мі—затримую; утср̣джа̄мі—посилаю; ча—і; амр̣там—безсмертя; ча—і; ева—неодмінно; мр̣тйух̣—смерть; ча—і; сат—дух; асат— матерія; ча—і; ахам—Я; арджуна—Арджуна.

О Арджуно, Я даю тепло, і Я затримую та посилаю дощ. Я — безсмертя, і Я також — уособлена смерть. І дух, і матерія існують в Мені.

траі-відйа̄ ма̄м̇ сома-па̄х̣ пӯта-па̄па̄
йаджн̃аір ішт̣ва̄ свар-ґатім̇ пра̄ртгайанте
те пун̣йам а̄са̄дйа сурендра-локам
аш́нанті дівйа̄н діві дева-бгоґа̄н
Послівний переклад
траі-відйа̄х̣—знавці трьох Вед; ма̄м —Мені; сома-па̄х̣—ті, хто п’є сік соми; пӯта—очищені; па̄па̄х̣—від гріхів; йаджн̃аіх̣—приносячи жертву; ішт̣ва̄—поклоняючись; свах̣-ґатім—переправу на небеса; пра̄ртгайанте—моляться про; те—вони; пун̣йам—доброчесного; а̄са̄дйа—досягаючи; сура-індра—Індри; локам—світа; аш́нанті—насолоджуються; дівйа̄н—небесними; діві—в небесах; дева-бгоґа̄н—насолодами богів.

Ті, що вивчають Веди і п’ють сік соми, прагнучи райських планет, посередньо поклоняються Мені. Очистившись від гріховних наслідків, вони народжуються на благочестивій райській планеті Індри, де насолоджуються божественними розвагами.

те там̇ бгуктва̄ сварґа-локам̇ віш́а̄лам̇
кшı̄н̣е пун̣йе мартйа-локам̇ віш́анті
евам̇ трайı̄-дгармам анупрапанна̄
ґата̄ґатам̇ ка̄ма-ка̄ма лабганте
Послівний переклад
те—вони; там—тим; бгуктва̄—насолоджуючись; сварґа-локам— небом; віш́а̄лам—дуже великим; кшı̄н̣е—вичерпавши; пун̣йе—наслідки своєї благочестивої діяльності; мартйа-локам—на Землю, де панує смерть; віш́анті—падають; евам—таким чином; трайı̄— трьох Вед; дгармам—доктрини; анупрапанна̄х̣—послідовники; ґата-а̄ґатам—смерть і народження; ка̄ма-ка̄ма̄х̣—бажаючи почуттєвих насолод; лабганте—досягають.

Коли вони таким чином вдовольняться небесними почуттєвими втіхами і вичерпають результати своєї побожної діяльності, вони знову повертаються на цю тлінну планету. Отже, ті, що шукають почуттєвої насолоди, суворо дотримуючись засад трьох Вед, досягають лише повторюваних народження й смерті.

ананйа̄ш́ чінтайанто ма̄м̇
йе джана̄х̣ парйупа̄сате
теша̄м̇ нітйа̄бгійукта̄на̄м̇
йоґа-кшемам̇ ваха̄мй ахам
Послівний переклад
ананйа̄х̣—не маючи іншого об’єкту; чінтайантах̣—зосереджуючись; ма̄м—на Мені; йе—ті, хто; джана̄х̣— люди; парйупа̄сате— належним чином поклоняються; теша̄м—їх; нітйа—завжди; абгійукта̄нам—що укріпилися у відданості; йоґа—потреб; кшемам— захист; ваха̄мі—несу; ахам—Я.

Але тим, хто постійно поклоняється Мені з винятковою відданістю і заглиблений у медитацію на Мою трансцендентну форму, Я даю те, чого їм не вистачає, і зберігаю те, що вони мають.

йе ’пй анйа-девата̄-бгакта̄
йаджанте ш́раддгайа̄нвіта̄х̣
те ’пі ма̄м ева каунтейа
йаджантй авідгі-пӯрвакам
Послівний переклад
йе—ті, хто; апі—також; анйа—інших; девата̄—богів; бгакта̄х̣— віддані; йаджанте—поклоняються; ш́раддгайа̄ анвіта̄х̣—з вірою; те—вони; апі—також; ма̄м—Мені; ева—тільки; каунтейа—син Кунтı̄; йаджанті—поклоняються; авідгі-пӯрвакам—хибно.

Ті, кого приваблюють інші боги і хто вшановує їх з вірою, насправді поклоняються лише Мені, о син Кунтı̄, але роблять це не так, як слід.

ахам̇ хі сарва-йаджн̃а̄на̄м̇
бгокта̄ ча прабгур ева ча
на ту ма̄м абгіджа̄нанті
таттвена̄таш́ чйаванті те
Послівний переклад
ахам — Я; хі — напевно; сарва — усіх; йаджн̃а̄на̄м — жертвопринесень; бгокта̄—той, хто насолоджується; ча—і; прабгух̣—Господь; ева—також; ча—і; на—не; ту—але; ма̄м—Мене; абгіджа̄нанті— вони знають; таттвена—насправді; атах̣—тому; чйаванті—падають; те—вони.

Я — Той єдиний, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями, і їхній володар. Ті ж, хто не визнає Моєї істинної трансцендентної природи, падають униз.

йа̄нті дева-врата̄ дева̄н
пітР̣̄н йа̄нті пітр̣-врата̄х̣
бгӯта̄ні йа̄нті бгӯтеджйа̄
йа̄нті мад-йа̄джіно ’пі ма̄м
Послівний переклад
йа̄нті—ідуть; дева-врата̄х̣—ті, хто поклоняється напівбогам; дева̄н—до напівбогів; пітР̣̄н—до предків; йа̄нті—ідуть; пітр̣-врата̄х̣—ті, хто поклоняється предкам; бгӯта̄ні—до привидів і духів; йа̄нті—ідуть; бгӯта-іджйа̄х̣—ті, хто поклоняється привидам і духам; йа̄нті—ідуть; мат—Мої; йа̄джінах̣—віддані; апі—також; ма̄м—до Мене.

Ті, що поклоняються напівбогам, народяться серед напівбогів; ті, що поклоняються предкам, відправляються до предків; ті, що поклоняються привидам і духам, народяться серед цих істот; але ті, хто поклоняється Мені — житимуть зі Мною.

патрам̇ пушпам̇ пгалам̇ тойам̇
йо ме бгактйа̄ прайаччгаті
тад ахам̇ бгактй-упахр̣там
аш́на̄мі прайата̄тманах̣
Послівний переклад
патрам—листок; пушпам—квітку; пгалам—фрукт; тойам—воду; йах̣—хто б не; ме—Мені; бгактйа̄—з відданістю; прайаччгаті— пропонує; тат—це; ахам—Я; бгакті-упахр̣там—запропоноване з відданістю; аш́на̄мі—приймаю; прайата-а̄тманах̣—від того, хто має чисту свідомість.

Якщо людина запропонує Мені листок, квітку, плід або воду з любов’ю та відданістю, Я прийму їх.

йат кароші йад аш́на̄сі
йадж джухоші дада̄сі йат
йат тапасйасі каунтейа
тат курушва мад-арпан̣ам
Послівний переклад
йат—що б не; кароші—ти робиш; йат—що б не; аш́на̄сі—ти їси; йат— що б не; джухоші—ти пропонуєш; дада̄сі—ти віддаєш; йат—що б не; йат—що б не; тапасйасі—аскетичні подвиги, які ти здійснюєш; каунтейа—син Кунтı̄; тат—це; курушва—роби; мат—Мені; арпан̣ам—як підношення.

Що б ти не робив, що б ти не їв, що б ти не пропонував чи віддавав, і через яку б тапасйу не проходив — пропонуй все це, о сину Кунтı̄, як підношення Мені.

ш́убга̄ш́убга-пгалаір евам̇
мокшйасе карма-бандганаіх̣
саннйа̄са-йоґа-йукта̄тма̄
вімукто ма̄м упаішйасі
Послівний переклад
ш́убга—від сприятливих; аш́убга—і несприятливих; пгалаіх̣—наслідків; евам—таким чином; мокшйасе—ти звільнишся; карма— роботи; бандганаіх̣—з рабства; саннйа̄са—відречення; йоґа—йоґа; йукта-а̄тма̄—маючи розум, непохитно спрямований на; вімуктах̣—звільнений; ма̄м—Мене; упаішйасі—ти досягнеш.

Таким чином ти вивільнишся із кайданів діяльності та її сприятливих і несприятливих наслідків. Зосередивши на Мені свій розум, основуючись на відреченні, ти визволишся й прийдеш до Мене.

само ’хам̇ сарва-бгӯтешу
на ме двешйо ’сті на прійах̣
йе бгаджанті ту ма̄м̇ бгактйа̄
майі те тешу ча̄пй ахам
Послівний переклад
самах̣—однаково прихильний; ахам—Я; сарва-бгӯтешу—до всіх живих істот; на—ніхто; ме—Мені; двешйах̣—ненависний; асті—є; на — не; прійах̣ — дорогий; йе — ті, хто; бгаджанті — виявляють трансцендентне служіння; ту—але; ма̄м—Мені; бгактйа̄—у відданості; майі—перебувають в Мені; те—такі особистості; тешу—в них; ча—також; апі—неодмінно; ахам—Я.

Я нікому не заздрю і ставлюсь до всіх без упередження. Я однаково ставлюсь до всіх. Але той, хто віддано служить Мені, той — Мій друг, він в Мені, і Я йому також друг.

апі чет су-дура̄ча̄ро
бгаджате ма̄м ананйа-бга̄к
са̄дгур ева са мантавйах̣
самйаґ вйавасіто хі сах̣
Послівний переклад
апі—навіть; чет—якщо; су-дура̄ча̄рах̣—людина, яка коїть найогидніші вчинки; бгаджате—віддано служить; ма̄м—Мені; ананйа-бга̄к—без відхилень; са̄дгух̣—святий; ева—неодмінно; сах̣—він; мантавйах̣—слід вважати; самйак—правильно; вйавасітах̣—сповнений рішучості; хі—неодмінно; сах̣—він.

Навіть якщо людина скоїть найогидніший вчинок, але якщо вона з рішучістю присвятила себе відданому служінню, — її слід вважати праведною, бо вона обрала правильний шлях.

кшіпрам бгаваті дгарма̄тма̄
ш́аш́вач-чга̄нтім̇ ніґаччгаті
каунтейа пратіджа̄нı̄хі
на ме бгактах̣ пран̣аш́йаті
Послівний переклад
кшіпрам — незабаром; бгаваті — стає; дгарма-а̄тма̄ — праведний; ш́аш́ват-ш́а̄нтім — тривалий мир; ніґаччгаті — досягає; каунтейа—син Кунтı̄; пратіджа̄нı̄хі—проголошуй; на—ніколи; ме—Мій; бгактах̣—відданий; пран̣аш́йаті—гине.

Вона швидко стає праведною і досягає вічної вмиротвореності. О сину Кунтı̄, сміливо проголошуй, що Мій відданий ніколи не загине.

ма̄м̇ хі па̄ртга вйапа̄ш́рітйа
йе ’пі сйух̣ па̄па-йонайах̣
стрійо ваіш́йа̄с татга̄ ш́ӯдра̄с
те ’пі йа̄нті пара̄м̇ ґатім
Послівний переклад
ма̄м—у Мене; хі—неодмінно; па̄ртга—син Пр̣тги; вйапа̄ш́рітйа— тільки в цьому знаходячи притулок; йе—ті, хто; апі—також; сйух̣—є; па̄па-йонайах̣—ницого походження; стрійах̣—жінки; ваіш́йа̄х̣—торговці; татга̄—також; ш́ӯдра̄х̣—нижчий клас людей; те апі—навіть вони; йа̄нті—йдуть; пара̄м—до верховного; ґатім—призначення.

О сину Пр̣тги, ті, що знайшли пристановище в Мені, нехай вони будуть навіть ницого походження — жінки, ваіш́йі (торговці) і ш́ӯдри (робітники) — всі вони зможуть досягти вищої мети.

кім̇ пунар бра̄хман̣а̄х̣ пун̣йа̄
бгакта̄ ра̄джаршайас татга̄
анітйам асукгам̇ локам
імам̇ пра̄пйа бгаджасва ма̄м
Послівний переклад
кім—наскільки; пунах̣—більше; бра̄хман̣а̄х̣—бра̄хман̣и; пун̣йа̄х̣— праведні; бгакта̄х̣—віддані; ра̄джа-р̣шайах̣—святі царі; татга̄— також; анітйам—тимчасовий; асукгам—сповнений злигоднів; локам—планети; імам—цей; пра̄пйа—отримуючи; бгаджасва—присвяти себе любовному служінню; ма̄м—Мені.

Що ж вже казати про добродійних бра̄хман̣, відданих і праведних царів! Тому, потрапивши до тимчасового, злиденного світу, з любов’ю та відданістю присвяти себе служінню Мені.

ман-мана̄ бгава мад-бгакто
мад-йа̄джı̄ ма̄м̇ намаскуру
ма̄м еваішйасі йуктваівам
а̄тма̄нам̇ мат-пара̄йан̣ах̣
Послівний переклад
мат-мана̄х̣—завжди думаючи про Мене; бгава—стань; мат—Мій; бгактах̣ — відданий; мат — Мій; йа̄джı̄ — той, хто поклоняється; ма̄м—Мені; намаскуру—пропонуй шанобливі поклони; ма̄м—Мені; ева—повністю; ешйасі—ти прийдеш; йуктва̄—бувши заглибленим; евам—таким чином; а̄тма̄нам—твоя душа; мат-пара̄йан̣ах̣— відданий Мені.

Завжди думай про Мене, стань Моїм відданим, вшановуй Мене з любов’ю і поклоняйся Мені. Повністю в Мене занурившись, ти неодмінно прийдеш до Мене.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
бгӯйа ева маха̄-ба̄хо
ш́р̣н̣у ме парамам̇ вачах̣
йат те ’хам̇ прı̄йама̄н̣а̄йа
вакшйа̄мі хіта-ка̄мйайа̄
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; бгӯйах̣—знову; ева—неодмінно; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий; ш́р̣н̣у—тільки послухай; ме—Моя; парамам—верховна; вачах̣—настанова; йат—яку; те—тобі; ахам—Я; прı̄йама̄н̣а̄йа—думаючи, який ти дорогий Мені; вакшйа̄мі—кажу; хіта-ка̄мйайа̄—для твоєї користі.

Верховний Бог-Особа сказав: Слухай же, о міцнорукий Арджуно. Я говоритиму далі, бо ти дорогий Мені друг. Для твоєї користі Я відкрию тобі знання, глибше від того, яке Я вже пояснив.

на ме відух̣ сура-ґан̣а̄х̣
прабгавам̇ на махаршайах̣
ахам а̄дір хі дева̄на̄м̇
махаршı̄н̣а̄м̇ ча сарваш́ах̣
Послівний переклад
на—ніколи; ме—Моїх; відух̣—знають; сура-ґан̣а̄х̣—напівбоги; прабгавам—походження і щедроти; на—ніколи; маха̄-р̣шайах̣—великі мудреці; ахам—Я є; а̄діх̣—джерело; хі—неодмінно; дева̄на̄м— напівбогів; маха̄-р̣шı̄н̣а̄м — великих мудреців; ча — також; сарваш́ах̣—з усякого погляду.

Ні міріади напівбогів, ні великі мудреці не знають про Моє походження й щедроти, бо Я — першопричина напівбогів і мудреців з усякого погляду.

йо ма̄м аджам ана̄дім̇ ча
ветті лока-махеш́варам
асаммӯд̣гах̣ са мартйешу
сарва-па̄паіх̣ прамучйате
Послівний переклад
йах̣—кожен, хто; ма̄м—Мене; аджам—ненародженого; ана̄дім— без початку; ча—також; ветті—знає; лока—планет; маха-ı̄ш́варам—верховного правителя; асаммӯд̣гах̣—без сумніву; сах̣—він; мартйешу—серед тих, хто підвладний смерті; сарва-па̄паіх̣—від усіх гріховних наслідків; прамучйате—звільнюється.

Людину, яка знає Мене як ненародженого, як того, хто не має початку, як Верховного Володаря усіх світів, — лише таку людину, непідвладну ілюзії, Я звільняю від усіх гріхів.

махаршайах̣ сапта пӯрве
чатва̄ро манавас татга̄
мад-бга̄ва̄ ма̄наса̄ джа̄та̄
йеша̄м̇ лока іма̄х̣ праджа̄х̣
Послівний переклад
маха̄-р̣шайах̣—великі мудреці; сапта—сім; пӯрве—раніше; чатва̄рах̣—четверо; манавах̣—Ману; татга̄—також; мат-бга̄ва̄х̣—народжені з Мене; ма̄наса̄х̣—з розуму; джа̄та̄х̣—народжені; йеша̄м—від них; локе—у світі; іма̄х̣—усе це; праджа̄х̣—населення.

Семеро великих мудреців, і четверо інших великих мудреців перед ними, і всі Ману (прародителі людства) виходять з Мене, народжені з Мого розуму, а всі живі істоти, що населяють різні планети, походять від них.

ета̄м̇ вібгӯтім̇ йоґам̇ ча
мама йо ветті таттватах̣
со ’вікалпена йоґена
йуджйате на̄тра сам̇ш́айах̣
Послівний переклад
ета̄м — усі ці; вібгӯтім—щедроти; йоґам—містичну владу; ча— також; мама—Мої; йах̣—кожний, хто; ветті—знає; таттватах̣—насправді; сах̣—він; авікалпена—неподільно; йоґена—у відданому служінні; йуджйате—зайнятий; на—ніколи; атра—тут; сам̇ш́айах̣—сумнів.

Якщо хтось воістину знає про всі Мої щедроти та містичні сили, він присвячує себе чистому відданому служінню, — це безсумнівно.

ахам̇ сарвасйа прабгаво
маттах̣ сарвам̇ правартате
іті матва̄ бгаджанте ма̄м̇
будга̄ бга̄ва-саманвіта̄х̣
Послівний переклад
ахам—Я; сарвасйа—усіх; прабгавах̣—джерело родів; маттах̣—з Мене; сарвам—усе; правартате—виходить; іті—таким чином; матва̄—знаючи; бгаджанте—віддаються; ма̄м—Мені; будга̄х̣— учені; бга̄ва-саманвіта̄х̣—з великою увагою.

Я — джерело всіх духовних і матеріальних світів. Все витікає з Мене. Мудрий прекрасно знає про це й присвячує себе відданому служінню Мені, поклоняючись Мені всім серцем.

мач-чітта̄ мад-ґата-пра̄н̣а̄
бодгайантах̣ параспарам
катгайанташ́ ча ма̄м̇ нітйам̇
тушйанті ча раманті ча
Послівний переклад
мат-чітта̄х̣—їхні уми цілком занурені в Мене; мат-ґата-пра̄н̣а̄х̣—їхнє життя присвячене служінню Мені; бодгайантах̣—проповідуючи; параспарам—між собою; катгайантах̣—розмовляючи; ча—також; ма̄м—про Мене; нітйам—безперервно; тушйанті— зазнають насолоди; ча—також; раманті—насолоджуються трансцендентним блаженством; ча—також.

Думки Моїх чистих відданих зосереджені на Мені; їхнє життя повністю присвячене служінню Мені, і вони відчувають вище задоволення та блаженство, завжди розмовляючи про Мене й освічуючи один одного.

теша̄м̇ сатата-йукта̄на̄м̇
бгаджата̄м̇ прı̄ті-пӯрвакам
дада̄мі буддгі-йоґам̇ там̇
йена ма̄м упайа̄нті те
Послівний переклад
теша̄м—їм; сатата-йукта̄на̄м̇—завжди зайнятим; бгаджата̄м—у відданому служінні; прı̄ті-пӯрвакам—в любовному екстазі; дада̄мі—Я даю; буддгі-йоґам—істинний інтелект; там—той; йена—що за його допомогою; ма̄м—до Мене; упайа̄нті—приходять; те— вони.

Тим, хто постійно з любов’ю віддано служать Мені, Я даю істинний інтелект, за допомогою якого вони можуть прийти до Мене.

теша̄м ева̄нукампа̄ртгам
ахам аджн̃а̄на-джам̇ тамах̣
на̄ш́айа̄мй а̄тма-бга̄ва-стго
джн̃а̄на-дı̄пена бга̄свата̄
Послівний переклад
теша̄м — для них; ева — неодмінно; анукампа̄-артгам — виявляю особливу милість; ахам—Я; аджн̃а̄на-джам—внаслідок невігластва; тамах̣—темрява; на̄ш́айа̄мі—розвіюю; а̄тма-бга̄ва—в їхніх серцях; стгах̣—розташований; джн̃а̄на—знання; дı̄пена—із світочем; бга̄свата̄—сяючим.

Виявляючи до них особливу милість, Я, що перебуваю в їхніх серцях, сяйним світочем знання розвіюю пітьму, яку породжує невігластво.

сарвам етад р̣там̇ манйе
йан ма̄м̇ вадасі кеш́ава
на хі те бгаґаван вйактім̇
відур дева̄ на да̄нава̄х̣
Послівний переклад
сарвам—усе; етат—це; р̣там—істина; манйе—я приймаю; йат— що; ма̄м—мені; вадасі—Ти розповідаєш; кеш́ава—о Кр̣шн̣о; на— ніколи; хі—неодмінно; те—Твій; бгаґаван—о Бог-Особа; вйактім—одкровення; відух̣—можуть знати; дева̄х̣—напівбоги; на— не; да̄нава̄х̣—демони.

О Кр̣шн̣о, я приймаю за істину все, що Ти повідав мені. Ані напівбоги, ані демони, о Господи, не можуть усвідомити Твоєї Особи.

свайам ева̄тмана̄тма̄нам̇
веттга твам̇ пурушоттама
бгӯта-бга̄вана бгӯтеш́а
дева-дева джаґат-пате
Послівний переклад
свайам—особисто; ева—неодмінно; а̄тмана̄—Собою; а̄тма̄нам— Себе; веттга—знаєш; твам—Ти; пуруша-уттама—о найвидатніший з усіх особистостей; бгӯта-бга̄вана—о першоджерело всього; бгӯта-ı̄ш́а—о володарю усього; дева-дева—о правителю усіх напівбогів; джаґат-пате—о Господарю усього всесвіту.

Воістину, Ти один знаєш Себе, завдяки Своїй внутрішній силі, о Верховна Особо, першоджерело всього, Володарю всіх істот, Боже богів, Господь усесвіту!

вактум архасй аш́ешен̣а
дівйа̄ хй а̄тма-вібгӯтайах̣
йа̄бгір вібгӯтібгір лока̄н
іма̄м̇с твам̇ вйа̄пйа тішт̣гасі
Послівний переклад
вактум—сказати; архасі—Ти заслуговуєш; аш́ешен̣а—докладно; дівйа̄х̣ — божественні; хі — неодмінно; а̄тма — Твої власні; вібгӯтайах̣ — щедроти; йа̄бгіх̣ — якими; вібгӯтібгіх̣ — щедротами; лока̄н—всі планети; іма̄н—ці; твам—Ти; вйа̄пйа—сповнюєш; тішт̣гасі—залишаєшся.

Будь ласка, розкажи мені в подробицях про Свої божественні щедроти, що ними Ти сповнюєш усі ці світи.

катгам̇ відйа̄м ахам̇ йоґім̇с
тва̄м̇ сада̄ парічінтайан;
кешу кешу ча бга̄вешу
чінтйо ’сі бгаґаван майа̄
Послівний переклад
катгам — як; відйа̄м ахам — я пізнаю; йоґін — о вищий містику; тва̄м—Тебе; сада̄—завжди; парічінтайан—думаючи про; кешу—в яких; кешу—в яких; ча—також; бга̄вешу—образах; чінтйах̣ асі— належить пам’ятати Тебе; бгаґаван—о Всевишній; майа̄—мною.

О Кр̣шн̣а, о вищий містику, як мені постійно думати про Тебе, і як мені пізнати Тебе? В якій з Твоїх різноманітних форм мені пам’ятати про Тебе, о Верховний Боже-Особистість?

вістарен̣а̄тмано йоґам̇
вібгӯтім̇ ча джана̄рдана
бгӯйах̣ катгайа тр̣птір хі
ш́р̣н̣вато на̄сті ме ’мр̣там
Послівний переклад
вістарен̣а—докладно; а̄тманах̣—Твою; йоґам—містичну силу; вібгӯтім — надзвичайні достоїнства; ча — також; джана-ардана — вбивця безбожних; бгӯйах̣—знову; катгайа—опиши; тр̣птіх̣—насичення; хі—неодмінно; ш́р̣н̣ватах̣—слухаючи; на асті—не існує; ме—мені; амр̣там—нектаром.

О Джана̄рдана, будь ласка, розповідай далі у подробицях про Свою містичну могутність. Я не можу насититися, слухаючи про Тебе, і чим більше я чую, тим солодший мені нектар Твоїх слів.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ханта те катгайішйа̄мі
дівйа̄ хй а̄тма-вібгӯтайах̣
пра̄дга̄нйатах̣ куру-ш́решт̣га
на̄стй анто вістарасйа ме
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; ханта—так; те—тобі; катгайішйа̄мі—Я говоритиму; дівйа̄х̣—божественний; хі—неодмінно; а̄тма-вібгӯтайах̣—особисті надзвичайні достоїнства; пра̄дга̄нйатах̣—які є основними; куру-ш́решт̣га—о кращий з Куру; на асті—не існує; антах̣—меж; вістарасйа—поширенню; ме—Моїх.

Верховний Бог-Особа сказав: Так, Я повідаю тобі про Свої дивовижні вияви, о Арджуна, але тільки про найбільш визначні, бо немає меж Моїм щедротам.

ахам а̄тма̄ ґуд̣а̄кеш́а
сарва-бгӯта̄ш́айа-стгітах̣
ахам а̄діш́ ча мадгйам̇ ча
бгӯта̄на̄м анта ева ча
Послівний переклад
ахам—Я; а̄тма̄—душа; ґуд̣а̄кеш́а—о Арджуна; сарва-бгӯта—усіх живих істот; а̄ш́айа-стгітах̣—розташована в серці; ахам—Я є; а̄діх̣—джерело; ча—також; мадгйам—середина; ча—також; бгӯта̄на̄м—усіх живих істот; антах̣—кінець; ева—неодмінно; ча—і.

Я — Наддуша, о Арджуна, яка перебуває в серцях всіх живих істот. Я — їхній початок, середина і кінець.

а̄дітйа̄на̄м ахам̇ вішн̣ур
джйотіша̄м̇ равір ам̇ш́ума̄н
марı̄чір марута̄м асмі
накшатра̄н̣а̄м ахам̇ ш́аш́ı̄
Послівний переклад
а̄дітйа̄на̄м—з А̄дітй; ахам—Я є; вішн̣ух̣—Верховний Господь; джйотіша̄м—з усіх світил; равіх̣—сонце; ам̇ш́у-ма̄н—світлосяйне; марічіх̣—Марı̄чі; марута̄м—з Марут; асмі—Я є; накшатра̄н̣а̄м— із зірок; ахам—Я є; ш́аш́ı̄—Місяць.

З-посеред А̄дітй Я — Вішн̣у, із світил Я — сяйне Сонце, з Марут Я — Марı̄чі, і серед зірок Я — Місяць.

веда̄на̄м̇ са̄ма-ведо ’смі
дева̄на̄м асмі ва̄савах̣
індрійа̄н̣а̄м̇ манаш́ ча̄смі
бгӯта̄на̄м асмі четана̄
Послівний переклад
веда̄на̄м—з усіх Вед; са̄ма-ведах̣—Са̄ма Веда; асмі—Я є; дева̄на̄м—з усіх напівбогів; асмі—Я є; ва̄савах̣—небесний цар; індрійа̄н̣а̄м—з усіх почуттів; манах̣—розум; ча—також; асмі—Я є; бгӯта̄на̄м—усіх живих істот; асмі—Я є; четана̄—життєва сила.

З Вед Я — Са̄ма-Веда, з напівбогів Я — Індра, цар небес, із чуттів Я — розум, а в живих істотах Я — життєва сила (свідомість).

рудра̄н̣а̄м̇ ш́ан̇караш́ ча̄смі
віттеш́о йакша-ракшаса̄м
васӯна̄м̇ па̄вакаш́ ча̄смі
мерух̣ ш́ікгарін̣а̄м ахам
Послівний переклад
рудра̄н̣а̄м — з усіх Рудр; ш́ан̇карах̣ — Господь Ш́іва; ча — також; асмі—Я є; вітта–ı̄ш́ах̣—володар скарбів напівбогів; йакша-ракшаса̄м—з Йакш та Ра̄кшасів; васӯна̄м—з Васу; па̄ваках̣—вогонь; ча— також; асмі—Я є; мерух̣—Меру; ш́ікгарін̣а̄м—з усіх гір; ахам—Я є.

Із всіх Рудр Я — Господь Ш́іва, з-поміж йакш і ра̄кшасів Я — володар скарбів (Кувера), з-поміж Васу Я — вогонь (Аґні), й з-поміж гір Я — Меру.

пуродгаса̄м̇ ча мукгйам̇ ма̄м̇
віддгі па̄ртга бр̣гаспатім
сена̄нı̄на̄м ахам̇ скандах̣
сараса̄м асмі са̄ґарах̣
Послівний переклад
пуродгаса̄м—з усіх священнослужителів; ча—також; мукгйам—головний; ма̄м—Мене; віддгі—розумій; па̄ртга—о сину Пр̣тги; бр̣гаспатім—Бр̣хаспаті; сена̄нı̄на̄м—з усіх полководців; ахам—Я є; скандах̣—Ка̄ртікейа; сараса̄м—з усіх вмістилищ води; асмі— Я є; са̄ґарах̣—океан.

Знай, о Арджуно, що із жреців Я — головний жрець, Бр̣хаспаті. З полководців Я — Ка̄ртікейа, і серед водоймищ — Я океан.

махаршı̄н̣а̄м̇ бгр̣ґур ахам̇
ґіра̄м асмй екам акшарам
йаджн̃а̄на̄м̇ джапа-йаджн̃о ’смі
стга̄вара̄н̣а̄м̇ хіма̄лайах̣
Послівний переклад
маха̄-р̣шı̄н̣а̄м—серед великих мудреців; бгр̣ґух̣—Бгр̣ґу; ахам—Я є; ґіра̄м—з вібрацій; асмі—Я є; екам акшарам—пран̣ава; йаджн̃а̄на̄м—із жертвопринесень; джапа-йаджн̃ах̣—оспівування; асмі—Я є; стга̄вара̄н̣а̄м—з нерухомих речей; хіма̄лайах̣—гори Гімалаї.

З-поміж великих мудреців Я — Бгр̣ґу, з вібрацій Я — трансцендентний склад ом̇, з жертвоприношень Я — оспівування святих імен (джапа), і з-поміж нерухомих об’єктів Я — Гімалаї.

аш́ваттгах̣ сарва-вр̣кша̄н̣а̄м̇
деваршı̄н̣а̄м̇ ча на̄радах̣
ґандгарва̄н̣а̄м̇ чітраратгах̣
сіддга̄на̄м̇ капіло муніх̣
Послівний переклад
аш́ваттгах̣—дерево баньян; сарва-вр̣кша̄н̣а̄м—з усіх дерев; девар̣шı̄н̣а̄м—з усіх мудреців серед напівбогів; ча—і; на̄радах̣—На̄рада; ґандгарва̄н̣а̄м—з жителів планети Ґандгарви; чітраратгах̣—Чітраратга; сіддга̄на̄м—з тих, що досягли досконалості; капілах̣ муніх̣— Капіла Муні.

Із всіх дерев Я — баньян, а з мудреців серед напівбогів Я — На̄рада. З Ґандгарв Я — Чітраратга, а серед досконалих істот Я — мудрець Капіла.

уччаіх̣ш́равасам аш́ва̄на̄м̇
віддгі ма̄м амр̣тодбгавам
аіра̄ватам̇ ґаджендра̄н̣а̄м̇
нара̄н̣а̄м̇ ча нара̄дгіпам
Послівний переклад
уччаіх̣ш́равасам—Уччаіх̣ш́рава; аш́ва̄на̄м—із коней; віддгі—знай; ма̄м—Мене; амр̣та-удбгавам—що виник із збивання океану; аіра̄ватам—Аіра̄вата; ґаджа-індра̄н̣а̄м—із шляхетних слонів; нара̄н̣а̄м—серед людей; ча—і; нара-адгіпам—цар.

Знай, що із коней Я — Уччаіх̣ш́рава̄, породжений тоді, коли заради божественного напою збивали океан. Серед шляхетних слонів Я — Аіра̄вата, а серед людей Я — цар.

а̄йудга̄на̄м ахам̇ ваджрам̇
дгенӯна̄м асмі ка̄мадгук
праджанаш́ ча̄смі кандарпах̣
сарпа̄н̣а̄м асмі ва̄сукіх̣
Послівний переклад
а̄йудга̄на̄м—з усієї зброї; ахам—Я є; ваджрам—блискавка; дгенӯна̄м—з корів; асмі—Я є; ка̄ма-дгук—корова сурабгі; праджанах̣— причина зачаття дітей; ча—і; асмі—Я є; кандарпах̣—Купідон; сарпа̄н̣а̄м—із зміїв; асмі—Я є; ва̄сукіх̣—Ва̄сукі.

З усіх різновидів зброї Я — блискавка, серед корів Я — сурабгі. З причин породження потомства Я — Кандарпа, бог кохання, і із зміїв Я — Ва̄сукі.

ананташ́ ча̄смі на̄ґа̄на̄м̇
варун̣о йа̄даса̄м ахам
пітР̣̄н̣а̄м арйама̄ ча̄смі
йамах̣ сам̇йамата̄м ахам
Послівний переклад
анантах̣—Ананта; ча—також; асмі—Я є; на̄ґа̄на̄м—з усіх зміїв, що мають численні каптури; варун̣ах̣—напівбог, який опікується водами; йа̄даса̄м—з усіх мешканців; ахам—Я є; пітР̣̄н̣а̄м—із предків; арйама̄—Арйама̄; ча—також; асмі—Я є; йамах̣—той, хто керує смертю; сам̇йамата̄м—з усіх тих, що скеровують; ахам—Я є.

З багатоголових На̄ґів Я — Ананта, і серед мешканців вод Я — напівбог Варун̣а. З відійшовших предків Я — Арйама̄, а серед законодавців Я — Йама, бог смерті.

прахла̄даш́ ча̄смі даітйа̄на̄м̇
ка̄лах̣ калайата̄м ахам
мр̣ґа̄н̣а̄м̇ ча мр̣ґендро ’хам̇
ваінатейаш́ ча пакшін̣а̄м
Послівний переклад
прахла̄дах̣—Прахла̄да; ча—також; асмі—Я є; даітйа̄на̄м—із демонів; ка̄лах̣—час; калайата̄м—з підкорювачів; ахам—Я є; мр̣ґа̄н̣а̄м—з тварин; ча—і; мр̣ґа-індрах̣—лев; ахам—Я є; ваінатейах̣— Ґаруд̣а; ча—також; пакшін̣а̄м—з птахів.

З-поміж демонів Даітй Я — відданий Прахла̄да, з поневолювачів Я — час, і серед звірів Я — лев, а серед птахів Я — Ґаруд̣а.

паванах̣ павата̄м асмі
ра̄мах̣ ш́астра-бгр̣та̄м ахам
джгаша̄н̣а̄м̇ макараш́ ча̄смі
сротаса̄м асмі джа̄хнавı̄
Послівний переклад
паванах̣—вітер; павата̄м—з усього, що очищає; асмі—Я є; ра̄мах̣—Ра̄ма; ш́астра-бгр̣та̄м—із тих, що при зброї; ахам—Я є; джгаша̄н̣а̄м—з усіх риб; макарах̣—акула; ча—також; асмі—Я є; сротаса̄м—з рік; асмі—Я є; джа̄хнавı̄—річка Ґанґа.

З тих, що очищують, Я — вітер, із тих, хто тримає зброю, Я — Ра̄ма, серед риб Я — акула, а з усіх рік — Ґанґа.

сарґа̄н̣а̄м̇ а̄дір анташ́ ча
мадгйам̇ чаіва̄хам арджуна
адгйа̄тма-відйа̄ відйа̄на̄м̇
ва̄дах̣ правадата̄м ахам
Послівний переклад
сарґа̄н̣а̄м—усіх творінь; а̄діх̣—початок; антах̣—кінець; ча—також; мадгйам—середина; ча—і; ева—неодмінно; ахам—Я є; арджуна—о Арджуно; адгйа̄тма-відйа̄—духовне знання; відйа̄на̄м—з усієї освіти; ва̄дах̣—природний висновок; правадата̄м—з аргументів; ахам—Я є.

Я — початок, кінець і середина всіх творінь, о Арджуно. З усіх різновидів знання Я — духовна наука про душу, а для логіків Я — остаточна істина.

акшара̄н̣а̄м̇ а-ка̄ро ’смі
двандвах̣ са̄ма̄сікасйа ча
ахам ева̄кшайах̣ ка̄ло
дга̄та̄хам̇ віш́вато-мукгах̣
Послівний переклад
акшара̄н̣а̄м — з літер; а-ка̄рах̣ — перша літера; асмі — Я є; двандвах̣—подвійний; са̄ма̄сікасйа—із складених; ча—і; ахам—Я є; ева—неодмінно; акшайах̣—вічний; ка̄лах̣—час; дга̄та̄—творець; ахам—Я є; віш́ватах̣-мукгах̣—Брахма̄.

З усіх літер Я — буква «А», серед усіх складних слів Я є двоскладове. Я також — невичерпний час, і серед творців Я — Брахма̄.

мр̣тйух̣ сарва-хараш́ ча̄хам
удбгаваш́ ча бгавішйата̄м
кı̄ртіх̣ ш́рı̄р ва̄к ча на̄рı̄н̣а̄м̇
смр̣тір̣ медга̄ дгр̣тіх̣ кшама̄
Послівний переклад
мр̣тйух̣ — смерть; сарва-харах̣ — що поглинає все; ча — також; ахам—Я є; удбгавах̣—породження; ча—також; бгавішйата̄м— майбутніх проявлень; кı̄ртіх̣—слава; ш́рı̄х̣—пишнота або врода; ва̄к—красива мова; ча—також; на̄рı̄н̣а̄м—у жінок; смр̣тіх̣—пам’ять; медга̄—інтелект; дгр̣тіх̣—непохитність; кшама̄—терпіння.

Я — всепоглинаюча смерть, і Я — причина, яка породжує все, що має бути. Серед жінок Я — слава, процвітання, витончена мова, пам’ять, кмітливість, вірність і терпеливість.

бр̣хат-са̄ма татга̄ са̄мна̄м̇
ґа̄йатрı̄ чгандаса̄м ахам
ма̄са̄на̄м̇ ма̄рґа-ш́ı̄ршо ’хам
р̣тӯна̄м̇ кусума̄карах̣
Послівний переклад
бр̣хат-са̄ма—Бр̣хат-са̄ма; татга̄—також; са̄мна̄м—із пісень Са̄ма Веди; ґа̄йатрı̄—гімни Ґа̄йатрı̄; чгандаса̄м—з усієї поезії; ахам—Я є; ма̄са̄на̄м—з місяців; ма̄рґа-ш́ı̄ршах̣—місяць листопад-грудень; ахам—Я є; р̣тӯна̄м—з усіх пір року; кусума-а̄карах̣—весна.

З гімнів Са̄ма Веди Я—Бр̣хат-са̄ма, в поезії Я — Ґа̄йатрı̄. З місяців Я — Ма̄рґаш́ı̄рша (листопад-грудень), і з пір року Я — квітуча весна.

дйӯтам̇ чгалайата̄м асмі
теджас теджасвіна̄м ахам
джайо ’смі вйаваса̄йо ’смі
саттвам̇ саттвавата̄м ахам
Послівний переклад
дйӯтам—азартні ігри; чгалайата̄м—з усіх шахрайств; асмі—Я є; теджах̣ — блиск; теджасвіна̄м — усього розкішного; ахам — Я є; джайах̣—перемога; асті—Я є; вйаваса̄йах̣—пригода; асмі—Я є; саттвам—сила; саттва-вата̄м—сильних; ахам—Я є.

Також з усіх шахрайств Я — азартна гра, і Я — блиск усієї розкоші. Я — перемога, Я — пригода, і Я — сила сильного.

вр̣шн̣ı̄на̄м̇ ва̄судево ’смі
па̄н̣д̣ава̄на̄м̇ дганан̃джайах̣
мунı̄на̄м апй ахам̇ вйа̄сах̣
кавı̄на̄м уш́ана̄ кавіх̣
Послівний переклад
вр̣шн̣ı̄на̄м — із нащадків Вр̣ш́н̣і; ва̄судевах̣ — Кр̣шн̣а у Два̄раці; асмі—Я є; па̄н̣д̣ава̄на̄м—з Па̄н̣д̣ав; дганан̃джайах̣—Арджуна; мунı̄на̄м—з мудреців; апі—також; ахам—Я є; вйа̄сах̣—Вйа̄са, укладач усієї ведичної літератури; кавı̄на̄м—з усіх великих мислителів; уш́ана̄—Уш́ана̄; кавіх̣—мислитель.

З нащадків Вр̣шн̣і Я — Ва̄судева, з Па̄н̣д̣ав Я — Арджуна. З мудреців Я — Вйа̄са, і з-поміж великих мислителів — Уш́ана̄.

дан̣д̣о дамайата̄м асмі
нı̄тір асмі джіґı̄шата̄м
маунам̇ чаіва̄смі ґухйа̄на̄м̇
джн̃а̄нам̇ джн̃а̄навата̄м ахам
Послівний переклад
дан̣д̣ах̣—кара; дамайата̄м—з усіх засобів придушення; асмі—Я є; нı̄тіх̣—мораль; асмі—Я є; джіґı̄шата̄м—тих, хто прагне перемоги; маунам—тиша; ча—і; ева—також; асмі—Я є; ґухйа̄на̄м—секретів; джн̃а̄нам—знання; джн̃а̄на-вата̄м—мудрих; ахам—Я є.

Серед всіх засобів придушення беззаконня Я — кара, і Я — моральність тих, хто прагне перемоги, Я — безмовність тайни і Я — розсудливість та знання мудрих.

йач ча̄пі сарва-бгӯта̄на̄м̇
бı̄джам̇ тад ахам арджуна
на тад асті віна̄ йат сйа̄н
майа̄ бгӯтам̇ чара̄чарам
Послівний переклад
йат—те, що; ча—і; апі—може бути; сарва-бгӯта̄на̄м—усіх створінь; бı̄джам—сім’я; тат—те; ахам—Я є; арджуна—о Арджуно; на—ні; тат—те; асті—є; віна̄—без; йат—яке; сйа̄т—існує; майа̄—Мене; бгӯтам—створіння; чара-ачарам—рухомого і нерухомого.

І ще, о Арджуно, Я є сім’ям, яке породжує все суще. Будь-що створене — рухоме й нерухоме — не може існувати без Мене.

на̄нто ’сті мама дівйа̄на̄м̇
вібгӯтı̄на̄м̇ парантапа
еша тӯддеш́атах̣ прокто
вібгӯтер вістаро майа̄
Послівний переклад
на—не; антах̣—межа; асті—є; мама—Моїх; дівйа̄на̄м—божественних; вібгӯтı̄на̄м—щедрот; парантапа—о звитяжний; ешах̣—усе це; ту—але; уддеш́атах̣—як приклад; проктах̣—розповів; вібгӯтех̣—щедрот; вістарах̣—поширення; майа̄—Мною.

О звитяжний, нема кінця Моїм божественним виявам. Ті, про які Я повідав тобі, є лише тьмяне віддзеркалення Моїх безмежних божествених щедрот.

йад йад вібгӯтімат саттвам̇
ш́рı̄мад ӯрджітам ева ва̄
тат тад ева̄ваґаччга твам̇
мама теджо-’м̇ш́а-самбгавам
Послівний переклад
йат йат — що б то не було; вібгӯті—щедроти; мат—маючи; саттвам—існування; ш́рі-мат—прекрасне; ӯрджітам—славетне; ева—безумовно; ва̄—або; тат тат—усе це; ева—безумовно; аваґаччга—повинен знати; твам—ти; мама—Мого; теджах̣—блиску; ам̇ш́а—частина; самбгавам—що народилося з.

Знай, що всі гідні подиву, прекрасні й славетні творіння виникають лише із іскри Мого сяйва.

атга ва̄ бахунаітена
кім̇ джн̃а̄тена тава̄рджуна
вішт̣абгйа̄хам ідам̇ кр̣тснам
ека̄м̇ш́ена стгіто джаґат
Послівний переклад
атга ва̄—чи; бахуна̄—багато; етена—цим; кім—яке; джн̃а̄тена— знанням; тава—твоє; арджуна—о Арджуно; вішт̣абгйа—проникаючи; ахам—Я; ідам—цей; кр̣тснам—все проявлення; ека—однією; ам̇ш́ена—частиною; стгітах̣—розташований; джаґат—всесвіт.

О Арджуно, навіщо знати про все це в подробицях? Лише однією часткою Себе Я пронизую і підтримую весь цей всесвіт.

арджуна ува̄ча
мад-ануґраха̄йа парамам̇
ґухйам адгйа̄тма-сам̇джн̃ітам
йат твайоктам̇ вачас тена
мохо ’йам̇ віґато мама
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; мат-ануґраха̄йа—просто, щоб виявити до мене Свою прихильність; парамам—верховне; ґухйам— таємницю; адгйа̄тма—духовний; сам̇джн̃ітам—стосовно; йат— що; твайа̄—Тобою; уктам—сказані; вачах̣—слово; тена—завдяки цьому; мохах̣—ілюзія; айам—цей; віґатах̣—усунутий; мама— мій.

Арджуна сказав: Я вислухав, з Твоєї ласки, настанови про ці найпотаємніші духовні речі, і мої ілюзії розвіялись.

бгава̄пйайау хі бгӯта̄на̄м̇
ш́рутау вістараш́о майа̄
тваттах̣ камала-патра̄кша
ма̄ха̄тмйам апі ча̄вйайам
Послівний переклад
бгава — поява; апйайау — зникнення; хі — неодмінно; бгӯта̄на̄м — усіх живих істот; ш́рутау—вислухані; вістараш́ах̣—докладно; майа̄—мною; тваттах̣—від Тебе; камала-патра-акша—о лотосоокий; ма̄ха̄тмйам—слава; апі—також; ча—і; авйайам—невичерпне.

О лотосоокий, вислухавши Твоє вичерпне пояснення про те, як з’являються і зникають усі живі істоти, я усвідомив Твою невичерпну славу.

евам етад йатга̄ттга твам
а̄тма̄нам̇ парамеш́вара
драшт̣ум іччга̄мі те рӯпам
аіш́варам̇ пурушоттама
Послівний переклад
евам—так; етат—це; йатга̄—як; а̄ттга—сказав; твам—Ти; а̄тма̄нам—Сам; парама-ı̄ш́вара—о Верховний Господь; драшт̣ум— бачити; іччга̄мі—я бажаю; те—Твоє; рӯпам—форма; аіш́варам— божественне; пуруша-уттама—о кращий з усіх.

О найвизначніший з усіх, о верховна формо, хоча переді мною Ти в Своєму істинному образі, що Ти описав його мені, я хочу побачити, як Ти увійшов у космічний прояв, якою є та Твоя форма.

манйасе йаді тач чгакйам̇
майа̄ драшт̣ум іті прабго
йоґеш́вара тато ме твам̇
дарш́айа̄тма̄нам авйайам
Послівний переклад
манйасе—Ти думаєш; йаді—якщо; тат—те; ш́акйам—здатний; майа̄—мною; драшт̣ум—бачити; іті—таким чином; прабго—о Господи; йоґа-ı̄ш́вара—Володар усієї містичної сили; татах̣—тоді; ме—мені; твам—Ти; дарш́айа—покажи; а̄тма̄нам—Себе; авйайам—вічний.

Якщо Ти вважаєш, що я здатний побачити Твою космічну форму, о мій Господи, Володарю всіх містичних сил, будь ласка, яви Свою безмежну всесвітню Сутність.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
паш́йа ме па̄ртга рӯпа̄н̣і
ш́аташ́о ’тга сахасраш́ах̣
на̄на̄-відга̄ні дівйа̄ні
на̄на̄-варн̣а̄кр̣тı̄ні ча
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; паш́йа—споглядай; ме—Мої; па̄ртга—о сину Пр̣тги; рӯпа̄н̣і—форми; ш́аташ́ах̣— сотні; атга—також; сахасраш́ах̣—тисячі; на̄на̄-відга̄ні—різноманітні; дівйа̄ні—божественні; на̄на̄—різноманітні; варн̣а—кольорові; а̄кр̣тı̄ні—форми; ча—також.

Верховний Бог-Особа сказав: Мій дорогий Арджуно, о сину Пр̣тги, тож поглянь на Мої щедроти, на сотні тисяч різноманітних божественних і багатобарвних форм.

паш́йа̄дітйа̄н васӯн рудра̄н
аш́вінау марутас татга̄
бахӯнй адр̣шт̣а-пӯрва̄н̣і
паш́йа̄ш́чарйа̄н̣і бга̄рата
Послівний переклад
паш́йа—побач; а̄дітйа̄н—дванадцять синів Адіті; васӯн—вісім Васу; рудра̄н—одинадцять форм Рудр; аш́вінау—два Аш́віни; марутах̣—сорок дев’ять Марут (напівбогів вітру); татга̄—також; бахӯні—багато; адр̣шт̣а—що ти не бачив; пӯрва̄н̣і—раніше; паш́йа—побач; а̄ш́чарйа̄н̣і—усі дива; бга̄рата—о кращий з Бгарат.

О кращий з Бга̄рат, поглянь на різні прояви А̄дітй, Васу, Рудр, Аш́вінı̄-кума̄р і всіх інших напівбогів. Уздри численні дива, що їх до тебе ніхто не бачив і про які ніхто ніколи не чув.

іхаіка-стгам̇ джаґат кр̣тснам̇
паш́йа̄дйа са-чара̄чарам
мама дехе ґуд̣а̄кеш́а
йач ча̄нйад драшт̣ум іччгасі
Послівний переклад
іха—у цьому; ека-стгам—в одному місці; джаґат—всесвіт; кр̣тснам—повністю; паш́йа—побач; адйа—негайно; са—з; чара—рухоме; ачарам—і нерухоме; мама—Моєму; дехе—у цьому тілі; ґуд̣а̄кеш́а—о Арджуно; йат—те, що; ча—також; анйат—інше; драшт̣ум—бачити; іччгасі—ти бажаєш.

О Арджуно, що б ти не захотів побачити, все є в цьому Моєму тілі! Ця всесвітня форма може явити тобі все, що ти хочеш побачити зараз або в майбутньому. Все суще — рухоме й нерухоме — присутнє тут, в одному місці.

на ту ма̄м̇ ш́акйасе драшт̣ум
аненаіва сва-чакшуша̄
дівйам̇ дада̄мі те чакшух̣
паш́йа ме йоґам аіш́варам
Послівний переклад
на—ніколи; ту—але; ма̄м—Мене; ш́акйасе—здатний; драшт̣ум— бачити; анена—цими; ева—напевно; сва-чакшуша̄—на свої власні очі; дівйам—божественні; дада̄мі—Я даю; те—тобі; чакшух̣—очі; паш́йа—побач; ме—Моє; йоґам аіш́варам—незбагненну містичну силу.

Але ти не можеш бачити Мене своїми нинішніми очима, тому Я наділяю тебе божественним баченням. Споглядай же Мою незбагненну містичну силу!